Справа № 320/3009/19 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.
14 квітня 2020 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Шурко О. І., Ганечко О. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спанрайз» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 09.01.2020, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про корегування митної вартості товарів від 13.05.2019 №UA125110/2019/110045/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору позивач надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України, та чітко ідентифікують товар.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 09.01.2020 позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, та з огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, 09 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПАНРАЙЗ» (покупець) та «CNBMINTERNATIONALCORPORATION», Китай (продавець) було укладено Контракт №SR-CNBM-20190109 (далі - Контракт), відповідно до якого продавець зобов'язався продати (передати право користуватися, володіти і розпоряджатися), а покупець - прийняти та оплатити товар. Асортимент товару, його ціна та умови поставки обумовлюються Інвойсом продавця (пункт 1.1 Контракту).
Згідно з пунктом 3.1 Контракту умови поставки кожної окремої партії товару зазначаються в Інвойсі на дану партію (а.с.14).
На виконання умов Контракту продавець поставив товар - два контейнери - на загальну суму 48749,66 USD (доларів США) згідно з Інвойсом SAAE4118037-7 від 26 березня 2019 року.
З метою митного оформлення товару, а саме: сітки затінюючої з світлостабілізованого поліетилену - трикотажного полотна пофарбованого, основов'язаного переплетення, що виготовлено із стрічкових поліетиленних ниток різних кольорів, по всій довжині кромок трикотажних полотен присутні періодично розміщені отвори, у рулонах, для використання в сільському господарстві, для затінення теплиць та відкритого ґрунту від потрапляння прямих сонячних променів: ЩІЛЬНІСТЬ: 36Г/М2 РОЗМІР:3Х50 М - 15300 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 36 Г/М2 РОЗМІР: 4Х50 М - 19800 шт. ЩІЛЬНІСТЬ:36 Г/М2 РОЗМІР 6Х50 М - 70800 шт. ЩІЛЬНІСТЬ:36 Г/М2 РОЗМІР: 8Х50 М - 64000 шт. ЩІЛЬНІСТЬ:36 Г/М2 РОЗМІР: 10Х50 М - 61000 шт. ЩІЛЬНІСТЬ:36 Г/М2 РОЗМІР: 12Х50 М - 7200 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 50 ГМ2 РОЗМІР: 4Х50 М - 12800 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 50 ГМ2 РОЗМІР: 5х50 м - 15250 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 36Г/М2 РОЗМІР: 2Х100 М - 38800 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 36Г/М2 РОЗМІР: 4Х50 М - 9000 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 36Г/М2 РОЗМІР: 5Х50 М - 5000 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 36Г/М2 РОЗМІР: 6Х50 М - 6300 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 36Г/М2 РОЗМІР: 8Х50 М - 35600 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 50 ГМ2 РОЗМІР: 4Х50 М - 34400 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 50 ГМ2 РОЗМІР: 6Х50 М - 7500 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 70 ГМ2 РОЗМІР: 6Х50 М - 49200 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 80 ГМ2 РОЗМІР: 2Х100 М - 4800 шт. ЩІЛЬНІСТЬ: 80 ГМ2 РОЗМІР: 6Х50 М - 27900 шт.; торговельна марка: Agreen; країна виробництва: CN; виробник: CNBMINTERNATIONALCORPORATION, - 13 травня 2019 року Позивач подав Відповідачу електронну митну декларацію за № UA125110/2019/408614 ( а.с.16) за Контрактом (Інвойс SAAE4118037-7 від 26 березня 2019 року, на умовах FOB NINGBO PORT, Китай).
Відповідно до змісту ВМД № UA125110/2019/408614, враховуючи ціну поставленого товару ) згідно з Інвойсом SAAE4118037-7 від 26 березня 2019 року - 48749, 66USD (доларів США) - Позивачем розраховані митні платежі склали: 405452,74 грн., з яких: ввізне мито (8 %) - 109581,82 грн., податок на додану вартість (20%) - 295870,92 грн. (а.с. 16).
Крім ВМД № UA125110/2019/408614 Позивач подав Відповідачу такі документи:
- Контракт №SR-CNBM-20190109, укладений 09 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПАНРАЙЗ» та «CNBMINTERNATIONALCORPORATION», Китай (а.с.14-15);
- Інвойс SAAE4118037-7 від 26 березня 2019 року, на умовах FOB NINGBO PORT, Китай (а.с.17);
- Сертифікат про походження товарів Форма А від 12.04.2019 №G191100302670022 (а.с.18);
- міжнародні товарно-транспортні накладні А № 211544 та А № 211545 (а.с.19);
- Коносамент BILL OF LADING від 04.07.2019 № 1704643 (а.с.20);
- Довідку про транспортні витрати від 10.05.2019 № 191005/01 (а.с.21).
