Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 квітня 2020 р. Справа № 520/2246/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконними дії Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в призначенні пенсії згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити новий розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії з урахуванням документів, обставин та норм законодавства, що були вказані, надані та обґрунтовані ним у позовній заяві, які безпідставно не враховані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області при наданні йому відмови - відповіді № 4858/0201-51 від 04.04.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення", у зв'язку з тим, що був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що визначені списками № 1 та № 2, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження у відповідності до ст. 257 КАС України.
Відповідно до ч. 9 та ч. 14 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
27 березня 2020 адміністративну справу №520/2246/2020 за наслідками повторного автоматизованого розподілу справ за розпорядженням керівника апарату Харківського окружного адміністративного суду від № 03-05/24 від 27.03.2020 передано до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Супруна Ю.О..
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 вказаний адміністративний позов було зокрема залишено буз руху та надано позивачу строк на усунення недоліків, а саме зазначено про необхідність надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
До канцелярії суду 15.04.2020 за вх.№01-26/29970/2020 від позивача на виконання вказаної ухвали від 01.04.2020 року надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обґрунтування вищевказаного клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач зазначив, що у квітні 2019 останній звернувся до Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із відповідною заявою про призначення пенсії, проте листом від 04.04.2019 за №4858/0201-51 управління повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії, а також зокрема зазначило, що позивач має право оскаржити дії Лозівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в судовому порядку. В подальшому позивач 09.04.2019 звернувся до відповідача із заявою про надання довідки про наявний страховий стаж, відповідачем на означене звернення надано відповідь, в якій останній зазначив, що згідно п.1 постанови КМ України №1098 від 27 грудня 2017 "Про затвердження порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату" призначається тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного ч.1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але не набула права на пенсійну виплату у зв'язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за наявності в неї не менше як 15 років страхового стажу, також вказано, що загальний стаж роботи розрахований згідно наданим позивачем документів та трудової книжки від 20.09.1976 складає 8 років 1 місяць, таким чином надати позивачу довідку про наявний страховий стаж не мають підстав. Також позивачем зазначено, що у зв'язку із відсутністю відповідних коштів позивач не мав змоги своєчасно звернутися до адвоката з метою отримання правничої допомоги для подальшого подання позовної заяви до суду.
Крім цього, в обґрунтування означеного клопотання позивачем вказано, що починаючи з лютого 2019 здоров'я останнього погіршилось, почалися ускладнення тяжких захворювань, на підтвердження вказаних обставин позивачем надано виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого видану КНП "Лозівський ЦПМСД" від 10.04.2020.
У зв'язку з викладеними обставинами, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити процесуальний строк в даній справі.
Розглянувши матеріали справи та подане позивачем клопотання, суд встановив наступне.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Суд зауважує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому, "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Отже, зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивачу було достеменно відомо, що згідно листа від 04.04.2019 за №4858/0201-51 Лозівське управління Пенсійного фонду України Харківської області відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та відповідно до листа від 09.04.2019 Лозівського управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову у надані довідки страхового стажу позивача, що свідчить про обізнаність позивача про можливе порушення його прав, а відтак з 04.04.2019 розпочався відлік строку звернення до суду. Проте, позивачем не надано до суду належних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску звернення до суду.
Щодо посилань позивача на обставини скрутного матеріального становища та відсутності коштів зокрема на правничу допомогу суддя зазначає, що соціально незахищеним верствам населення Законом України «Про безоплатну правову допомогу» гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, про відмову в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки визнані судом неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення адміністративного позову без розгляду.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія-97" проти України" (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України зазначено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 122, 123, 169, 248, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду (15.04.2020 р.) - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)».
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Текст ухвали виготовлено та підписано 15 квітня 2020 року.
Суддя Ю.О. Супрун