Копія
15 квітня 2020 року Справа 160/3493/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимогу про сплату боргу (недоїмки),
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-8969-50/67У від 22.05.2019 року, якою встановлено суму заборгованості ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску у розмірі 21 030,90 грн.
Ухвалою суду від 31.03.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі.
Представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про зупинення провадження у адміністративній справі до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі № 329-2(ІІ)/2019 щодо розгляду конституційного подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 5/7130 (19) від 18.11.2019 року щодо відповідності Конституції України положень пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI.
Клопотання обгрунтовано неможливість вирішення даної адміністративної справи до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі за поданням.
Суд розглянувши клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі встановив наступне.
У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Судом на підставі інформації, розміщеної на сайті Конституційного Суду України, встановлено, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини направив подання щодо відповідності Конституції України положень пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI.
Згідно інформації, розміщеної на сайті Конституційного Суду України, ухвалою колегії суддів Конституційного Суду України відкрито провадження у справі; здійснюється підготовка справи до розгляду на пленарному засіданні Великої палати Конституційного Суду України.
З тексту подання, яке розміщено на сайті Конституційного Суду України, вбачається, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини просить визнати неконституційними положення пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI.
Згідно статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
За вказаних обставин у разі прийняття Конституційним Судом України ймовірного рішення про задоволення подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 5/7130 (19) від 18.11.2019 року щодо відповідності Конституції України положень пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI положення вказано закону України втратять чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто будуть застосовуватися до правовідносин, які виникнуть після ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Враховуючи те, що станом на день розгляду справи рішення відповідача вже порушує права та інтереси позивача, то суд не вбачає за необхідне зупиняти провадження у адміністративній справі до розгляду Конституційним Судом України подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 5/7130 (19) від 18.11.2019 року щодо відповідності Конституції України положень пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, оскільки ймовірне рішення Конституційного Суду України про задоволення подання не буде розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до його ухвалення.
Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.12.2019 року по справі № 826/25204/15 (номер у ЄДРСР 86333355), зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, доцільне у випадках, коли предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акта, якими врегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи. В інших випадках визнання неконституційним закону чи іншого акта не матиме впливу на правове регулювання відносин, що виникли (відбулися) до ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Суд зазначає, що предметом подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 5/7130 (19) від 18.11.2019 року щодо відповідності Конституції України положень пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI не є питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи.
Окрім того, зупинення провадження у даній адміністративній справі призведе до порушення розумних строків розгляду і вирішення адміністративної справи та внаслідок цього порушення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод.
Також суд зазначає про те що сторони не позбавлені можливості подати заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, у разі встановлення Конституційним Судом України неконституційності (конституційністі) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Таким чином, клопотання представника позивача про зупинення провадження у адміністративній справі не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 236, 256 КАС України суд,
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у адміністративній справі № 160/3493/20.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.