Справа № 560/2041/20
15 квітня 2020 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Гнап Д.Д., розглянувши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить скасувати:
- податкове повідомлення - рішення №0005413303 від 18.02.2020 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 44 656,77 грн (в т.ч. 29711,18 грн. - за податковим зобов'язанням, 14885,59 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями);
- податкове повідомлення - рішення №0005433303 від 18.02.2020 по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 3721,38 грн (в т.ч. 2480,92 грн - за податковим зобов'язанням, 1240,46 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями);
- податкове повідомлення - рішення №0005393303 від 18.02.2020 по податку та зборам, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 2319,36 грн (в т.ч. 1242,00 грн - за податковим зобов'язанням, 891,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями), 186,36 грн - пеня);
- податкове повідомлення - рішення №0005423303 від 18.02.2020 по податку та зборам, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 192,77 грн (в т.ч. 103,50 грн - за податковим зобов'язанням, 74,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями), 15,02 грн - пеня);
- податкове повідомлення - рішення №0005463303 від 18.02.2020 по податку на додану вартість в сумі 5449,50 грн (в т.ч. 3633,00 грн - за податковим зобов'язанням, 1816,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями);
- податкове повідомлення - рішення №0005443303 від 18.02.2020 по податку на додану вартість в сумі 2917,00 грн. відповідно до якого встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
- податкове повідомлення - рішення №0005453303 від 18.02.2020 по податку на додану вартість в сумі 2941,17 грн (штраф);
- податкове повідомлення - рішення №0005483303 від 18.02.2020 на суму 170,00 грн (штраф за не подання повідомлення за формою №20 ОПП по об'єктах, оподаткування);
- податкове повідомлення - рішення №0005403303 від 18.02.2020 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 510,00 грн (штраф за не подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ);
- рішення №0005493303 від 18.02.2020 по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 38891,78 грн, в тому числі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 31 347,92 грн, штрафні санкції в сумі 7543,86 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0005373303 від 18.02.2020 по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 31 347,92 грн.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначені строки звернення до адміністративного суду.
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зміст наведеної норми свідчить про те, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами КАС України, а й іншими законами України.
Спеціальним законом, яким врегульовано спірні правовідносини є Закон № 2464-VI від 8 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
За положеннями частини другої статті 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону № 2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов'язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону № 2464-VI.
Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464-VI.
В силу вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно з абз. 3, 4 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абз.9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.
Таким чином, оскільки спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0005373303 та рішення №005493303 про застосування штрафних санкцій були прийнятті 18.02.2020 ГУ ДПС у Хмельницькій області, а з відповідним позовом звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду 10.04.2020, тому позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду.
Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням, коли він дізнався про порушення свого права та з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривня.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи суму позову, позивач підсумував всі оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Однак, кожне з оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень є окремим рішенням суб'єкта владних повноважень і може бути предметом окремого розгляду.
Крім того, статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Заявлені позивачем вимоги не є похідними, оскільки їх задоволення не залежить одна від одної, а тому ставка судового збору за подання даного позову становить 9248,80 грн (11*840,80 грн ).
Відповідно до квитанції №39 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1022,20 грн. Отже, недоплата становить 8226,60 грн.
Оплата судового збору за подання адміністративного позову до Хмельницького окружного адміністративного суду здійснюється за такими реквізитами: одержувач коштів - УК у м. Хмельницький/м. Хмельницький/22030101, код ЄДРПОУ 38045529, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA248999980313151206084022002, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0005373303 та рішення №005493303 про застосування штрафних від 18.02.2020;
- доказів сплати 8226,60 грн судового збору за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не менше як до 27.04.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.Д. Гнап