Справа № 161/2567/20
Провадження № 2/161/1655/20
15 квітня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Ярмолюк В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
17.02.2020 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою він перебуває з 14.11.2015 року. Спільних дітей від шлюбу у них немає. Протягом останнього часу відносини у сторін значно погіршилося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на шлюб та сімейне життя. На даний час шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться, кожен з них живе окремим життя та власними інтересами. Вважає, що подальше спільне життя та примирення є неможливим. Просить суд шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.11.2015 року Відділом ДРАЦС Луцького МУЮ у Волинській області, актовий запис № 1912, розірвати.
До початку судового засідання позивач подав до суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити (а.с. 24).
Відповідач до початку судового засідання також подала суду заяву з проханням слухати справу за її відсутності, позов визнає (а.с. 23).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 14.11.2015 року уклали шлюб, який зареєстровано Відділом ДРАЦС Луцького МУЮ у Волинській області, актовий запис № 1912. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_2 » (а.с. 5).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Судом встановлено, що сторони припинили шлюбно-сімейні стосунки через відсутність взаєморозуміння, втрати почуття поваги та любові один до одного. Сторони спільне господарство не ведуть, кожен з них живе окремим життя та власними інтересами..
За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя сторін є неможливим, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу відповідачці слід залишити прізвище « ОСОБА_2 ».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в повному обсязі.
На підставі ст. ст. 24, 56, 110, 112, 113 СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 листопада 2015 року, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції у Волинській області, актовий запис № 1912, - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачці ОСОБА_2 прізвище « ОСОБА_2 ».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення в повному обсязі складено 15 квітня 2020 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська