Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
15 квітня 2020 р. № 520/14519/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС, контролюючий орган) в якому просить суд :
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо невчинення дій зі звільнення з податкової застави, зареєстрованої 22 жовтня 2019 року за №27131651 в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, всього майна ОСОБА_1 згідно акту опису № 340/20-40-52-07-16 від 22.10.2019;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області звільнити з податкової застави, зареєстрованої 22 жовтня 2019 року за № 27131651 в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, всього майна ОСОБА_1 згідно акту опису № 340/20-40-52-07-16 від 22.10.2019 09.10.2014;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області 768,40 грн., як витрати по сплаті судового збору за подання позову.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 08 листопада 2019 року ОСОБА_1 поштою одержала акт № 340/20-40-52-07-16 від 22.10.2019 опису майна, рішення № 340/20-40-52-07-16 від 22.10.2019 про опис майна у податкову заставу, а також витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкової застави майна ОСОБА_1
07-08 листопада 2019 року ОСОБА_1 повністю сплатила наявний у неї борг у розмірі 26034,11 гривень, у зв'язку із чим 08 листопада 2019 року представник звернувся до ГУ ДПС у Харківській області із заявою про скасування податкової застави. Листом від 22.11.2019 було відмовлено у скасуванні вищевказаної податкової заяви у зв'язку із тим, що за порушення строків сплати даного податкового зобов'язання ОСОБА_1 була нарахована пеня 1021,39 гривень. В той же час, на початку грудня 2019 року на адресу ОСОБА_1 надійшло податкове повідомлення-рішення № 0103165205 від 13.11.2019 про нарахування їй пені у розмірі 7083,84 гривень за порушення строків сплати вищевказаного податкового зобов'язання. Вказана сума була повністю сплачена ОСОБА_1 18 грудня 2019 року.
19 грудня 2019 року представник повторно звернувся до ГУ ДПС у Харківській області із заявою про звільнення майна ОСОБА_1 з-під податкової застави. У процесі її розгляду з'ясувалось, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 1370,00 гривень (штрафні санкції, пеня) згідно податкового повідомлення-рішення, за прострочення сплати якого було накладено податкову заставу.
24 грудня 2019 року ОСОБА_1 повністю сплатила вказану заборгованість.
В той же час, відповідачем було повідомлено, що майно ОСОБА_1 не буде звільнено з податкової застави, оскільки ніби- то у неї наявна заборгованість з оплати податкових зобов'язань по іншим податковим повідомленням-рішенням, про що раніше позивача було повідомлено листом від 22.11.2019 р.
Вказує, що ОСОБА_1 дійсно мала податковий борг по сплаті податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 0001503-5606-2030 від 23.10.2018 у розмірі 26034,11 гривень. З 07 листопада по 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 повністю сплатила як суму боргу, так і усі нараховані їй штрафні санкцію та пеню за порушення строків сплати даного податкового зобов'язання, що не заперечується відповідачем.
З 24 грудня 2019 року у розпорядженні ГУ ДПС у Харківській області наявні документи про підтвердження повного погашення суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені за прострочення його сплати, а тому майно ОСОБА_1 мало бути звільнено з-під податкової застави, адже нею повністю погашено податковий борг для забезпечення стягнення якого до неї було застосовано дану податкову заставу.
В той же час, як вказує позивач ГУ ДПС у Харківській області за надуманими підставами ухиляється від вчинення дій щодо звільнення майна ОСОБА_1 з податкової застави.
Позивач, посилаючись на приписи пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України, згідно якого податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, стверджує, що не кожна заборгованість по сплаті нарахованих податкових зобов'язань являється податковим боргом, в той же час, застосування податкової застави можливе виключно для забезпечення стягнення податкового боргу.
Позивач зазначає, що станом на сьогоднішній день у провадженні судів знаходяться 10 адміністративних справ про визнання протиправними та скасування даних податкових повідомлень-рішень (справи № 520/8610/19, № 520/8611/19, № 520/9779/19, № 520/9780/19, № 520/12179/19, № 520/13328/19, № 520/10383/19, № 520/10387/19, № 520/10384/19, № 520/10385/19) по яким ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, а деякі з них вже набрали законної сили, оскільки Другим апеляційним адміністративним судом було залишено без змін відповідні рішення Харківського окружного адміністративного суду.
Позивач вказує, що йому незрозуміло Із наданої відповідачем до матеріалів справи довідки щодо яких податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Харківській області вважає, що у ОСОБА_1 є саме податковий борг, але, з огляду на розмір такого «податкового боргу» припускає, що відповідач вважає, що у ОСОБА_1 є податковий борг у розмірі 13908,82 гривень за податковим повідомленням- рішенням № 109350-5806-2038 від 23.05.2019 про сплату ОСОБА_1 земельного податку та податковий борг у розмірі 58435,22 гривень за податковим повідомленням-рішенням № 489847-5806-2038 від 13.03.2019 про сплату ОСОБА_1 земельного податку.
В той же час, зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі № 520/9779/19 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 109350-5806-2038 від 23.05.2019 про сплату ОСОБА_1 земельного податку, а рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 у справі № 520/9780/19, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 489847-5806-2038 від 13.03.2019 про сплату ОСОБА_1 земельного податку.
Таким чином, як стверджує позивач, відповідач не тільки незаконно забезпечує податковою заставою винесені ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення, які не являються податковим боргом у сенсі пп. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України, а й взагалі забезпечує податковою заставою податкові повідомлення рішення визнані протиправними та скасовані рішеннями суду, які вже набрали законної сили.
Позивач, звертає увагу суду на той факт, що відповідачем не надано доказів направлення та одержання ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень щодо яких ним до м матеріалів справи надано інтегровані картки платника податків. Тобто, в матеріалах справи відсутні докази узгодження ОСОБА_1 вказаних податкових зобов'язань (та, відповідно, віднесення їх до податкового боргу), а тому щодо вказаних податкових зобов'язань взагалі не можуть вживатись заходи забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків (податкова застава).
Представник позивача надав до суду заяву в якій просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив про необґрунтованість позовних вимог, позаяк ОСОБА_1 має податковий борг зі сплати податків в територіальних управліннях ГУ ДПС у Харківській області.
Відповідно до вимог розділу VI Наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2017 року №586 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави контролюючими органами» майно платника податків звільняється з податкової застави виключно у випадках, визначених пунктом 93.1 ст. 93 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.
Як стверджує відповідач, наявність податкового боргу у платника унеможливлює здійснення заходів податковим керуючим щодо виведення майна платника з податкової застави та виключення його з відповідних реєстрів, оскільки суперечить вимогам ст. 93 Податкового кодексу України.
В судове засідання представник відповідача не прибув, заяв та клопотань про слухання справи без його участі або відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Ухвалою суду від 02.01.2020 р. залишено без руху позовну заяву. Ухвалою суду від 16.01.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Ухвалою суду від 11.02.2020 р. призначено проведення підготовчого засідання. Протокольною ухвалою суду від 03.03.2020 р. закрито підготовче провадження у справі.
На підставі розпорядження керівника апарату суду № 03-05/23 від 27.03.2020 та відповідно до витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.03.2020 року справу передано у провадження судді Бадюкова Ю.В.
Ухвалою судді від 01.04.2020 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження.
Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.
На підставі рішення начальника Південного управління ГУ ДПС у Харківській області № 340/20-40-52-07-16 від 22.10.2019 про опис майна у податкову заставу, податковим керуючим ОСОБА_2 22.10.2019 року був складений акт № 340/20-40-52-07-16 опису майна про опис майна у податкову заставу майна платника податків ОСОБА_1 , яким описане все майно божника, майно, на яке платник податків набуде права власності у майбутньому.
Вказану податкову заставу було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 62653928 від 22.10.2019 року за розміром основного зобов'язання 26034, 11 грн.
Згідно копій дублікатів квитанцій №№ 0.0.1514721753.1, 0.0.1514723302.1 від 07 листопада 2019 року, № 0.0.151831141.1 від 08 листопада 2019 року ОСОБА_1 повністю сплатила наявний у неї борг у розмірі 26034,11 гривень, розмір якого було зазначено у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно акту № 340/20-40-52-07-16 опису майна від 22.10.2019 року.
08 листопада 2019 року представник позивача звернувся до ГУ ДПС у Харківській області із заявою про скасування податкової застави, зареєстрованої 22.10.2019 року за № 27131651.
Листом від 22.11.2019 № 5426 ГУ ДПС в Харківській області позивачу було відмовлено у скасуванні вищевказаної податкової заяви у зв'язку із тим, що за порушення строків сплати даного податкового зобов'язання ОСОБА_1 була нарахована пеня 1021,39 гривень.
13.11.2019 р. ГУ ДПС в Харківській області сформовано податкове повідомлення-рішення № 0103165205 про нарахування пені у розмірі 7083,84 гривень за порушення строків сплати вищевказаного податкового зобов'язання.
18 грудня 2019 року позивачем 7083,84 гривень було перераховано згідно копії квитанції з призначення платежу: «Сплата грош. зобов'яз. по акту перев. від 25.10.19 № 005896/20-40-52-05-3089008882.від ОСОБА_1 ».
19 грудня 2019 року представник повторно звернувся до ГУ ДПС у Харківській області із заявою про звільнення майна ОСОБА_1 з-під податкової застави. У процесі її розгляду з'ясувалось, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 1370,00 гривень (штрафні санкції, пеня) згідно податкового повідомлення-рішення, за прострочення сплати якого було накладено податкову заставу.
Згідно дублікату квитанції № 0.0.1564845939.1 від 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 повністю сплатила 1370,00 гривень.
В той же час, відповідачем було повідомлено, що майно ОСОБА_1 не буде звільнено з податкової застави, оскільки ніби - то у неї наявна заборгованість з оплати податкових зобов'язань по іншим податковим повідомленням-рішенням, про що раніше позивача було повідомлено листом від 22.11.2019 р.
Згідно копій скріншота АІС «Податковий блок» та інтегрованої картки платника ОСОБА_1 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки позивач мала переплату з податку в розмірі 316, 77 грн.
До матеріалів справи контролюючим органом надано копії інтегрованої картки платника ОСОБА_1 по земельному податку з фізичних осіб, згідно якої недоїмка перед бюджетом становить 13908, 82 грн., які суд не приймає до уваги, позаяк згідно копії витягу про реєтрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 64468203 від 28.01.2020 року за вказаним розміром зобов'язання зареєстрована податкова застава 31.10.2019 року за № 27167103 згідно акту опису від 17.09.2019 року за № 166997-58, яка не є предметом спору у цій справі.
Отже, матеріалами справи документально підтверджено погашення суми податкового боргу позивачем у розмірі 26034,11 гривень за актом № 340/20-40-52-07-16 опису майна від 22.10.2019 р., обтяження згідно якого зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 27131651 від 22.10.2019 року.
Згідно підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
За приписами пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Згідно з пунктом 89.2 вказаної статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Відповідно до пункту 89.8 статті 89 ПК України контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Згідно приписів пункту 91.3 статті 91 вказаного Кодексу податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом.
Умови припинення податкової застави визначені статтею 93 ПК України.
Так, відповідно до пункту 93.1 вказаної статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
За приписами пункту 93.2 ПК України, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що право податкової застави виникає в силу закону та не потребує письмового оформлення, опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, а акт опису майна лише фіксує певний перелік майна.
При цьому, підставою для звільнення майна з податкової застави є відповідний документ, що засвідчує закінчення подій, наявність яких зумовили виникнення права податкової застави.
Означений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 р. у справі № 560/495/19.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 КАС України, а відтак позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється згідно вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо невчинення дій зі звільнення з податкової застави, зареєстрованої 22 жовтня 2019 року за №27131651 в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, всього майна ОСОБА_1 згідно акту опису № 340/20-40-52-07-16 від 22.10.2019 р.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) звільнити з податкової застави, зареєстрованої 22 жовтня 2019 року за № 27131651 в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, всього майна ОСОБА_1 згідно акту опису № 340/20-40-52-07-16 від 22.10.2019 р.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) витрати по сплаті судового збору у сумі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повне рішення складено 15 квітня 2020 року.
Суддя Бадюков Ю.В.