Справа № 315/72/20
Номер провадження № 2/315/172/20
15 квітня 2020 року
Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі головуючого: судді Телегуз С.М., при секретарі Дмитренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
22.01.2020 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у розмірі 27567,94 грн., в якому вказує, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № б/н від 11.03.2016 року, відповідач отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак порушив зобов'язання: кредит не повертає, заборгованість станом на 28.11.2019 року склала 27567,94 грн., з якої заборгованість по кредиту - 3834,76 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 630,03 грн., пеня - 21314,20 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1288,95 грн. Прохає стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 27567,94 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 2102,00 грн.
Ухвалою суду від 03.02.2020 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням осіб, у якій роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та відзив на позов.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, але при зверненні представника банку з позовом до суду, в позовній заяві зазначено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ КБ «ПриватБанк» проти заочного розгляду справи не заперечує та просить розглядати справу за відсутності його представника.
Відповідач, який про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення останньому судових повісток, в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, своїх клопотань та заперечень не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
11.03.2016 між Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Як встановлено судом, анкета-заява про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку від 11.03.2016 не містить умов щодо розміру процентної ставки, сум комісії, строку повернення кредиту (користування ним). Також в анкеті-заяві відсутні умови про відповідальність позичальника за порушення зобов'язань у вигляді неустойки (пені, штрафів).
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк просить крім тіла кредиту стягнути також й заборгованість зі сплати процентів, заборгованість за пенею, штрафи в обґрунтування чого посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна», Умови та правила надання банківських послуг у Приватбанку, в яких визначені пільговий період користування коштами, процентна ставка, неустойка, їх розміри та порядок нарахування, а також інші умови.
Умови договорів приєднання розробляються банком, а тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам банківських послуг та доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Тарифи, Умови і правила надання банківських послуг у Приватбанку, з якими був ознайомлений позичальник.
Разом з тим, матеріали справи не містять підтвердження, що саме з доданими банком до позовної заяви Витягом з Тарифів та Умовами та правилами надання банківських послуг у Приватбанку ознайомився та погодився відповідач, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, що саме зазначені документи містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів), комісії, і саме у тих розмірах, які застосовані банком у наданому ним розрахунку заборгованості.
За відсутності підтвердження щодо конкретно запропонованих відповідачу Умов та правила банківських послуг у Приватбанку, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Умови та правила надання банківських послуг у Приватбанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися банком.
Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Універсальна» та Умови та правила надання банківських послуг у Приватбанку не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати, як складову кредитного договору, укладеного між сторонами 11.03.2016 шляхом підписання анкети-заяви. Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що сторони у письмовому вигляді обумовили розмір процентної ставки, порядок її зміни, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені та штрафу) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).
Таким чином, вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення процентів за користування кредитом, пені, штрафів є необґрунтованими.
В анкеті-заяві позичальника від 11.03.2016 не визначено строк повернення кредиту, а тому відповідно до положення частини другої статті 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту порушених прав шляхом стягнення з боржника фактично отриманої суми кредитних коштів.
Оскільки ОСОБА_1 не сплатив заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3834,76 грн., суд вважає позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р № НОМЕР_1 , МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору № б/н від 11.03.2016 року в сумі 3834,76 грн., а також в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 292,39 грн., а всього 4127,15 грн. (чотири тисячі сто двадцять сім гривень 15 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: С.М.Телегуз