Справа № 455/223/20
Провадження № 1-кс/452/307/2020
Іменем України
14 квітня 2020 року м. Самбір
Слідчий суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у м. Самборі в режимі відеоконференції клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу та клопотання слідчого СВ Старосамбірського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Самбірської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше несудимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
начальника СВ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
Захисник - адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області з клопотанням в порядку
ст. 201 КПК України про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт на певний період доби.
Своє клопотання обґрунтував тим, що слідчим відділенням Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області проводиться розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 309 КК України.
Ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду від 21.02.2020 року задоволено подання слідчого та застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави у сумі 168160 грн.
Вважає, що на даний час є обгрунтовані підстави для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, виходячи з наступного.
З моменту оголошення ОСОБА_4 зміненої підозри від 21.02.2020 року слідством фактично не проводились жодні слідчі дії, а, отже, впливати на хід слідства, яке не здійснюється, ОСОБА_4 не зможе.
Усі клопотання захисту щодо необхідності проведення цілого ряду слідчих дій слідчим відхилено з надуманих підстав, хоча клопотання захисту повністю обґрунтовували необхідність проведення таких слідчих дій. Отже, слідчий усіляко уникає проведення слідчих дій, направлених на виявлення обставин, які вказують на безпідставність висунутої підозри.
Крім того, після застосування до ОСОБА_4 арешту в нього було виявлено важке захворювання - вірусний гепатит (тест показав наявність антитіл до НСУ).
Згідно довідки Львівської медичної частини № 19 Львівського СІЗО № 19 (супровідна від 11.03.2020 року за № 6/1928), наданої на запит адвоката, убачається, що вказаний діагноз дійсно підтверджено, але «для встановлення діагнозу ХВГС необхідно зробити ПЛР ВГС кров на якісне визначення. Дане обстеження є платним та проводиться в приватних лабораторіях».
Отже, достовірно встановлено наявність у ОСОБА_4 небезпечного для життя захворювання та необхідність спеціалізованого лікування, яке не може бути надано в умовах слідчого ізолятора.
Крім того, в матеріалах справи є достатні дані, які містять інформацію щодо особи ОСОБА_4 , а саме: він є одруженим, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, раніше не судимий.
За таких обставин є усі підстави для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 на нічний домашній арешт, оскільки необхідність проведення тривалого лікування вірусного гепатиту буде потребувати, як мінімум, відвідування лікарів та проведення аналізів у приватних лабораторіях.
Більш того, ОСОБА_4 не зможе і впливати на єдиного свідка у даній справі, хоча б з тієї причини, що такий свідок є «засекреченим» і його анкетні дані змінено та він вже допитаний.
Необхідно також врахувати, що в матеріалах провадження відсутні будь-які відомості, що підозрюваний може в майбутньому вчиняти злочини, наявність будь-яких інших кримінальних проваджень відносно нього чи можливу приналежність підозрюваного до будь-якого злочинного угрупування.
Не має обгрунтованих підстав, що ОСОБА_4 буде уникати і ухилятись від слідства та суду, оскільки, по-перше, таких даних не має, а по-друге, з огляду на стан здоров'я ОСОБА_4 (потребує тривалого лікування) та введенні в Україні карантинні заходи і стан надзвичайної ситуації.
Під час обрання запобіжного заходу суддею слідчим не розглядались жодні альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи, що є порушенням п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції з прав людини встановленими рішеннями Європейського суду з прав людини «Буров проти України», «Цигоній проти України», «Харченко проти України».
Крім того, до суду надійшло клопотання слідчого СВ Старосамбірського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Самбірської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування з визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 грн.
Своє клопотання мотивує тим, що на даний час є наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: намір ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній після вчинення злочину намагався втекти, чинив опір працівникам поліції, які його наздогнали, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжкого, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, останній ніде не працює, може перешкоджати кримінальному провадженню, іншим чином, зокрема, чинити тиск на свідків кримінального правопорушення, з метою зміни наданих органу досудового розслідування показань, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також вважає, що на даний час проводяться слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення обставин придбання підозрюваним ОСОБА_4 наркотичних засобів, обставин їх подальшого збуту підозрюваним ОСОБА_4 іншим особам, а тому, у разі необрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме можливість повідомити особам, які перевіряються органом досудові розслідування на причетність до скоєння кримінального правопорушення відомості, що йому стали відомі в ході досудового розслідування, що, у свою чергу, негативно вплине на хід досудового розслідування у даному кримінальному проваджені. Зокрема, в рамках даного кримінального провадження необхідно отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів прекурсорів, що проводиться у Львівському НДЕКЦ МВС України, отримати матеріали НСРД, оголосити нову підозру підозрюваному ОСОБА_4 , виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, а тому закінчити досудове розслідування в термін до 21.04.2020 року не має можливості.
У зв'язку з вищенаведеним, 08.04.2020 року, в.о. керівника Самбірської місцевої прокуратури Львівської області скеровано клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020140320000018 до 3-х місяців, тобто, до 21 травня 2020 року.
В судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_3 клопотання про заміну запобіжного заходу підтримав, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні. Просив задовольнити клопотання у повному обсязі. Пояснив, що на даний час слідчим не проведено жодних судових експертиз, які б впливати на правильну кваліфікацію дій підозрюваного. Він є наркотично залежною особою, що пояснюється виявленням у нього по місцю проживання наркотичних засобів, а реалізацію такою речовини засекреченій особі вважає провокацією.
У клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить відмовити з підстав, зазначених у своєму клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника та пояснив, що він раніше не судимий, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_8 , 2009 року народження та дочку ОСОБА_9 , 2013 року народження, постійне місце проживання. При цьому хворіє, а лікарі не мають можливості спостерігати за ним належним чином, поки він знаходиться під вартою. Просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт на певний час доби, а саме: з 20.00 години до 08.00 години та зобов'язався виконувати обов'язки, які будуть на нього покладені слідчим суддею. Згідний добровільно здати всі паспорти, що є у нього.
З цих підстав у клопотанні про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити.
Начальник СВ Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 просить відмовити у задоволення клопотання про заміну запобіжного заходу, посилаючись на ризики у відповідності до ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу і продовжують існувати й надалі. Не заперечив, що допитані у якості свідків майже всі працівники Старосамбірського ВП, що проводили обшук та затримання підозрюваного, за винятком одного і двох понятих. На даний час досудове розслідування не завершено, зокрема, не призначені всі необхідні судові експертизи. Просив задовольнити клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Прокурор ОСОБА_6 вважає, що клопотання про заміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню, оскільки не є обґрунтованим. Вважає, що згідно заяви самого підозрюваного йому може надатися медична допомога у приватній медичній установі, тому просив слідчого суддю відмовити в задоволенні даного клопотання.
Просив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні про продовження строку тримання під вартою.
Розглянувши клопотання учасників справи, вислухавши обґрунтування захисника
ОСОБА_3 , пояснення підозрюваного ОСОБА_4 , начальника СВ Старосамбірського ВП ОСОБА_7 , та думку прокурора ОСОБА_6 , слідчий суддя прийшов до таких висновків.
Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені п.п. 1-11 статті 178 КПК України.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визнані в законі. Обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканість має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод громадянина. Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими.
Згідно з конституційними принципами рівності та змагальності інші учасники кримінального провадження, разом із прокурором, наділені повноваженнями заявляти клопотання, зокрема, щодо застосування інших, у тому числі, і більш м'яких, запобіжних заходів, їх заміни чи скасування.
Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті
5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України»).
Таким чином, національні суди зобов'язані переглядати правомірність попереднього ув'язнення осіб, які чекають суду, з метою забезпечення їх звільнення, коли обставини більше не виправдовують продовження тримання під вартою, і, питання розумності терміну тримання під вартою не може бути оцінено абстрактно і повинно оцінюватися в кожному випадку відповідно до його особливостей, бо немає встановлених строків, застосованих до кожної справи (Маккей проти Сполученого Королівства).
Крім того, відповідно до ст.5 п.3 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов'язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на «розгляд судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», а й передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями з'явитися на судове засідання» (п.37, п.38).
У п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України»; у п. 38 рішення ЄСПЛ « Дереджі проти Туреччини» зазначено, що вагомість наявних доказів не може служити виправданням тривалого тримання під вартою; відсутність роботи або сім'ї не дає підстав вважати, що особа схильна до повторного вчинення злочину ( п. 64 рішення ЄСПЛ
« Сулаоя проти Естонії»)
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
При цьому береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув'язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, зменшує це побоювання і його наміри втекти. При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя(Справа ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії»).
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 21.02.2020 року підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19.04.2020 року включно, встановивши розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 грн. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28.02.2020 року в задоволенні апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_10 , відмовлено, ухвалу слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 21.02.2020 року залишено без змін.
У відповідності з ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу. Частина 4 ст. 201 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчим суддею було враховано, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У відповідності з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На підставі ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже, при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України слідчий суддя приходить до встановлення факту доведення прокурором наявності п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме те, що у відношенні ОСОБА_4 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення та наявні достатні підстави вважати, що існує ризик, передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному в ухвалі слідчого судді Старосамбірського районного суду від 21.02.2020 року.
Тому слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 повинно бути застосовано інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою, враховуючи наступні обставини.
Так, під час судового розгляду даного клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_8 , 2009 року народження, та дочку ОСОБА_9 , 2013 року народження, та є єдиним утримувачем в сім'ї.
Також, адвокат ОСОБА_3 який діє в інтересах ОСОБА_4 , надав медичну довідку лікаря медичної частини № 19, відповідно до якої з урахуванням результатів обстеження ОСОБА_4 було встановлено діагноз: «вірусний гапатит (тест показав наявність антитіл до НСV). Для встановлення діагнозу ХВГС необхідно зробити ПЛР ВГС кров на якісне визначення. Дане обстеження є платним та проводиться в приватних лабораторіях».
При цьому, слідчим суддею також враховується, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, та має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Всі вищевикладені обставини дають підстави вважати клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу в порядку ст. 201 КПК України з тримання під вартою на домашній арешт на певний період доби обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно частин 3, 4 та 5 статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З тих підстав слідчий суддя вважає, що у клопотанні слідчого СВ Старосамбірського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 слід відмовити.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків. Слідчий суддя також враховує обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також вищевикладені обставини, тому вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту повинно бути застосовано на певний період доби, так як він повинен проходити медичне обстеження та відповідне лікування.
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
Крім того, слідчий суддя вважає, що на ОСОБА_4 повинні бути покладені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 193, 201 КПК України, слідчий суддя, -
У клопотанні слідчого СВ Старосамбірського ВП ГУ НП у Львівській області
ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором Самбірської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - відмовити.
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу в порядку
ст. ст. 201 КПК України, - задовольнити.
Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2
ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 12 червня 2020 року включно, звільнивши його з-під варти негайно.
Покласти на ОСОБА_4 строком на два місяці наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого Старосамбірського відділу поліції Самбірського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області, прокурора Самбірської місцевої прокуратури та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця фактичного проживання, тобто: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. кожного дня;
- здати на зберігання до відповідного відділу ДМС України у Львівській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за поведінкою підозрюваного ОСОБА_4 , який перебуває під домашнім арештом, покласти на слідчого Старосамбірського відділу поліції Самбірського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_5 .
Копію ухвали направити для виконання начальнику Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, прокурору Самбірської місцевої прокуратури, начальнику Львівської УВП № 19 УДПтС України у Львівській області.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.
Суддя