Справа №461/2155/20
14 квітня 2020 року суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Львова, громадянку України, українку, працюючу на посаді директора ПП «Блек Бізон», РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 41Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 будучи директором ПП «Блек Бізон» в супереч вимогам ч. 3 ст. 24 КЗпП України, постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» працівники допущені до роботи без повідомлення про прийняття їх на роботу, яке подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Так, відповідно до рішення засновника ПП «БЛЕК БІЗОН» № 1 від 16.03.2018 ОСОБА_1 приступила до виконання обов'язків директора з 17.03.2018, відповідно до наказу від 01.02.2019 за №17 ОСОБА_2 прийнято на посаду офіціанта в ПП «БЛЕК БІЗОН» з 01.02.2019, відповідно до наказу від 01.02.2019 за №19 ОСОБА_3 прийнято на посаду бармена з 01.02.2019, повідомлення про прийняття на роботу в ПП «БЛЕК БІЗОН» працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 станом на 02.03.2020 до Державної фіскальної служби не подавалися. Чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про час і місце слухання справи.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 02 березня року вона не заперечила факт правопорушення, вказавши, що при прийнятті працівників на роботу повідомлення до Державної фіскальної служби не подавала.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності, який не з'явився за викликом суду, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належно та вчасно.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 41 КУпАП передбачена відповідальність порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Відповідно до ст. 24 КЗпП України при укладенні трудового договору з фізичною особою трудовий договір укладається в письмовій формі, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» передбачено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При оцінці доказів суд керується принципом "поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується також:
?Протоколом про адміністративне правопорушення № ЛВ11349/1468/АВ/П/ПТ від 02 березня 2020 року;
?Письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02 березня 2020 року;
?Актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЛВ11349/1468/АВ/П/ПТ від 02 березня 2020 року та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
З огляду на викладене суд вважає, що ОСОБА_1 порушила вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, постанови КМУ від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.
Окрім цього, у відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути 420 грн. 40 коп. судового збору.
Керуючись ст. ст. 38, 247, 248, 249, 251, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя , -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 420,40 гривень.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Х.М. Мисько