14 квітня 2020 року
Київ
справа №359/5454/16-а
адміністративне провадження №К/9901/9569/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М. ,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції Чернігівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про визнання протиправними дій та бездіяльності державного виконавця, визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить суд визнати протиправними вказані дії та бездіяльність державного виконавця Центрального ВДВС Чернігівського МУЮ; визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Центрального ВДВС Чернігівського МУЮ від 16 січня 2016 року про відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на заробітну плату, стипендію, пенсію та інші доходи боржника; зобов'язати Центральний ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області надіслати позивачу копії постанов про відкриття виконавчого провадження та звернення стягнення на заробітну плату, стипендію, пенсію та інші доходи боржника, а також вжити заходи, спрямовані на забезпечення виконання державними виконавцями вимог законодавства України при подальшому здійсненні виконавчого провадження.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2019 року позов задоволено застково.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Статтями 280, 281 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.
У свою чергу, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу дій органів держаної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Справа яка має виняткове значення для її учасника, може бути виокремлена із загальних правил розгляду адміністративних справ Верховним Судом, якщо особа яка подає касаційну скаргу, обґрунтовано довела, що саме цей випадок стосується його безпосередньо, порушує його права, свободи та інтереси.
Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, також може бути зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики.
Однак, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, виняткового або фундаментального значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас аналіз ухвалених у цій справі судового рішення та постанови і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, і скаржник таких принципів не наводить, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючисьстаттею 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції Чернігівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про визнання протиправними дій та бездіяльності державного виконавця, визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г.Загороднюк
Судді: Л.О.Єресько
В.М. Соколов