13 квітня 2020 року Справа 160/3686/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни, третя особа акціонерне товариство «Банк Форвард» про визнання частково протиправною та скасування постанови, -
06.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни, третя особа акціонерне товариство «Банк Форвард», в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київа, Вольф Тетяни Леонідівни від 25.12.2019 року ВП № 60440814 про арешт коштів боржника, в частині арешту коштів на моєму картковому рахунку № НОМЕР_1 які надходять як моя заробітна плата, у філії Дніпропетровське обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк», МФО: 305482.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) також передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 наведеної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем в позовній заяві заявлено про поновлення строків звернення до суду.
В обґрунтування заяви про поновлення строків звернення до суду позивачем зазначено, що в січні 2020 року, я дізналася про те, що відповідачем, приватним виконавцем виконавчого округу м. Київа, Вольф Тетяною Леонідівною (яка на цей час має прізвище Павелків ) 28.11.2019 року була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 60440814 з примусового виконання виконавчого напису № 512 вчиненого 20.09.2019 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округа, Незнайко Наталією Миколаївною, про стягнення з мене на користь третьої особи, акціонерного товариства «Банк Форвард», заборгованості в розмірі 47895,16 грн. В доказ наведеного позивачем надано виписку по картковому рахунку за період з 29.12.2019 - 28.01.2020 (роздруковану 28.01.20, про що є відповідна відмітка на роздруківці).
З приводу зняття арешту з мого банківського рахунку, щоби я мала можливість отримувати свою заробітну плату, я 04.02.2020 року звернулася з заявою до відповідача. (Відповідну заяву з доказами надсилання відповідачеві суду не надано.)
Однак на мою заяву відповідач надала відповідь викладену в листі від 24.02.2020 року, що відмовляється знімати арешт з мого карткового рахунку в банку, на якій я отримую заробітну плату.
Лист від відповідача про відмову у знятті арешту з мого банківського рахунку та копію постанови від 25.12.2019 року ВП № 60440814 про арешт коштів боржника, позивач отримала 10.03.2020 року, знайшовши у своєї поштовій скриньки конверт з трек-номером 0210100342850, в якому знаходилися лист відповідача від 24.02.2020 року та копія вищевказаної постанови, взагалі особисто від листоноші не отримувала та за отримання не розписувалася. З цього приводу позивач звернулась до Вільногірського відділення АТ «Укрпошта», однак працівники установи з приводу фальсифікації дати вручення поштового відправлення пояснити не можуть.
В порушення частини 6 статті 161 КАС України жодного доказу з приводу отримання зазначеного листа 10.03.2020, звернення до Вільногірського відділення АТ «Укрпошта», відповіді Вільногірського відділення АТ «Укрпошта» позивачем суду не надано.
Проте в матеріалах адміністративного позову містяться докази на підтвердження інших посилань позивача, що про порушення своїх прав, свобод чи інтересів позивач дізналась 28 січня 2020. При цьому ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ел .адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернулась до відповідача з заявою від 31.01.2020 б/н щодо зняття арешту з карткового рахунку, що підтверджується копією листа відповідача від 24.02.2020. Крім того з інформації викладеної на офіційному сайті АТ «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html відправлення за трек-кодом 0210100342850, яким було направлено зазначену відповідь з копією постанови про арешт коштів боржника №60440814 від 25.12.2019, було вручено адресату 28.02.2020 року особисто.
Судом також взято до уваги те, що при вирахуванні 28.02.2020 днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, встановлений законодавством десятиденний строк на оскарження сплив 09.03.2020. Позивач звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 01.04.2020 року, що підтверджується інформацією з офіційного сайта АТ «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html відправлення на адресу суду за трек кодом 5170002337003. З пропуском встановленого строку майже на місяць.
З огляду на наведене, обґрунтування наведені позивачем в заяви про поновлення строку звернення суду не підтвердженими жодними доказами суд, тому визнає причини пропуску строку звернення до суду неповажними.
Щодо посилань позивача, що з 12 березня до 24 квітня 2020 р. на усій території України установлено карантин (постанова Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу (COVID-2019)» від 11.03.2020 р. № 211 зі змінами), у зв'язку з чім позивач не змогла отримати своєчасно правову допомогу щодо оскарження постанови приватного виконавця про накладення арешту на мою заробітну плату, оскільки по-перше, адвокати в м. Вільногірську, дотримуються карантину. Суд вважає за необхідне зазначити, що строк на звернення до суду навіть з урахуванням дати 28.02.2020 року сплив 09.03.2020року.
Крім того судом було враховано, що згідно змін внесених до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30 березня 2020 року № 540-IX строк визначений ст.47 КАС України продовжено на строк дії такого карантину. Зазначені зміни набрали чинності з 02.04.2020 року. При цьому строк на подання позивачем позовної заяви, як вже зазначено вище сплив до дня чинності Закону України № 540-IX.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з положеннями частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищенаведені норми, суд пропонує позивачеві надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Крім того згідно з частиною третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною п'ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з пунктом першим статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 01.01.2020 становить 2 102 грн, та відповідно дорівнює 840,80 грн.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Позивач зазначає, що з січня 2020 року, не отримує заробітну плату, у зв'язку з тім, що картковий рахунок № НОМЕР_1 (на якій зараховується заробітна плата) у філії Дніпропетровське обласне управління акціонерного товариства «Ощадбанк», відповідачем накладений арешт, на підтвердження зазначеного надано копії виписки по картковому рахунку, оскільки крім заробітної плати у мене не має інших доходів, проте на підтвердження зазначеної обставини жодного доказу суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
- розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
- позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
- предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також, вирішуючи питання щодо можливості відстрочення або розстрочення сплати судового збору за цією позовною заявою, судом враховані і правові позиції, викладені у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015 р. №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-УІ "Про судовий збір", а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 у яких зазначено, що при вирішення питання можливості звільнення від сплати судового збору адміністративний суд повинен виходити із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Однак, надані позивачем виписки по картковому рахунку не можуть бути єдиним належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи за весь попередній календарний рік та навіть за останні чотири місяці, як зазначено позивачем.
Окрім того, вищезазначене не є достатніми доказами на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Натомість, доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником до позовної заяви не надано.
Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
За наведених обставин, суд вважає, що зазначені посилання позивача та копії виписок по картковому рахунку не відповідають такій ознаці доказів як достатність, що позбавляє суд можливості всебічно оцінити майновий стан позивача та відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
З огляду на наведене посилання позивача на можливість надання їй правничої допомоги тільки з 31.03.2020 року та як наслідок пропуск звернення до суду, суд вважає також не обґрунтованим та не підтвердженим жодним доказом. При цьому судом враховано, що позовну заяву підписано особисто позивачем.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску;
- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України або докази на підтвердження заявленого клопотання про розстрочення або відстрочення сплати судового збору.
Керуючись статтями 120, 123, 160, 161, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків (Вольф) Тетяни Леонідівни, третя особа акціонерне товариство «Банк Форвард» про визнання частково протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Цей строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно