14 квітня 2020 року Справа 200/6512/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,-
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського райнного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до УДАБК ДМР, в якій просив суд скасувати постанову від 07.02.2019 № 29/0702 про притягнення його до відповідальності за п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 69 156 гривень.
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 21 серпня 2019 року позов задоволений, оскаржену постанову скасовано та закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2020 року апеляційну скаргу УДАБК ДМР задоволено частково, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.08.2019 року у справі № 200/6512/19 скасовано, означену справу направлено на розгляд за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
При скасуванні рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що адміністративна відповідальність за вчинення правопорушення може бути передбачена як самим КУпАП, так й іншим Законом, проте в останньому повинно бути безпосередньо зазначено, що вчинене правопорушення тягне за собою саме адміністративну, а не будь-яку іншу відповідальність. Проте, в оскарженій постанові зазначено, що штраф на позивача накладений не у зв'язку із вчиненням ним адміністративного правопорушення, а за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 2004 року № 208/94-ВР. Законом № 208 відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності не визначена як адміністративна. Закон також не містить посилань на КУпАП в частині порядку розгляду таких справ чи порядку та строків оскарження винесених за результатами розгляду постанов про накладення штрафу. Жодного посилання на норми КУпАП не містить і постанова від 7 лютого 2019 року № 29/0702, яку оскаржує позивач. Таким чином, відповідальність у сфері містобудівної діяльності не є адміністративною відповідальністю.
09.04.2020 року справа №200/6512/19 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду, та відповідно до з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2020 року передана судді Пруднику С.В. 10.04.2020 року.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документи встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір"), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1.1 пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 01.01.2019 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921,00 гривень.
Таким чином, позивачу за звернення до суду з позовом майнового характеру належало сплатити судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Слід зазначити, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач не додає до позовної заяви документ про сплату судового збору, посилаючись на ст.286 КАС України, ст.288 КУпАП та обґрунтовує несплату судового збору тим, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільнена від сплати державного мита.
По-перше, відповідно до положень ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 20 КАС України наведено розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів і саме місцевим загальним судам як адміністративним судам, на відміну від окружних адміністративних судів, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
По-друге, з оскарженої постанови від 07.02.2019 № 29/0702 вбачається, що на позивача накладено штраф у сумі 69 156 грн. на підставі п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Вказана постанова прийнята за результатами розгляду акту проведення планового (позапланового) заходу державного (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих будівельних робіт №00000000021, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.01.2019, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.01.2019 року.
Відтак, вказаними нормативно-правовими актами установлена відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, яка відмінна від адміністративної відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення, а тому посилання позивача на норми згаданого Кодексу, як на підставу звільнення від сплати судового збору, є помилковими.
З огляду на викладене та відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до даної позовної заяви має бути доданий документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому слід звернути увагу на те, що позовна вимога про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є майновою вимогою з огляду на наступне.
Так, позивачем оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача. При цьому, ціною позову є розмір штрафу, який накладено на позивача оскаржуваним рішенням.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Сук проти України" (Заява N 10972/05 §22) суд зазначає, що "…поняття "майно" в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися "майновими правами" і, відповідно, "майном" у розумінні цього положення. Питання, що має бути розглянуто, полягає у тому, чи надавали заявнику обставини справи, розглянуті в цілому, право на інтерес, який по суті захищається статтею 1 Першого протоколу."
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Броньовський проти Польщі" (Заява N 31443/96 §129) суд окремо пояснив, що "…так само як права на матеріальні предмети, деякі інші права та інтереси, що являють собою майно (фонди), також можуть вважатися "майновими правами" і майном (possessions) для цілей цього положення".
Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
З наведеного вбачається, що за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Практика Європейського суду з прав людини є обов'язковою для застосування в Україні, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " визнана джерелом права.
Таким чином, звернення до суду з вимогою про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою. При цьому спірною є сума 69 156 грн., з якої має вираховуватись розмір судового збору.
Отже, за звернення до суду з даним позовом позивач має додати до позовної заяви документ про сплату судового збору в сумі 768,40 грн, сплаченого на наступні реквізити:
Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 238999980313131206084004008
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, відповідно до вимог ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти справу №200/6512/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності до свого провадження.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. сплаченого на наступні реквізити:
Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 238999980313131206084004008
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- копії позову, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник