Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
"15" квітня 2020 р. № 520/4915/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Прокурора Харківської області (61001, м.Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4А), Генерального прокурора України (01601, м.Київ, вул. Резницька, 13/15) про визнанні дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення компенсації шкоди , -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Прокурора Харківської області, Генерального прокурора України, в якому просить суд :
- визнати неналежним нагляд Генеральним прокурором України , прокурором Харківській області за дотриманням антикорупційного законодавства, внаслідок чого позивачу спричинена шкода;
- стягнути з Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області компенсацію спричиненої позивачу шкоди в сумі 12 152 305 грн. внаслідок неналежного нагляду за дотриманням антикорупційного законодавства при цих обставинах;
- зобов'язати прокурора Харківської області направити до суду позовну заяву про визнання недійсними угоди відчуження на об'єкти АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу N0 3822 від 09.12.2010г., а також кв АДРЕСА_3 ,?, він ніде не працює та не має доходу, достатнього для придбання нерухомості гараж по АДРЕСА_22 (реєстр. N0 12921815); по АДРЕСА_6 (ресстрац. НОМЕР_2 , свідоцтво про право на спадщину N0 2-226 від 02.02.2005г., видане 4-й ХГНК); по АДРЕСА_7 (запис N0 НОМЕР_3 , договір купівлі-продажу N0 1446 від 25.07.2006); АДРЕСА_8 , (запис- НОМЕР_4 , договір купівлі-продажу N0 211 від 03.02.2012г.); АДРЕСА_9 (запис N0 свідоцтво про право на спадщину N0 3-112 від 11.03.2015 р), АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_16 , в АДРЕСА_17 ..
Разом з позовною заявою, позивачем надано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом:
- заборони операторам Інтернет послуг ПрАТ "Київстар", ТОВ "Воля кабель, ТОВ" Макснет, групі компаній під торговою маркою "Тріолан" надання телекомунікаційних послуг мешканцям квартир 125,126, будинку по АДРЕСА_12 , 195 Д, в Харкові;
- ГУ НП в Харківській області та УСБУ в Харківській області заборонити використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації в моєму і сусідніх будинках вилучити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації;
- заборонити центру адміністративних послуг Харківської міськради реєстрацію прав власності на об'єкти АДРЕСА_2 з;, договором купівлі-продажу № 3822 від 09.12.2010г., а також АДРЕСА_18 . він ніде не працює та не має доходу, достатнього для придбання нерухомості гараж по АДРЕСА_5 (реєстр. N0 12921815); по АДРЕСА_6 (реєстрац. НОМЕР_2 , свідоцтво про право на спадщину N0 2-226 від 02.02.20С05г., видане 4-й ХГНК); по АДРЕСА_7 (запис N0 НОМЕР_3 , договір купівлі-продажу N0 1446 від 25.07.2006); АДРЕСА_8 (запис N0 НОМЕР_5 , договір купівлі-продажу N0 211 від 03.02.2012г.); АДРЕСА_20 ] (запис N0 свідоцтво про право на спадщину N0 3-112 від 11.03.2015 р), АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_21 .
Розглянувши зазначене клопотання позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно зі ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно п.п. 6 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102,00 гривні.
Отже за подання заяви про забезпечення позову потрібно було сплатити 630,60 грн., та надати квитанцію про сплату судового збору.
Проте заявником не надано доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Вказане прямо суперечить вимогам ч. 4 ст. 152 КАС України.
При цьому, в позовній заяві міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору з посиланням на скрутне матеріальне становище.
Відносно клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання в частині відстрочення сплати судового збору позивачем вказано, що майновий стан позивача незадовільний та протягом 2019 року не отримував достатній дохід який дозволив позивачу сплатити судовий збір за подання даного позову, а також вказав, що отриманий дохід склав в розмірі 3000 грн..
Дослідивши заявлене клопотання, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).
Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що в якості підстави для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на обставини того, що його майновий стан не дозволяє сплатити зазначені судові витрати внаслідок того, що протягом 2019 року не отримував достатній дохід, який дозволив позивачу сплатити судовий збір за подання даного позову, а також вказав, що отриманий дохід склав в розмірі 3000 грн. на підтвердження чого надано копію довідки Головного управління ДПС у Харківській області № 273362/463/20-40-161 від 19.03.2019 року..
При цьому, суд зазначає, що позивачем з даним позовом звертається у квітні 2020 року, проте належних доказів на підтвердження скрутного матеріального становища на час подання позовної заяви до суду не надає.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Отже, позивач разом з заявою про забезпечення позову не надав доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 630,60 грн.
Крім того, в заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичних осіб - відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Таким чином, заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 7 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.152, ст.154, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 294, ст. 295, ст. 297 КАС України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Прокурора Харківської області (61001, м.Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4А), Генерального прокурора України (01601, м.Київ, вул. Резницька, 13/15) про визнанні дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення компенсації шкоди - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Рубан В.В.