Справа № 826/17305/15 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.
15 квітня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Черпіцької Л.Т.
суддів:Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.,
секретар судового засідання: Закревська І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління МВС України в м. Києві Чопея Василя Євгеновича, Головного управління МВС України в м. Києві про визнання відмови незаконною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління МВС України в м. Києві Чопея В.Є., Головного управління МВС України в м. Києві, в якому просив:
- визнати відмову Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління МВС України в м. Києві видати посвідчення ветерана органів внут-рішніх справ України незаконною;
- зобов'язати Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Голов-ного управління МВС України в м. Києві видати посвідчення ветерана органів внутрішніх справ України.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова не оскаржувалась і набрала законної сили.
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016, яка була обґрунтована тим, що після винесення вказаного судового рішення та набрання ним чинності, позивачу стали відомі обставини, які є істотними для справи та не були і не могли бути йому відомими під час розгляду справи судом. Ним отримана архівна довідка Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка від 01.04.2016 №010-17/162, згідно з якою під час навчання на факультеті кібернетики заявник проходив курс військової підготовки на військовій кафедрі, де складав екзамени та заліки у період з 1983-1988рр. Позивач вважає, що вказані у довідці обставини дають підстави для зарахування навчання позивача на військовій кафедрі до військової служби, а не до загальної календарної вислуги років. Зазначені обставини не були і не могли бути відомими йому, оскільки дані про час та період навчання на військовій кафедрі він отримав лише 11.04.2016.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що архівна довідка Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка від 01.04.2016 №010-17/162 є новим доказом, який не був своєчасно поданий позивачем до суду під час розгляду справи №826/17305/15, тому не є підставою для перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016 відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 361 КАС України. А посилання заявника на позитивні судові рішення щодо інших осіб у подібних правовідносинах не є належними доказами на підтвердження доводів заявника про наявність нововиявлених обставин.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву, посилаючись на неповне з'ясування фактичних обставин справи. Доводи апеляційної скарги аналогічні, викладеним у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Від начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління МВС України в м. Києві Чопея Василя Євгеновича відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління МВС України в м. Києві, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016 було встановлено, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ України з 01.10.1991 по 20.12.2013, наказом т.в.о. ректора Національної академії внутрішніх справ від 20.12.2013 №160 о/с позивача звільнено у відставку (із зняттям з військового обліку) за п. 65 "а" (за віком).
З метою встановлення статусу ветерана органів внутрішніх справ України та отримання відповідного посвідчення, позивач звернувся до Головного управління МВС України в м. Києві з відповідною заявою, в якій зазначив, що при звільненні у відставку за віком йому не було зараховано до вислуги років час навчання на факультеті військової підготовки Київського державного університету імені Тараса Шевченка. До заяви додав копію фотографії молодих людей у формі курсантів та довідку з військового інституту Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка №376 від 27.04.2015.
При вирішенні спору по суті судом першої інстанції досліджувались, окрім наказу т.в.о. ректора Національної академії внутрішніх справ від 20.12.2013 №160 о/с, також й довідка Відділу кадрового забезпечення Національної академії внутрішніх справ МВС України в м. Києві від 06.10.2015 №46-ВКЗ-120/363, згідно з якою ОСОБА_2 в Збройних вилах служив з 28.11.1985 по 12.11.1987, службу в органах внутрішніх справ проходив з 01.10.1991 по 20.12.2013, у вищому навчальному закладі навчався з 01.09.1982 по 01.07.1989, та довідка військового інституту Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка №376 від 27.04.2015, згідно з якою позивач закінчив навчання на військовій кафедрі цього навчального закладу. Суд зазначив, що в останній довідці не вказано періоду проходження навчання на військовій кафедрі, натомість позивач, як зазначено у постанові, не надав суду інших підтверджень вказаного факту.
Позивач вважає істотною нововиявленою обставиною отримання ним після винесення судом першої інстанції рішення у даній справі архівної довідки Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка від 01.04.2016 №010-17/162, згідно з якою під час навчання на факультеті кібернетики він проходив курс військової підготовки на Військовій кафедрі та складав екзамени та заліки у період з 1983-1988рр. (т. 2 а.с. 17).
Залишаючи без задоволення заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016, суд першої інстанції мотивував рішення відсутністю істотних обставин, які є нововиявленими, з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений вичерпний перелік підстав для провадження за нововиявленими обставинами, зокрема, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є наявність істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
При цьому "істотність" обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Тобто нововиявленою обставиною є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином доведені та засвідчені.
Згідно з висновками Верховного Суду України у постанові від 10.07.2017 у справі №760/12617/15-ц та Верховного Суду у постанові від 23.04.2018 у справі №910/15628/16, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Так, зокрема, як зазначено Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі №2а-23903/09/1270, від 03.04.2018 у справі №477/1012/14-а, від 14.05.2019 у справі №826/14797/15, не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
При цьому, згідно з практикою Верховного Суду, процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який надаючи оцінку обставинам у справі не знайшов підстав вважати, що обставини, наведені позивачем в заяві, є нововиявленими в розумінні статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, встановивши, що питання періоду проходження позивачем навчання на військовій кафедрі, складення ним екзаменів і заліків у визначений період та не надання ним суду доказів на підтвердження вказаного факту досліджувалось судом першої інстанції.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив правильне судове рішення, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2020 року.
Головуючий суддя:Л.Т. Черпіцька
Судді:Я.Б. Глущенко
О.Є. Пилипенко