Справа № 640/7518/19 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
15 квітня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Єгорової Н.М., Федотова І.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року за адміністративним позовом Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича до Міністерства юстиції України, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про визнання протиправним та нечинним Наказу в частині, -
26 квітня 2019 року Позивачем до суду першої інстанції подано адміністративний позов, предметом якого є визнання протиправним та нечинним Наказу Міністерства юстиції України від 22.10.2018 року №3284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.10.2018 року №1195/32647, в частині затвердження положень Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, що стосуються проведення перевірки приватних виконавців, а саме Розділів ІІІ, ІV та пункту 4 Розділу І.
Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців» від 22.10.2018 року №3284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2018 року за №1195/32647, затверджено відповідний Порядок (надалі - Порядок), який визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, зокрема стану додержання Конституції України, вимог законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, ухвалених відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, та організації роботи щодо їх виконання, дотримання державними і приватними виконавцями порядку та строків вчинення виконавчих дій, виконання правил діловодства.
Проте, Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців» від 09.08.2019 № 2502/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2019 року за № 916/33887, тобто до прийняття судом першої інстанції оскаржуваного Рішення, до зазначеного Порядку, зокрема до Розділів ІІІ, ІV, затверджено зміни.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та нечинним Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 року №3284/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 22.10.2018 року №1195/32647 в частині затвердження положень Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, що стосуються проведення перевірки приватних виконавців, а саме Розділів ІІІ, ІV та пункт 4 Розділу І в редакції, що діяла до внесення змін Наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2019 року №2502/5.
Як на підставу задоволення адміністративного позову суд першої інстанції послався на те, що оскаржений Позивачем Порядок не погоджувався з Радою приватних виконавців України, що передбачено ст.54 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Згідно з частиною першою ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Від усіх учасників справи надійшли Клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Рішення суду першої інстанції - скасувати, ухвалити нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.
Згідно з п.п. 1, 8 ст. 17 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року №1403-VIII (надалі - Закон №1403-VIII), Міністерство юстиції України формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень; здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228 (надалі - Положення №228), Міністерство юстиції України (Мін'юст) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері електронних довірчих послуг, нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації.
Згідно з п.83 Положення, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань, зокрема організовує, контролює та здійснює примусове виконання рішень у випадках, передбачених законом; забезпечує доступ державних та приватних виконавців до баз даних і реєстрів, зокрема електронних, що містять інформацію про боржників, їх майно та кошти; здійснює відповідно до закону державне регулювання діяльності приватного виконавця; надає державним та приватним виконавцям роз'яснення та рекомендації з питань примусового виконання рішень.
Відповідно до п. 6 частини п'ятої ст. 54 Закону №1403-VIII, Рада приватних виконавців України бере участь у розробленні та погоджує проекти нормативно-правових актів, визначені цим Законом.
Проте, Законом №1403-VIII переліку проектів нормативно-правових актів, у розробленні яких бере участь та має погоджувати які Рада приватних виконавців, не визначено.
Крім того, від Ради приватних виконавців України до Міністерства юстиції України будь-яких пропозицій щодо оскарженого Позивачем Порядку у відповідній його частині не надходили.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржений Позивачем Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 року №3284/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 22.10.2018 року №1195/32647, в частині затвердження положень Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, що стосуються проведення перевірки приватних виконавців, а саме Розділів ІІІ, ІV та пункт 4 Розділу І в редакції, що діяла до внесення змін Наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2019 року №2502/5, прийнято Відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Більш того, оскаржуваним Рішенням суду першої інстанції визнано протиправним та нечинним нормативно-правовий акт в частині затвердження окремих положень Порядку, зокрема Розділів III, IV, в чинній на час звернення Позивача з адміністративним позовом редакції.
Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного Рішення, іншим нормативно-правовим актом до Порядку, зокрема до Розділів III, IV, затверджено зміни. У зв'язку з чим, визнаний оскаржуваним Рішенням суду першої інстанції протиправним та нечинним нормативно-правовий акт в частині затвердження окремих положень Порядку, зокрема Розділів III, IV, в чинній на час звернення Позивача з адміністративним позовом редакції, не породжував на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного Рішення для Позивача певних негативних правових наслідків.
Відповідно до частини першої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
А згідно з частиною другою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тому Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року скасовується та ухвалюється нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовляється повністю.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX (надалі - Закон №540-IX) у Кодексі адміністративного судочинства України, зокрема Розділ VI «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: « 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити, Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року скасувати, ухвалити нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня, наступного за останнім днем строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Постанову складено в повному обсязі 15.04.2020 року.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Єгорова Н.М.
Федотов І.В.