Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/275/20
3/287/402/20
15 квітня 2020 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 19.11.1996 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, жителя АДРЕСА_1 , працюючого інженером з охорони праці ДП «Білокоровицьке лісове господарство», раніше протягом року адміністративному стягненню не піддавався,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З протоколу про адміністративне правопорушення № 2 від 22.01.2020 року слідує, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, зберігання дизельного пального без відповідної ліцензії, чим порушив ст. 15 ЗУ № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він працює на посаді інженера з охорони праці ДП «Білокоровицьке лісове господарство та до його функціональних обов'язків не належить зберігання пального в ДП «Білокоровицьке лісове господарство».
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення серед іншого зобов'язаний з'ясувати, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
За положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Протокол не містить посилання на докази, визначені ст.251 КУпАП, на основі яких суд під час розгляду справи встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не надано.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він працює інженером з охорони праці ДП «Білокоровицьке лісове господарство», в його функціональні обов'язки входить технічний контроль за станом охорони праці працівників підприємства.
Водночас, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.164 КУпАП(в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії та дозвільних документів) може бути суб'єкт господарювання, якими відповідно до. п.2 ст.55 ГК України є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Жодних доказів того, чи був ОСОБА_1 офіційно зареєстрований як фізична особа-підприємець, в матеріалах справи немає. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , працює інженером з охорони праці ДП «Білокоровицьке лісове господарство» та виконує відповідні обов'язки з охорони праці на підприємстві.
З протоколу та доданих до нього матеріалів не вбачається, яким чином ОСОБА_1 , здійснювалась господарська діяльність, не додаються докази систематичності неправомірних дій особи у відношенні якої складено протокол та наявності мети - отримання прибутку. У протоколі відсутнє посилання на відповідний нормативний акт із зазначенням частини конкретної статті, яка вважається порушеною.
Під час розгляду справи не здобуто доказів отримання прибутку особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, немає доказів, які б підтверджували отримання грошових доходів особою саме за здійснення конкретної діяльності - зберігання пального без ліцензії.
З огляду на те, що здійснення господарської діяльності ОСОБА_1 не доведено, жодного доказу вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП не надано, суд, керуючись статтею 62 Конституції України, згідно з якою усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а тому відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Зазначене узгоджується і з прецедентною практикою ЄСПЛ, згідно з якою доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (рішення від 14.02.2008 у справі Кобець проти України (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі Авшар проти Туреччини (Avsar v. Turkey).
Згідно з правовою позицією ЄСПЛ, розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Таким чином, за недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, відсутності в його діях складу і події адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 164 КУпАП, ст.ст. 247, 283-287 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на користь держави за розгляд судом справи про адміністративне правопорушення.
Вилучене, відповідно до акту від 22.01.2020 року пальне в кількості 960 л та обладнання в якому дане пальне зберігається, а саме: дві заправні установки та металеві ємності орієнтовним об'ємом 20 м3 - повернути ДП «Білокоровицьке лісове господарство».
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.В. Винар