Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 квітня 2020 р. Справа№200/1546/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ1012/334/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16 січня 2020 року, -
ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ1012/334/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16 січня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив що наказом № 676 від 18.11.2019 року контролюючим органом прийнято рішення провести фактичну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , який здійснює господарську діяльність у магазинах «BEERMANIA» з 20 листопада 2019 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджетів за період з 20.11.2019 року по 29.11.2019 року. За результатами здійснення інспекційного відвідування відповідачем був складений акт № ДЦ1012/334/АВ від 05.12.2019 року та прийнята постанова про накладення штрафу у розмірі 125 190 (сто двадцять п'ять тисяч сто дев'яносто) гривень № ДЦ1012/334/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.01.220 року. Позивач вважає, що на момент призначення інспекційного відвідування були відсутні законодавчо визначені підстави для його проведення, оскільки рішення відповідача про проведення інспекційного відвідування було прийнято без належного та всебічного аналізу отримання інформації на підставі односторонніх припущень, не підтверджених жодними належними та допустимми доказами,
На підставі викладеного, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати наказ від 18 листопада 2019 року № 676 «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ1012/334/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.01.2020 року щодо ОСОБА_1 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року відкрито провадження у даній справі із визначенням порядку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 16 березня 2020 року. В ухвалі було запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження.
05 березня 2020 року представником Головного управління Держпраці у Донецькій області подано відзив на позовну заяву із доказами в його обґрунтування.
Управління Держпраці категорично не погоджується з вищезазначеним адміністративним позовом та вважає позовну заяву безпідставною з огляду на таке.
Щодо дотримання Управлінням Держпраці вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 21.08.2019 року №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю». Так, в матеріалах єдиної справи заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 міститься інформація ГУ ДПС у Донецькій області від 30.10.2019 року № 18994/10/05-99-33-04, щодо кількості працевлаштованих осіб та нарахованих сум ЄСВ за даними звіту щодо сум нарахованого ЄСВ на загальнообов'язкове державне страхування за вересень 2019 року ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має 4 працевлаштовані особи, що не відповідає кількості торгівельних об'єктів, на яких здійснюється підприємницька діяльність.
Під час видання наказу керівником ГУ Держпраці було проаналізовано інформацію ГУ ДПС у Донецькій області, тобто відповідний наказ про здійснення інспекційного відвідування було винесено на підставі пп.3,6 п. 5 Порядку № 823. Таким чином, ГУ Держпраці діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та міжнародними договорами. Посадовими особам Управління Держпраці були дотримані вимоги Порядку №823.
Крім того, Управління Держпраці зазначає, що у відповідності до наказу Управління Держпраці від 20.11.2019 року №1729 начальником Управління Держпраці призначено інспекційне відвідування позивача, проведення якого доручено інспекторам праці та наказано провести інспекційне відвідування позивача з 22.11.2018 року тривалістю десять робочих днів.
Таким чином, наказ Управління Держпраці від 20.11.2019 року №1729, який позивач просить визнати протиправним та скасувати, вичерпав свою дію, оскільки закінчився строк протягом якого інспектори праці Управління Держпраці мали змогу провести інспекційне відвідування на підставі такого наказу.
Відповідач зазначає, що позивач не скористався правами передбаченими пунктом 14 Порядку №823, у тому числі, правом не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку; правом вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці тощо.
Вважає, що якщо ж допуск до інспекційного відвідування відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства про працю, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи. У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу просить відмовити у повному обсязі.
14.04.2020 року в судове засідання позивач та його представник не зявилися. Були повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. 30.03.2020 року до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та його представника.
14.04.2020 року представник відповідача в судове засідання не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований, як фізична особа-підприємець 30.06.2004 року, дата запису: 12.05.2006 року, номер запису 2 274 017 0000 011049. Видами діяльності позивача є код КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); код КВЕД 47.25 роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.26 роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 49.41 вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; код КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Наказом № 676 від 18.11.2019 року було вирішено про проведення фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 20 листопада 2019 року тривалістю 10 діб (а.с.15).
За результатами інспекційного відвідування був складений Акт інспекційного відвідування від 05.12.2019 року № ДЦ1012/334/АВ та виявлені порушення:
ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність через 5 обєктів торгівлі, використовує працю 8 найманих працівників та однієї особи ( ОСОБА_2 ) за договором надання послуг (цивільно-правового договору)
На порушения вимог ст.21, 24 КЗпП України «Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413 ФОП ОСОБА_1 :
- повідомлення про прийняття па роботу ОСОБА_3 па посаду продавця-консультаита надано несвоєчасно до ГУ ДПС у Донецькій області 22.11.2019 року о 16:47, тобто під час інспекційного відвідування та після початку роботи працівника - ОСОБА_3 за укладеним трудовим договором від 22.11.2019 року №7,
- ОСОБА_2 02 грудня 2019 року виконувала трудові функції, які притаманні професії продавець продовольчих товарів, відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 65 «Торгівля та громадське харчутаипя», який затверджено иаказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків торгівлі України 30.11.1999 №918 та погоджено з Міністерством праці та соціальної політики України без належного оформлення трудових відносин та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в поряду, встановленому Кабінетом Міністрів України.
ОСОБА_2 з якою не укладено трудовий договір, а надано цивільно правовий договір про надання послуг, робота виконується особисто; виконується у визначені строки із додержанням визначеного режиму роботи та па робочому місці, яке визначено роботодавцем; робота має визначену тривалість і вимагає присутності працівника, підпорядкування визначеному розпорядку днянва.!іість і вниагас.; присутності працівника, підпорядкування визначеному розпорядку дня; працівник (виконавець) не організовує самостійно процес виконання роботи, отримує виплати за виконану роботу за відпрацьований час.
Порушення не усунуто на дату закінчення інспекційного відвідування - 05.12.2019 року. (а.с.17-25).
Припис про усунення виявленних порушень № ДЦ1012/334/АВ/П від 06.12.2019 року, видано ГУ Держпраці у Донецькій області (а.с.26-27).
Постанова про накладення штрафу уповноваженими особами № ДЦ1012/334/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.01.220 року у розмірі 125 190 (сто двадцять п'ять тисяч сто дев'яносто) гривень (а.с.29-30).
Договір про надання послуг б/н від 01.12.2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Акт №МВ-0000002 здачі прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 31-32).
Не погоджуючись із законністю накладення штрафу за порушення законодавства про працю, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку обгрунтованості доводів позивача про протиправність прийняття постанови про накладення штрафу, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами (ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Частинами 1, 2 статті 7 Закону № 877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч. 3 ст. 7 Закону № 877-V).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За приписами п.п. 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.
Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 96 зазначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Статтею 259 КЗпП України, встановлено, що Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).
Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку № 295).
Підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Відповідно до п. 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування, інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема, під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця (пп. 1 п. 11 Порядку № 295).
Суд зазначає, що метою проведення інспекційного відвідування є контроль належності оформлення трудових відносин між працівниками та роботодавцями та можливе виявлення в ході перевірки неоформлених трудових відносин.
Згідно п.14 Порядку №295, під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право, зокрема, не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.
За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником (п.19, п.20 Порядку №295).
У разі виконання припису в установлений у ньому строк, заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються (п.28 Порядку №295).
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п.29 цього Порядку).
Пунктом 10 Порядку № 295 визначено, що тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
Матеріалами справи, зокрема наказом № 676 від 18.11.2019 року про проведення фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 20 листопада 2019 року тривалістю 10 діб по 29 листопада 2019 року, актом інспекційного відвідування від 05.12.2019 року № ДЦ1012/334/АВ, підтверджується, що інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства про працю проводилось у період з 22 листопада 2019 року по 05 грудня 2019 року. Докази того, що в цей акт, в частині визначення тривалості інспекційного відвідування, вносились виправлення чи зміни, в матеріалах справи відсутні, лише в самому акті міститься запис «Порушення не усунуто на дату закінчення інспекційного відвідування 05.12.2019 року».
Отже, судом встановлено, що інспекційне відвідування було проведено з порушенням пункту 10 Порядку № 295. Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до наказу від 18.11.2019 року № 676 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , строк проведення інспекційного відвідування було визначено на період з 20.11.2019 року по 29.11.219 року (а.с.15).
Наказів про перенесення термінів проведення інспекційного відвідування не видавалось, зміни в строки проведення інспекційного відвідування, як того вимагає Порядок №295, не вносились.
Таким чином, судом встановлено, що інспекційне відвідування позивача у період з 22.11.2019 по 05.12.2019 року проводились без відповідного наказу та направлення, з порушенням терміну тривалості, що є порушенням порядку проведення інспекційного відвідування (порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю).
Що стосується позовної вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасувати наказ від 18 листопада 2019 року № 676 «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 », суд зазначає наступне.
Обставини справи, які б свідчили про недопуск позивачем посадових осіб контролюючого органу до перевірки, судом не встановлено і відповідних доказів матеріали справи не містять.
Водночас ФОП, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відтак, з огляду на наведене, позови, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 804/1113/16, від 30 листопада 2018 року у справі № 808/1641/15 та від 12 березня 2019 року у справі № 826/630/15.
Таким чином, суд вважає помилковим прохання позивача щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу від 18.11.2019 року № 676 «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ».
З іншого боку, виявлені та оформлені з порушенням законодавства результати інспекційного відвідування не можуть бути покладені в основу рішення відповідного компетентного органу, зокрема, постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами ГУ Держпраці у Донецькій області, про притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог законодавства про працю.
З цього приводу суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було дотримано визначену законодавством процедуру інспекційного відвідування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та належних доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак не довів у повному обсязі правомірності проведення інспекційного відвідування та законності прийняття постанови від 16.01.2020 року про накладення штрафу, що є підставою для скасування даної постанови.
За таких обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші протии Україн" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до квитанції № 1-384К від 06.02.2020 року позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн. (а.с.1)
Оскільки позивачем висувалося дві вимоги, одну із яких суд задовольняє, а інша залишається без задоволення, стягненню з відповідача підлягає 50% сплаченого судового збору в розмірі 1051,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 73-78, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 18.11.2019 року № 676 «Про проведення фактичної перевірки физічної особи підприємця ОСОБА_1 » та постанови про накладення штрафу № ДЦ1012/334/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16 січня 2020 року - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ1012/334/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 16.01.2020 року щодо ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Донецькій області (місцезнаходження: 85302, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Прокоф'єва, будинок 82, код ЄДРПОУ 39790445) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1051 (одна тисяча п'ятдесят одну) гривню.
Повне судове рішення складено 14 квітня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Хохленков