13 травня 2019 року Позивачу від відділу митного оформлення № 1 митного поста «Західний» надійшов запит (повідомлення) митного органу, в якому зазначалося про те, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією від 13.05.2019 № UA125110/2019/408614 документів встановлено, що документи містять розбіжності та не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Зокрема, вказано: витрати на транспортування (декларантом до митного оформлення не надано транспортні (перевізні) документи, що передбачені умовами поставки, так як витрати на транспортування не включені у вартість товару), а надана довідка про транспортні витрати від 10.05.2019 № 191005/01 не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат.
Крім того, зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 09.01.2019 № SR-CNBM-20190109 не визначені умови поставки. Договір на перевезення відсутній.
Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару до митного оформлення декларантом не надано. Відтак, не можливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.
Керуючись вимогами ч.2,3 ст.53, ст.ст.54, 57 МК України Відповідач повідомив про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів: - транспортні (перевізні) документи: договір на перевезення; заявку на здійснення договору транспортно-експедиційних послуг, що стосується перевезення оцінюваного товару, та/або акт виконаних робіт; рахунок на транспортно-експедиційні послуги згідно з договором на здійснення транспортно - експедиційних послуг; - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (з відмітками банку); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - копію декларації країни відправлення з урахуванням вимог ст.254 МК України; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Додатково для підтвердження митної вартості товару Позивач надав такі документи:
- прайс-лист виробника товару від 09.01.2019 (а.с.23);
- Договір № 17/08/14 про надання послуг з експедиторського обслуговування вантажів від 14 серпня 2017 року, укладений між Дочірнім підприємством «Український термінал» та Товариством з обмеженою відповідальністю « Спанрайз» (а.с.24-26);
- заявку № 190805/01 на перевезення вантажу від 08 травня 2019 року (а.с.27);
- експортну вантажну митну декларацію (Китайська Народна Республіка), митний реєстраційний номер: 310120190519117639 (Митниця м. Нінгбо) (а.с.28-30);
- рахунок на оплату № 00002157 від 08 травня 2019 року (а.с.31);
- платіжне доручення № 192 від 10 травня 2019 року (а.с.32);
- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 00002157 від 13.05.2019 (а.с.36).
Рішенням про коригування митної вартості товарів від 13.05.2019 № UA125110/2019/112245/2 Відповідач скоригував заявлену Позивачем митну вартість у ВМД № UA125110/2019/408614 до рівня 3,7655 USD (дол. США), зазначивши загальну суму коригування - 81102,47 грн.
Підставами для прийняття Відповідач вказано, що документи містять розбіжності та не містять достовірних та об'єктивних відомостей які б транспортні (перевізні) документи, передбачені умовами поставки, так як витрати на транспортування не включені у вартість товару, а надана довідка про транспортні витрати від 10.05.21019 № 181005/01 не дає можливості перевірити правильність заявлених числових значень транспортних витрат. Зовнішньоекономічний договір (контракт) від 09.01.2019 №SR-CNBM-20190109 не визначає умови поставки. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару до митного оформлення декларант не подав. Прайс-лист, який подав Позивач та в якому вказана інформація про вартість товару, на умовах поставки FORNINGBO, що не відповідає загальноприйнятому виду прайс-листа (знеособлений, без конкретних умов поставки, тощо), а тому даний документ не може бути визначений як прайс-лист виробника товарів. В наданій додатково Заявці від 08.05.2015 №190805/01 відсутня інформація про вартість вантажу. Копія декларації країни відправлення (Китай) надана без урахування ст. 254 МК України.
Враховуючи вищевказане, а також те, що подані декларантом документи не містили належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числове значення заявленої митної вартості, та надані не в повному обсязі, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо).
У зв'язку із прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів від 13.05.2019 № UA125110/2019/112245/2 Відповідач виніс картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2019/00197.
Не погоджуючи із прийнятим рішенням Позивач 13 травня 2019 року випустив у вільний обіг товари за ВМД UA125110/2019/408744 з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України. Різниця між розрахованими митними платежами Позивача та скоригованими Відповідачем склала 223654,46 грн., з яких: ввізне мито (8 %) - 60447,15 грн., податок на додану вартість (20%) - 163207,31 грн. (а.с.35).
Після випуску товарів у вільний обіг 13 травня 2019 року за ВМД UA125110/2019/408744 Позивач оплатив їх вартість.
Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів незаконним та таким, що не ґрунтується на нормах права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або І відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Як вказує апелянт, ч. 2 ст. 58 МК України прямо передбачено, що відсутність хоча б однієї складової митної вартості, що є обов'язковою при її обчисленні унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Пунктом 10 ст. 58 МК України, визначається, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Відповідач вказує на те, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з вимогами підпункту 6 пункту 2 частини першої статті 58 МК України митному органу декларантом серед документів, які підтверджують митну вартість товарів, подаються транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Умови поставки кожної окремої партії товару визначаються Інвойсом на цю партію. Зі змісту Інвойсу SAAE4118037-7 від 26 березня 2019 року, поставка товару здійснюється на умовах FOB NINGBO PORT, Китай.
Як встановлено, на підтвердження правильності заявлених Позивачем транспортних витрат надано Коносамент BILLOFLADING від 04.07.2019 № 1704643, міжнародні товарно-транспортні накладні А № 211544 та А № 211545; довідку про транспортні витрати від 10.05.2019 № 191005/01; договір № 17/08/14 про надання послуг з експедиторського обслуговування вантажів від 14 серпня 2017 року, укладеного між Дочірнім підприємством «Український термінал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спанрайз», заявку № 190805/01 на перевезення вантажу від 08 травня 2019 року; експортну вантажну митну декларацію (Китайська Народна Республіка), митний реєстраційний номер: 310120190519117639 (Митниця м. Нінгбо); рахунок на оплату № 00002157 від 08 травня 2019 року; платіжне доручення № 192 від 10 травня 2019 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 00002157 від 13.05.2019.
Умови оплати кожної окремої партії товару визначаються Інвойсом на цю партію.
Зі змісту SAAE4118037-7 від 26 березня 2019 року, оплата товару здійснюється протягом 30 днів після поставки товарів.
Оплата вартості поставленого товару після випуску товарів у вільний обіг 13 травня 2019 року за ВМД UA125110/2019/408744 підтверджується платіжним доручення в іноземній валюті від 27 червня 2019 року № 38 на суму 8 362,56 USD (дол. США), платіжним дорученням від 13 серпня 2019 року № 46 на суму 99 938,52USD (дол. США) та довідкою Відділення «Київське № 51» Акціонерного товариства «Альфа-Банк» від 16 серпня 2019 року № 74566.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент подачі митної декларації Позивачем оплата вже мала відбутися, термін такої оплати свідчив про виконання (неналежне виконання) умов Контракту, а не про неможливість перевірити митним органом розрахунків, зазначених у митній декларації.
Відповідно до прайс-листа виробника товару від 09.01.2019, він містить такі ж відомості, що й відомості, зазначені в Інвойсі SAAE4118037-7 від 26 березня 2019 року.
Прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Прайс-лист, згідно з п. 6 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, також належить до додаткових документів, потреба у якому виникає у разі якщо надані до митного документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За відсутності таких обставин, прайс-лист не має вирішального значення при перевірці правильності митної вартості і відсутність у ньому певної інформації не є перешкодою для визнання заявленої позивачем митної вартості товару.
Вказане спростовує доводи апелянта щодо невідповідності прайс-листа виробника товару загальноприйнятому виду прайс-листа (знеособлений, без конкретних умов поставки, тощо).
Твердження відповідача щодо відсутності у наданих для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору, є необґрунтованим.
Колегія суддів доходить висновку, що позивач під час митного оформлення та на вимогу відповідача надав усі необхідні документи які спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.
Доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду не надано.
Також, колегія суддів враховує, що Постановою КМ України від 02.10.2019 № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби за переліком згідно з додатком 2.
Також установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби.
Згідно з додатком 2 до зазначеної постанови реорганізуються Житомирська митниця ДФС, Київська митниця ДФС, Київська міська митниця ДФС та Черкаська митниця ДФС шляхом приєднання до Київської митниці Держмитслужби.
Відповідно до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Відтак, вказаною особою підтверджено наявність підстав, визначених ст. 52 КАС України, для здійснення заміни відповідача її правонаступником.
Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з'ясувавши обставини справи.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 09.01.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спанрайз» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 09.01.2020 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
О. І. Шурко
Повний текст постанови виготовлено 14.04.2020