1Справа № 335/3078/20 1-кс/335/1688/2020
11 квітня 2020 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Крим, м. Джанкой, громадянки України, не одруженої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, якій «28» лютого 2020 року повідомлено про підозру слідчим першого відділення СВ УСБУ в Запорізькій області у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.
- підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України ,
Слідчий СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини, обіг якої, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770, віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено, у невстановлених досудовим слідством особи, час та місці, діючи повторно, придбала двадцять два прозорих полімерних ЗІП-пакетів із вказаною психотропною речовиною, з метою подальшого збуту.
Після чого, зберігаючи при собі вищевказану психотропну речовину, ОСОБА_5 , сіла до автомобілю таксі, а саме: автомобіль марки «ЗАЗ Део» в кузові зеленого кольору, д/н/з НОМЕР_1 під керування водія таксі ОСОБА_7 , в якості пасажира та збиралась перевезти, до невстановленої досудовим слідством адреси, з метою подальшого збуту.
В подальшому, 09.04.2020 року, біля будинку №16 по вулиці Маяковського у м. Запоріжжі, працівниками поліції проведено обшук в автомобілі «ЗАЗ Део» в кузові зеленого кольору, д/н/з НОМЕР_1 , в якому, на передньому пасажирському сидінні, де знаходилась ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено шість прозорих полімерних ЗІП-пакети з кристалічною речовиною ззовні схожу на психотропну, які в подальшому упаковано у паперовий конверт із пояснювальним написом та підписами учасників.
Окрім цього, після проведеного обшуку автомобіля, ОСОБА_5 09.04.2020 року затримана у порядку ст.208 КПК України, та в ході особистого обшуку затриманої особи, у ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено шістнадцять прозорих полімерних ЗІП-пакетів з кристалічною речовиною ззовні схожу на психотропну, п'ятнадцять з яких було упаковано в один паперовий конверт із пояснювальним написом та підписами учасників та один полімерний ЗІП-пакет з кристалічною речовиною було упаковано в окремий паперовий конверт із пояснювальним написом та підписами учасників. Відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №7-1136 від 10.04.2020 року, надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору (вміст одного полімерного ЗІП-пакету) містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - Метамфетамін, маса якого в перерахунку на основу складає 0, 0503 грам.
Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст.307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини з метою збуту, вчинене повторно.
10 квітня 2020 року,ОСОБА_5 повідомлено про підозру про те, що вона підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, в ході чого, у ОСОБА_5 вилучено 16 зіп пакетів з кристалічною речовиною білого кольору яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - Метамфетамін; протоколом обшуку автомобіля «ЗАЗ DAEWOO» д.н. НОМЕР_1 від 09.04.2020, в ході якого вилучено 6 зіп пакетів з аналогічною кристалічною речовиною; протоколом обшуку житла ОСОБА_5 , а саме кв. АДРЕСА_3 , в ході якого вилучено паперовий згорток та два зіп. пакти з аналогічною кристалічною речовиною, безліч зіп пакетів різної форми та розміру, ваги, ліпка стрічка червоного та синього кольору, та інші предмети; Висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №7-1136 від 10.04.2020 року, надана на експертизу, вилучена у ОСОБА_5 кристалічна речовина, білого кольору (вміст одного полімерного ЗІП-пакету) містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - Метамфетамін, маса якого в перерахунку на основу складає 0, 0503 грам.; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 (водій автомобіля «ЗАЗ DAEWOO» д.н. НОМЕР_1 ). В ході допиту свідок ОСОБА_7 пояснив, що 09.04.2020 року, він підвозив раніше не знайому дівчину ( ОСОБА_5 ) та двох чоловіків ( ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ). В подальшому, біля б. 16 по вул. Маяковського в м. Запоріжжя, ОСОБА_5 затримали співробітники поліції, які вилучили у неї велику кількість зіп. пакетів з наркотичною речовиною. Після цього співробітники поліції обшукали автомобіль, яким керує ОСОБА_7 та на сидінні, де перебувала ОСОБА_5 вилучили зіп пакети з наркотичною речовиною. Як пояснила ОСОБА_5 зіп пакети належать їй, та в них знаходиться речовина «метамфетамін»; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що він знайомий з ОСОБА_5 , яка займається збутом речовини «амфетамін» шляхом «закладок», або передачі з рук в руки. Разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_8 вживав «амфетамін» за місцем мешкання останньої. 09.04.2020 року, він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 знаходились в автомобілі таксі біля б. 16 по вул. Маяковського в м. Запоріжжя. Там, ОСОБА_5 була затримана співробітниками поліції, та в неї було вилучено речовину «амфетамін»,; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який надав аналогічні показання; речовими доказами по кримінальному провадженню;
Органом досудового розслідування встановлено наявність в діях ОСОБА_5 наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КК України.
Так, підозрювана ОСОБА_5 будучи особою, якій повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, свою злочинну діяльність не припинила та залишаючись на волі вчинила аналогічний тяжкий злочин, за який передбачене Законом покарання у вигляді позбавлення волі строком від шести до десяти років. Не дивлячись на те, що по кримінальному провадженню зібрано достатньо доказів, які підтверджують її вину у скоєному злочині, вину вона не визнає, не розкаюється, показання про обставини його скоєння надавати відмовилась, що розцінюється як спосіб ухилення від кримінальної відповідальності. Вказані обставини дають підстави вважати, що залишаючись на волі ОСОБА_5 , усвідомлюючи невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі, з метою уникнення відповідальності, стане переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також підозрювана ОСОБА_5 обізнана про місце мешкання свідків по кримінальному провадженню, які своїми показаннями підтверджують її причетність до скоєння кримінального правопорушення. Враховуючи це, орган досудового слідства вважає, що ОСОБА_5 , залишаючись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на них, шляхом залякувань або вмовлянь, або підкупу, що є ризиком передбаченим п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, підозрювана ОСОБА_5 вживає психотропні речовини, веде аморальний образ життя, не працевлаштована, веде злочинну діяльність по збуту психотропних речовин, що є єдиним джерелом її прибутку. Данні обставини дають підстави вважати що для отримання матеріальних благ, вона продовжить свою злочинну діяльність та вчинить інше кримінальне правопорушення, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов'язання, передбаченого п.1 ч.1 ст. 176 КПК України, свідчить тяжкість та систематичність вчинених підозрюваною кримінальних правопорушень.
Неможливість обрання до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п.2 ч.1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків, які б заслуговували на довіру, та поручились би за виконанням нею покладених на неї обов'язків. Крім того, на час звернення з клопотанням до слідчого судді, до слідчого не надходило відповідних клопотань від поручителів.
Про неможливість обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, що передбачено п.3 ч.1 ст. 176 КПК України свідчить те, що підозрювана ніде не працевлаштована, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, та єдиним джерелом її доходу є матеріальні блага, отримані злочинним шляхом, які не можуть бути внесені як застава з метою забезпечення виконання покладених на неї обов'язків.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 грубо порушуючи встановлені в суспільстві норми моралі веде аморальний образ життя, вживає психотропні речовини, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, її схильність до вчинення злочинів, відсутність розкаяння у скоєних злочинах, а також той факт, що ОСОБА_5 неодноразово зникала безвісти з місця свого мешкання, орган досудового слідства вважає, що у разі обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який передбачений п.4 ч.1 ст.176 КПК України, остання порушуватиме його, переховуючись від органу досудового слідства або суду, та вказаний запобіжний захід не забезпечить виконання покладених на підозрювану обов'язків.
У зв'язку з чим, з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань, та з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_5 , слідство приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, тому слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в ДУ«Запорізький слідчий ізолятор».
Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали з викладених у ньому підстав.
Підозрювана та її захисник у судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого, просили відмовити у задоволенні клопотання, вважають що різки на які посилається слідчий не доведені та не обґрунтовані. Просили обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Розглянувши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).
Відповідно до норм ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно положень п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та Витягу з реєстру досудових розслідування, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Виходячи з наявних в наданих суду матеріалах даних, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Виходячи з того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено у клопотанні слідчого.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 її вік, міцність соціальних зв”язків, стан здоров”я, та дані про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, раніше не судима, на обліку вКУ „ ОКНД” ЗОР, КУ „ОКПЛ” ЗОР не перебуває.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув”язнення.
В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 стороною захисту надано достатньо доводів про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде достатнім для запобігання ризикам, про які зазначено у клопотанні слідчим та наведено прокурором у судовому засіданні.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою.
Враховуючи, що у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри, та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, враховуючи дані про особу підозрюваної, слідчий суддя вважає не доведеним, що більш м”який запобіжний захід буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, що виключає застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та приходить до висновку про наявність підстав для застосування відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України до підозрюваної ОСОБА_5 більш м”якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням вищезазначених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваній залишати своє житло цілодобово та покласти на неї обов”язки, передбачені ст. 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід як домашній арешт, на переконання слідчого судді, забезпечить дотримання підозрюваною ОСОБА_5 процесуальних обов”язків під час досудового слідства та в суді. Застосування більш м”яких запобіжних заходів слідчий суддя вважає недоцільним.
Визначаючи коло обов'язків, які слід покласти на підозрювану, з урахуванням умов домашнього арешту, слідчий суддя вважає необхідним та достатнім покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов”язки: не залишати цілодобово місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду; з'являтися до органів досудового слідства і суду, за першим викликом, у призначений час, утриматися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, до 10.06.2020 року.
Керуючись ст.ст. 3, 9, 22, 177, 178, 183, 193, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту шляхом заборони ОСОБА_5 цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 строком на 2 місяці до 10 червня 2020 року.
Роз”яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з”являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків.
Покласти на ОСОБА_5 , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
- не залишати цілодобово місце проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- з'являтися до органів досудового слідства і суду, за першим викликом, у призначений час.
- утриматися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
В разі невиконання покладених на ОСОБА_5 обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Звільнити ОСОБА_5 з - під варти в залі суду негайно.
Копію ухвали для виконання передати до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити строк дії вказаної ухвали до 10 червня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п”яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1