ЄУН № 336/1375/20
пр. № 1-кп/366/510/2020
Іменем України
15 квітня 2020 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області, громадянина України, одруженого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,-
29 січня 2020 року приблизно о 18.00 годині ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, знаходячись на території Структурного підрозділу «Запорізьке моторовагонне Депо» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 4б, з вагону ЕР 120307 умисно таємно викрав майно АТ «Українська залізниця» загальною вартістю 378,38 гривень, а саме мідні шунти швидкодіючого вимикача в кількості 11 штук вартістю 194,99 гривень та губки реверсора з латуні в кількості 9 штук та елементи контактоотримачів реостатного контролера з латуні в кількості 11 штук вартістю 183,39 гривень, які сховав у підсобному приміщенні, а 31.01.2020 року виніс з території підприємства, чим завдав АТ «Українська залізниця» матеріальну шкоду на суму 378,38 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні злочину визнав повністю, пояснивши суду, що станом на січень 2020 року працював сторожем у СП «Запорізьке моторовагонне депо», 27.01.2020 року він виявив та затримав невідомого чоловіка, який перебував під одним з вагонів, після чого викликав працівників поліції, які у свою чергу чоловіка супроводили до відділення поліції. Оскільки при цьому чоловікові не було знайдено будь-яких речей, але фактично було встановлено при огляді вагонів зникнення деяких деталей, в наступну зміну 29.01.2020 року ОСОБА_4 вирішив викрадене відшукати та знайшов в одному з вагонів пакет з деталями обладнання залізничного вагону. Вирішивши вкрасти ці деталі, ОСОБА_4 відніс пакет з деталями до сторожки та сховав, а 31.01.2020 року переклав деталі до своєї сумки та виніс за територію депо, але на шляху додому його зупинили працівники поліції, якими і були виявлено при ньому викрадене майно. У скоєному розкаюється.
Представник потерпілого ОСОБА_5 повідомив, що обставини, зазначені обвинуваченим, відповідають дійсності, викрадене майно було повернуто підприємству, наразі матеріальних претензій до ОСОБА_4 немає.
Проаналізувавши в сукупності вищезазначені обставини, суд, враховуючи положення ст. 337 КПК України та згоду учасників провадження щодо кваліфікації дій обвинуваченого, вартості викраденого майна, обставин справи, дійшов висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена дослідженими доказами, та кваліфікує його дії як умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжка) за ст. 185 ч. 1 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання, є визнання вини у скоєнні злочину.
Обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання, наразі офіційно не працює, одружений, має неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (документів на підтвердження наявності ще однієї дитини суду не надано), раніше не судимий.
В ході судового слідства 09.04.2020 року між представником потерпілого та обвинуваченим укладено угоду про примирення, умови якої відповідають вимогам КПК України, не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, кваліфікація злочину вірна. Сторонами в судовому засіданні заявлено про затвердження зазначеної угоди та призначення визначеного нею покарання, підтверджено, що укладення угоди було добровільним, а судом роз'яснені наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання.
Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення.
Відповідно до ст. 471 КПК України в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.
Вивчивши умови укладеної угоди, суд вважає, що вона за своїми формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, тому може бути затверджена судом.
Судом не вирішується питання про судові витрати та про речові докази за відсутності в наданих суду матеріалах кримінальної справи відомостей про такі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374, 475 КПК України, ст. 185 ч. 1 КК України,-
Затвердити угоду про примирення, укладену 09 квітня 2020 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та представником потерпілого АТ «Українська залізниця» ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п?ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень.
Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в суді негайно після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1