Справа №319/282/20
Провадження №3/319/77/2020
15 квітня 2020 року смт. Більмак
Суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області Солодовніков Р.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Більмацького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: Запорізька область, Більмацький район, не працюючого, зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 -
за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. Так, згідно з розрахунком від 24.02.2020 року заборгованість по аліментам за ВП №57347887 по виконанню виконавчого листа №2/319/396/2018 від 03.10.2018 року, виданого Куйбишевським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.08.2018 року і до досягнення дітьми повноліття, станом на 31.01.2020 року складає 24925,58 гривень.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав, обставини справи не оспорює, пояснив, що заборгованість за аліментами у нього виникла через те, що роботодавець в м. Києв, де він працював неофіційно у сфері будівництва з літа 2019 року, затримував йому заробітну плату і сплачував щоденно 100 гривень на поточні потреби. Після закінчення будівництва у 2020 році він отримав заробітну плату і відразу перерахував 7000 гривень, що підтверджується квитанцією від 01.04.2020 року. Не заперечує, що станом на 31.01.2020 року мав заборгованість більше 6 місяців в сумі 24925,58 гривень. З дітьми спілкується добре, забирає їх, купує речі.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши наявні докази, прихожу до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, підтверджується зібраною та дослідженою в суді сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №57347887/1 від 02.03.2020 року, копією виконавчого листа, копією постанови про відкриття виконавчого провадження, розрахунком заборгованості, копією виклику державного/приватного виконавця, копією акта державного виконавця, копією повідомлення.
З урахуванням викладеного приходжу до висновку про те, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення як несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з наступного.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, не встановлені.
Щире каяття і часткове погашення заборгованості за аліментами є обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення.
За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді суспільно корисних робіт на строк, як передбачено санкцією ч. 1 ст.183-1 КУпАП в мінімальному розмірі.
Крім цього, з ОСОБА_1 на користь держави відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.183-1, 283, 284 КУпАП, суддя-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 (ста двадцяти) годин.
Відповідно до ст. 325-4 КУпАП у разі ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, строк невиконаних суспільно корисних робіт може бути замінений адміністративним арештом.
Строк арешту згідно зі ст. 325-4 КУпАП визначається з розрахунку, що одна доба арешту дорівнює п'ятнадцяти годинам невиконаних суспільно корисних робіт, але не може перевищувати п'ятнадцяти діб.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 420 (чотирьохсот двадцяти) гривень 40 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.
Суддя: Р.С.Солодовніков