Рішення від 15.04.2020 по справі 560/1339/20

Справа № 560/1339/20

РІШЕННЯ

іменем України

15 квітня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправною через грубе порушення ст.ст. 22, 56 та 64 Конституції України, рішень Конституційного Суду України, Європейського Суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів і зобов'язань, до яких приєдналась Україна, під час перерахунку у 2018 році ОСОБА_1 , довічної пенсії та зобов'язати здійснити новий перерахунок пенсії у розмірі 76% грошового забезпечення та надбавок за класність, з урахуванням статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- перераховану недоплату до пенсії виплатити однією загальною сумою в повному обсязі за період з 01.01.2018 року без будь-яких обмежень, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (ч. 2 ст. 55 ЗУ №2262-ХІІ).

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що з 08.12.1998 йому призначена пенсія на підставі закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ) в розмірі 76% суми грошового забезпечення. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області під час здійснення перерахунку пенсії зменшило розмір грошового забезпечення з 76% до 70%. Вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення в належному відсотковому розмірі.

Суд, ухвалою від 06.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху, та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 16.03.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У поданому відзиві на позов відповідач зазначив, що законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Тому перерахунок та виплата пенсії позивачу проведені згідно вимог чинного законодавства. Вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало клопотання, в якому просить позовну заяву ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 04.03.2020 залишити без розгляду.

Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує наведене нижче.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд встановив, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа від 26.02.2020 №2200-0324-8/6543 про відмову щодо перерахунку пенсії. Тому строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.

Також, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

Вирішуючи вказане клопотання суд враховує таке.

Згідно з частиною 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

З аналізу вказаних норм встановлено, що необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не є стороною у справі.

Оскільки предметом спору є відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірі 76 % відповідних сум грошового забезпечення, судове рішення у справі не впливає на права або обов'язки Адміністрації Державної прикордонної служби України. Крім того, відповідач жодним чином не вказує та не конкретизує, яким чином та на які права, інтереси або обов'язки Адміністрації Державної прикордонної служби України може вплинути рішення у цій адміністративній справі. За наведених обставин, суд вважає відсутніми правові підстави для задоволення клопотання відповідача про залучення третьої особи.

У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв'язку зі складністю справи, та з метою з'ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що згідно з частинами 5, 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідач не надав обґрунтувань у чому полягає складність справи та які обставини можуть бути встановлені судом у судовому засіданні. Тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 з 01.01.2007 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ в розмірі 76% суми грошового забезпечення.

На виконання Постанови №103 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснило позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 70% суми грошового забезпечення.

24.02.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про перерахунок та виплату пенсії у розмірі 76% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.

Листом від 26.02.2020 №2200-0324-8/6543 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача, що на виконання Постанови №103 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведений перерахунок призначеної позивачу пенсії, згідно з наданої довідки до вимог діючого законодавства.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо здійснення перерахунку пенсії у розмірі 70% суми грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначає Закон №2262-ХІІ.

Частиною 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Оскільки розмір призначеної пенсії (76% суми грошового забезпечення) не перевищує 90%, то підстав для його зменшення у відповідача не було.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про необхідність застосування статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII для визначення розміру пенсії після перерахунку у зв'язку з зазначеним нижче.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни до статті 13 Закону №2262-XII.

Відповідно до статті 13 Закону №2262-XII (у редакції Закону №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Вирішуючи питання про застосування Закону №2262-ХІІ у часі, суд зазначає, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дії нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовуються той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

04.02.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв зразкове рішення у справі №240/5401/18, в якому дійшов до висновку про те, що при перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Постановою від 16.10.2019 Велика палата Верховного суду зазначене рішення залишила без змін.

Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення на підставі наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки №11/6986 від 23.03.2018, згідно якої до складових грошового забезпечення ОСОБА_1 увійшли посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років. Тобто, згідно вказаної довідки до складових грошового забезпечення не включено надбавок за класність.

Визначаючись щодо складових грошового забезпечення, то суд зазначає, що відповідно до Закону №2262-ХІІ, органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати складові грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом. Таку ж правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України у справі №К/800/4242/13 та Верховний Суд у справі К/9901/10401/18 у постанові від 26.06.2018.

Таким чином, дії Головного управління ПФУ в Хмельницькій області щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу у розмірі 70% грошового забезпечення та зменшення у зв'язку з цим встановленого розміру пенсії у відсотковому виразі (з 76% суми грошового забезпечення) є протиправними.

Враховуючи наведене, необхідно зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ у розмірі 76% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.

Щодо позовної вимоги позивача про виплату перерахованої недоплати по пенсії однією загальною сумою в повному обсязі за період з 01.01.2018 року без будь-яких обмежень, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів суд зазначає, що в даному випадку вказана вимога є передчасною.

При цьому, щодо компенсації втрати частини доходів, суд зазначає, що згідно з ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Аналізуючи вказану норму Закону, суд дійшов висновку, що для здійснення компенсації втрати частини доходів законодавцем визначено певні умови та порядок її здійснення, а саме те, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць.

Отже, компенсація втрати частини доходів може бути обчислена лише з нарахованої особі до виплати суми, яка не була виплачена у встановлені законодавством строки.

Суд встановив, що в даному випадку, недоплачені суми пенсії за які позивач просить стягнути компенсацію, йому взагалі нараховані не були, а отже і здійснити обчислення суми компенсації з недоплаченої позивачу пенсії, яка не нараховувалась не виявляється можливим, тому на думку суду вимога позивача про стягнення компенсації втрати частини доходів є передчасною та може бути реалізована лише після здійснення перерахунку пенсії позивача та чіткого визначенням відповідних сум які були недоплачені позивачу, після набрання законної сили даного рішення суду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вказана позовна вимога позивача є передчасною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Оскільки, позивач на підставі Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року відсоткового значення розміру пенсії з 76% до 70% сум грошового забезпечення, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії, з врахуванням проведених виплат, відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" ОСОБА_1 застосувавши 76% грошового забезпечення з 01.01.2018 року.

В решті позову про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням надбавок за класність, та виплату перерахованої недоплати по пенсії однією загальною сумою в повному обсязі за період з 01.01.2018 року без будь-яких обмежень, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 квітня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя П.М. Майстер

Попередній документ
88774853
Наступний документ
88774855
Інформація про рішення:
№ рішення: 88774854
№ справи: 560/1339/20
Дата рішення: 15.04.2020
Дата публікації: 21.04.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (04.03.2020)
Дата надходження: 04.03.2020
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
МАЙСТЕР П М
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
позивач (заявник):
Шимко Григорій Петрович