ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 квітня 2020 року м. Київ № 640/6059/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання
за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві
доВідділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві
проскасування постанови від 19.02.2020р.,
Головне управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича про накладення штрафу від 19.02.2020р.у розмірі 5 100 грн. ВП №60904447.
Ухвалою суду від 27.03.2020р. суддею Амельохіним В.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови від 19.02.2020р. ВП № 60904447 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00грн., оскільки позивач направляв заяву до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про те, що виконання судового рішення неможливе у зв'язку з технічною можливістю виконання такого рішення через програмне забезпечення ІТС «Податковий Блок».
Відповідач відзиву на позов не надав, однак подав через канцелярію суду на виконання вимог ухвали від 27.03.2020р. копію матеріалів виконавчого провадження №60904447.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 року у справі №826/13360/18 зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Газенергія» відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17 липня 2006 року №17/07 із ПрАТ «Укргазвидобуток» суму надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 1052992,00 грн.
На підставі вказаного рішення, 27 серпня 2019 року видано виконавчий лист №826/13360/18.
20 грудня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковським Тарасом Олександровичем відкрито виконавче провадження ВП№60904447 про зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Газенергія» відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17 липня 2006 року №17/07 із ПрАТ «Укргазвидобуток» суму надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 1052992,00 грн.,та встановлено строк виконання рішення 10 робочих днів.
19 лютого 2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковським Тарасом Олександровичем прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. на Головне управління ДФС у місті Києві у зв'язку з невиконанням рішення суду у справі №826/13360/18.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон № 1404-VІІІ) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, постанова про накладення штрафу виноситься державним виконавцем стосовно боржника, у разі невиконання без поважних причин останнім рішення суду.
Судом з наданих матеріалів виконавчого провадження встановлено, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковським Тарасом Олександровичем за результатами розгляду заяви стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергія» про примусове виконання виконавчого листа №826/13360/18, виданого 27.08.2019р, відкрито виконавче провадження ВП№60904447 та встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 10.01.2020р. №932/9/26-15-44-04-16, який відповідно до матеріалів виконавчого провадження отримано відповідачем 16.01.2020р., Головне управління ДФС у м Києві повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про те, що виконання рішення суду, предметом розгляду якого є питання щодо підготовки висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та не подання їх до Управління державної казначейської служби України у м. Києві, можливе лише у разі опрацювання заяв платників податків про повернення помилково та /або надміру сплачених грошових зобов'язань, пені, відповідно до алгоритму функціонування програмного забезпечення ІТС «Податковий блок» та необхідних дій працівників структурних підрозділів під час виконання вимог статті 43 Податкового кодексу України, з визначеного переліку необхідних дій користувачів по функціям програмного забезпечення ІТС «Податковий блок», у зв'язку із чим позивач звернувся із листом від 10.01.2020р. №331/8/26-15-44-04-12 до Державної податкової служби України з проханням надати методологічну допомогу та роз'яснення щодо механізму виконання рішення суду по справі №826/13360/18.
З даного листа від 10.01.2020р. №932/9/26-15-44-04-16 судом вбачається, що виконавче провадження за виконавчим листом № 826/13360/18 від 27.08.2019р. виконано не було, а лише повідомлено державного виконавця, що рішення суду Головним управлінням ДФС у м. Києві неможливо виконати, оскільки відсутня технічна можливість виконання рішення суду. При цьому жодних вагомих причин невиконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/13360/18 позивачем не надано, посилання на відсутність умов та неможливості процедурно виконати дане рішення не може бути поважною причиною для звільнення від наслідків застосування штрафних санкцій за неналежне виконання рішення суду.
Крім того, як встановлено судом з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Верховного Суду від 18.03.2020 року в справі № 826/13360/18 скасовані судові рішення на підставі яких було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження. Однак суд не приймає дані відомості, оскільки на момент прийняття відповідачем спірної постанови рішення суду, яке набрало законної сили, позивачем виконано не було. Відповідно до пункту 4 статі 49 Закону №1404-VІІІ скасування рішення суду на підставі якого виданий виконавчий документ виконавче провадження підлягає закінченню, з наслідками визначеними статтею 50 Закону №1404-VІІІ.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова, про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. від 19.02.2020р. у виконавчому провадженні ВП 60904447 є законною, обґрунтованою та такою, що прийнято в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.
Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у м. Києві (04116, вул. Шолуденка 33/19, місто Київ, код ЄДРПОУ 43141267) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені положеннями ст. 255, ч. 1 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 6 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому ст.ст. 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Відповідно до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя В.В. Амельохін