Копія
Справа № 560/702/20
іменем України
14 квітня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.11.2019 № 766 Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення, в частині застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції грошове утримання за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 06 грудня 2019 року.
- в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного грошового утримання допустити негайне виконання.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем не було вчинено проступку, за який могло бути застосовано саме таку міру дисциплінарного стягнення, а відповідачем застосовано звільнення позивача без достатніх на це підстав.
Ухвалою від 21.02.2020 суд відкрив провадження по справі та ухвалив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
13.03.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що 09.09.2019 року наказом Департаменту патрульної поліції №1646 за фактом внесення Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Хмельницькому 02.09.2019 року відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №62019240000000705 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, до вчинення якого можуть бути причетні окремі працівники управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції призначено службове розслідування. 07.11.2019 року затверджено висновок службового розслідування за фактом внесення Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Хмельницькому 02.09.2019 року відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №62019240000000705 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, до вчинення якого можуть бути причетні окремі працівники управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції. З огляду на зазначене, проведення службового розслідування не перевищило 60 календарних днів, тобто дотримано вимог ст.16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Дисциплінарний проступок згідно ч. 2 ст. ст. 21 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» виявлено 07.11.2019, а дисциплінарне стягнення у відповідності до ч. 1 ст. ст.21 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», застосовано не пізніше одного місяця з його виявлення, та не пізніше шести місяців з дня його вчинення - 23.08.2019, шляхом видання дисциплінарного наказу №766 від 14.11.2019.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
09.09.2019 наказом Департаменту патрульної поліції №1646 за фактом внесення Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Хмельницькому 02.09.2019 відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №62019240000000705 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, до вчинення якого можуть бути причетні окремі працівники управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції призначено службове розслідування.
За результатами проведення службового розслідування було затверджено висновок від 07.11.2019, який було підписано працівниками членами та головою комісії та затверджений начальником Департаменту патрульної поліції.
Згідно даного висновку за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у нездійсненні безперервної відеозйомки під час несення служби в період з 20 години 00 хвилин 22.08.2019 по 08 годину 00 хвилин 23.08.2019, не проведенні розгляду справи про адміністративне правопорушення та не притягненні до адміністративної відповідальності водіїв, які порушили правила дорожнього руху, а саме водія транспортного засобу МАН, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , за порушення ним пункту 22.5 ПДР, водія транспортного засобу MERSEDES-SPRINTER-413, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , за порушення ним пункту 9.2 ПДР та невстановленого водія транспортного засобу марки МАZDА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , за порушення ним п.п. ґ) пункту 2.1 ПДР, що призвело в свою чергу до порушення п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України за № 1026 від 18.12.2018, п. 1, 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, абз. 1, 2 та 10 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС № 1179 від 09.11.2016, п. 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 6, 11 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейського роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП капрала поліції Ківіцького Богдана Геннадійовича застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.11.2019 № 766 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Підставою для прийняття оскаржуваного наказу стали наступні обставини, встановлені службовим розслідуванням.
Так, комісія при проведенні службового розслідування встановила, що поліцейський роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП капрал поліції ОСОБА_1, та інспектор роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенант поліції Дзеба Р.С. 23.08.2019 з безпідставних причин не притягнули до адміністративної відповідальності водіїв, які порушили правила дорожнього руху, а саме водія транспортного засобу МАН, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , за порушення ним пункту 22.5 ПДР, водія транспортного засобу MERSEDES-SPRINTER-413, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , за порушення ним пункту 9.2 ПДР та невстановленого водія транспортного засобу марки МАZDА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , за порушення ним п.п. ґ) пункту 2.1 ПДР, що призвело в свою чергу до порушення п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України за № 1026 від 18.12.2018, п. 1, 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, абз. 1, 2 та 10 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС № 1179 від 09.11.2016, п. 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 6, 11 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Разом з цим, при проведенні службового розслідування встановлено, що нагрудний відеореєстратор ВХ-00020, який використовувався ОСОБА_1 під час несення служби з 20:00 год. 22.08.2019 по 08:00 год. 23.08.2019, з порушенням вимоги пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України за № 1026 від 18.12.2018, а саме не здійснював безперервну відеозйомку.
Позивач, вважаючи наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.11.2019 № 766 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції протиправним та таким, що прийнятий з порушеннями норм чинного законодавства, звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що згідно статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (стаття 18 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, який вчинив протиправне діяння, несе кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з п. 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», до набрання чинності Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Верховною Радою України 15 березня 2018 року прийнятий Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», який набув чинності 07 жовтня 2018 року.
Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового і начальницького складу службової дисципліни.
Згідно ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.
У ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Водночас, відповідно до п.п. 1, 4, 10, 11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики, виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
У ч. 2 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» зазначено, що у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому, або старшому прямому начальникові.
Наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських» п.п. 1, 2 п. 1 розділом II чітко передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до вимог п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Зазначені положення кореспондуються із приписами Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 року № 4/1, зокрема, згідно із п.п. 6, 7 п. 2.1, п.п. 2, 7 п. 2.2 поліцейський патрульної поліції відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження; розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосовує заходи адміністративного впливу до правопорушників, у випадках та в спосіб, які передбачені законодавством. У сфері забезпечення безпеки дорожнього руху патрульний поліцейський під час несення служби здійснює також контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху правил, норм і стандартів, діючих у сфері безпеки дорожнього руху; заходи із забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі тимчасове затримання транспортних засобів і доставлення їх на спеціальні майданчики чи стоянки.
Згідно із п.п. 1, 10, 13 п. 3.1 Розділу III Інструкції поліцейський патрульної поліції під час несення служби зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки і накази керівництва; виконувати інші обов'язки поліцейського відповідно до законодавства, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та організаційно-розпорядчих документів Національної поліції України.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 2.1. розділу Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 12.03.2013 № 230 (далі - Інструкція), підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, вчинення діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну та ін.
Пунктом 2.5 Інструкції визначено, що підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.
Відповідно до пункту 2.6 Інструкції підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Згідно пункту 5.2 Інструкції початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
Пунктом 5.3 Інструкції встановлено, що завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі по тексту - висновок службового розслідування).
Відповідно до п.5.4 Інструкції, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.
Підпунктами 1, 2 п.1 розділом II Правил етичної поведінки поліцейських» затверджених Наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 року передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Отже, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування стосовно позивача проведено на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 09.09.2019 №1646 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків», по факту внесення Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Хмельницькому 02.09.2019 відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №62019240000000705 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, до вчинення якого можуть бути причетні окремі працівники управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції призначено службове розслідування.
Під час проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено вчинення дисциплінарного проступку поліцейським роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП капралом поліції ОСОБА_1 , який виразився у нездійсненні безперервної відеозйомки під час несення служби в період з 20 години 00 хвилин 22.08.2019 по 08 годину 00 хвилин 23.08.2019, не проведенні розгляду справи про адміністративне правопорушення та не притягненні до адміністративної відповідальності водіїв, які порушили правила дорожнього руху, а саме водія транспортного засобу МАН, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , за порушення ним пункту 22.5 ПДР, водія транспортного засобу MERSEDES-SPRINTER-413, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , за порушення ним пункту 9.2 ПДР та невстановленого водія транспортного засобу марки МАZDА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , за порушення ним п.п. ґ) пункту 2.1 ПДР, що призвело в свою чергу до порушення п. 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України за № 1026 від 18.12.2018, п. 1, 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, абз. 1, 2 та 10 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС № 1179 від 09.11.2016, п. 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 6, 11 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Зазначені обставини підтверджено також відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів інспекторів, які велися 23.08.2019, записи яких досліджено судом та долучено до матеріалів справи, доповідною запискою начальника сектору зв'язку та телекомунікацій УПП в Хмельницькій області ДПП капітана поліції Яровця С.В. від 30.10.2019, письмовими поясненнями поліцейського роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП рядового поліції Вознюка С.А., письмовими поясненнями поліцейського роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП капрала поліції ОСОБА_1 , письмовими поясненнями поліцейського роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенанта поліції Дзеби Р.С. та матеріалами справи.
Окрім того, судом досліджено характеристику видану на поліцейського роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП капрала поліції ОСОБА_1 , з якої встановлено, що останній зарекомендував себе посередньо до виконання посадових обов'язків не завжди відносився добросовісно та сумлінно. В роботі не проявляє старанність, наполегливість, високий професіоналізм та ділову ініціативу. Не володіє добрими організаторськими здібностями. Виконавча дисципліна не на належному рівні. Не дисциплінований. Здатний працювати при високих психоемоційних та фізичних навантаженнях. Морально стійкий. Завжди охайний та підтягнутий. В побуті поводить себе гідно. Фізично розвинений добре. Сімейні взаємовідносини добрі.
Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» зазначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією уповноваженої особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. Відтак, виходячи з фактичних обставин скоєного проступку та особи порушника, начальник може застосувати до нього будь-яке стягнення на власний розсуд.
Зважаючи на обставини, що характеризують позивача на службі в поліції, а також суть вчиненого дисциплінарного проступку, суд вважає, що тяжкість дисциплінарного стягнення відповідає фактичним обставинам скоєного проступку.
Окрім того, суд критично відноситься до твердження позивача стосовно порушення строків під час проведення службового розслідування, оскільки з матеріалів справи судом встановлено, що висновком проведеного службового розслідування було встановлено порушення службової дисципліни які вчинив ОСОБА_1 станом на 23.08.2019. При цьому: 09.09.2019 - службове розслідування призначено наказом Департаменту патрульної поліції №1646; 07.10.2019 - наказом Департаменту патрульної поліції №1805 службове розслідування продовжено; 07.11.2019 - затверджено висновок службового розслідування; 14.11.2019 - наказом Департаменту патрульної поліції №766 за результатом проведеного службового розслідування застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення; 06.12.2019 - ОСОБА_1 було ознайомлено з вищезазначеним наказом.
Отже, враховуючи зазначене, проведення службового розслідування не перевищило 60 календарних днів, тобто відповідачем дотримано вимог ст. 16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»; дисциплінарний проступок згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» виявлено 07.11.2019 р., а дисциплінарне стягнення у відповідності до ч. 1 ст. ст. 21 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», застосовано не пізніше одного місяця з його виявлення, та не пізніше шести місяців з дня його вчинення - 23.08.2019, шляхом видання дисциплінарного наказу №766 від 14.11.2019.
Також, суд вважає необґрунтованими посилання позивача в обґрунтування позову, що його вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України ніяким чином не доведено, оскільки вказані обставини не спростовують факт законності проведення службового розслідування та накладення на позивача дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни так, як підставами для проведення службового розслідування можуть бути не тільки скоєння особами РНС кримінальних або адміністративних правопорушень, але й вчинення ними інших діянь, які порушують службову дисципліну, а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс. Крім того, позивач звільнений за порушення службової дисципліни, що виразилось у встановленні позаслужбових та неділових стосунків з цивільними особами, низьких морально-ділових якостей, що призвело до надзвичайної події, а не у зв'язку із засудженням за кримінальне правопорушення.
Що стосується визначення виду дисциплінарного стягнення, то вказане відноситься до повноважень суб'єкта владних повноважень, які чітко регламентовані Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом та Наказом МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» від 12.03.2013 року № 230 і враховуючи тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації та виходячи з фактичних обставин скоєного проступку та особи порушника, до останнього може бути застосоване стягнення на власний розсуд уповноваженої особи.
При цьому, як зазначено відповідачем та встановлено висновком службового розслідування, надзвичайна подія сталась внаслідок грубого ігнорування позивачем вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України «Про Національну поліцію», «Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції», Правил етичної поведінки поліцейських, нехтуючи зазначеними обов'язками працівника правоохоронного органу, повноваженнями, достовірно розуміючи суть кримінального правопорушення, а тому, вказані обставини безпосередньо впливають на вид дисциплінарного стягнення.
В постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 року у справі №21-1288а15 зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Суд звертає увагу, що саме порушення службової дисципліни та скоєння дисциплінарного проступку й стали підставою для прийняття оскаржуваного наказу.
З урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідачем було проведене повне, всебічне та неупереджене службове розслідування, на підставі якого, був винесений обґрунтований та законний наказ від 14.11.2019 № 766 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, тому позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Оскільки судом під час розгляду справи не встановлено протиправність прийняття відповідачем наказу від 14.11.2019 № 766 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення", в частині застосування відносно ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку, що решта позовних вимог позивача щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, також не підлягають задоволенню оскільки є похідними від вимог про скасування наказу, у задоволенні яких слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.11.2019 № 766 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення", в частині застосування відносно ОСОБА_1 , поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Відповідач:Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федіра Ернста, 3, м. Київ, 03048 , код ЄДРПОУ - 40108646)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом"
Суддя І.І. Тарновецький