08 квітня 2020 року Справа № 160/12661/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СОЛАР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.11.2019 року № 0105475030,-
16 грудня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ "СК СОЛАР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 07.11.2019 № 0105475030 (форми "Н"), яким контролюючим органом визначено ТОВ "СК СОЛАР" штраф у сумі 280432,10 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за звітній період: 06.2017, 09.2017, 06.2019.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ "СК СОЛАР" з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), якою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних за звітні періоди: 06.2017, 09.2017 року та 06.2019 роки. За результатами перевірки на підставі акта, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних, яке позивач вважає протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного податкового законодавства, оскільки несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулась не з вини платника, а з вини контролюючого органу.
Щодо штрафу за порушення термінів реєстрації податкової накладної №8 за звітний період - 06.2017 року, то позивач вважає, що відповідачем протиправно не враховано частину 1 Закону України від 13 липня 2017 року №2143-VIII "Про внесення змін до підрозділів 10 розділу XX "Перехідні положення" (далі - ЗУ №2143-VIII) Податкового кодексу України (далі - ПК України), якою встановлено, що штрафні санкції за порушення строків для реєстрації податкових накладних складені у період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31.07.2017 року та вважаються такими, що зареєстровані своєчасно. Отже, останнім днем реєстрації податкової накладної, складеної 30.06.2017 року була дата 31.07.2017 року, а тому саме з наступного дня після цієї дати, а саме з 01.08.2017 року повинно рахуватись кількість днів порушення термінів реєстрації, тобто реєстрація податкової накладної №8 відбулася на 11 днів пізніше граничного строку, а не на 27 днів, як зазначено відповідачем, а тому розмір штрафу за це порушення застосовується в розмірі 10%.
Щодо штрафу за порушення термінів реєстрації податкової накладної №1 за звітний період - 09.2017 року, то дане порушення відбулося не з вини позивача, а з вини саме податкового органу, що підтверджується обставинами, які встановлені судовими рішеннями у справах №804/7596/17, 160/7444/18 та №160/878/19, а тому позивач вважає, що штраф до нього застосовано неправомірно.
Стосовно штрафу за порушення термінів реєстрації податкової накладної №7 за звітний період - 06.2019 року, то позивач зазначає, що не мав можливості зареєструвати її за період 12.06.2019 року по 30.06.2019, оскільки відповідні документи, а саме: Довідка форми КБ-3 від 12.06.2019 року та Акт форми КБ-2в б/н від 12.06.2019 року, які слугували підставою для реєстрації податкової накладної №7 були отримані ТОВ "СК СОЛАР" від ТОВ "Енерджи Солар" поштою лише 02.07.2019 року, що підтверджується актом ТОВ "СК СОЛАР" про розкриття конверта від 02.07.2019 року, а тому реєстрація зазначеної накладної відбулася лише 02.07.2019 року. Тому позивачем були вчинені всі необхідні дії для своєчасної реєстрації податкової накладної, а тому штраф позивач вважає незаконним.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/12661/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 лютого 2019 року. Останнє судове засідання було призначено на 08 квітня 2020 року.
06 лютого 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти заявлених позовних вимог та зазначено, що під час камеральної перевірки встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ "СК СОЛАР" порушено граничні строки реєстрації по 3 податковим накладним/розрахунків коригування в ЄРПН, які складені у червені, вересні 2017 року та червні 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 1327840,64 грн., що зафіксовано в акті від 30.09.2019 №9208/04-36-51-30/39928784. На підставі встановлених в акті перевірки обставин, податковим повідомленням-рішенням від 07.11.2019 року №0105475030 до ТОВ "СК СОЛАР" застосовано штраф у сумі 280432,10 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за звітній період 06.2017, 09.2017, 06.2019.
Щодо реєстрації податкової накладної (далі -ПН) №8, то вона складена 30.06.2017 року, а зареєстрована в ЄРПН лише 11.08.2017 року, тобто після 31.07.2017 року, а отже положення Закону України №2143-VIII в частині незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових на дані правовідносини не розповсюджуються.
Щодо реєстрації ПН № 1, то твердження позивача про те, що порушення термінів реєстрації відбулося з вини податкового органу, що встановлено судовими рішеннями у справах №804/7596/17, №160/7444/18 та №160/878/19 не відповідає дійсності, оскільки податкова накладна №1 від 12.09.2017 року не була предметом розгляду у вищезазначених судових справах. Отже, і посилання позивача на обставини, які встановлені рішеннями суду у справах №804/7596/17, №160/7444/18 та №160/878/19 є безпідставними.
Стосовно реєстрації ПН №7 від 12.06.2019, то відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а в даному випадку дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Тому, твердження позивача про те, що несвоєчасна реєстрація ПН №7 відбулась через отримання від контрагента актів КБ-3 від 12.06.2019 року та КБ-2 від 12.06.2019 року поштою 02.07.2019 року не є підставою для звільнення від відповідальності за допущене порушення, оскільки вказані акти підписуються усіма сторонами угоди.
У підготовчому судовому засіданні 10.02.2020 року було оголошено перерву до 16.03.2020 року, для надання представником позивача та відповідача додаткових документів.
12.02.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому приведені доводи, аналогічні за змістом змісту попередньому відзиву на позовну заяву.
Також, 17.02.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній вказав на те, що відповідачем не спростовано обставин позову, не підтверджено законності своїх дій та рішення, а тому просив позов задовольнити в повному обсязі.
16.03.2020 року від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просив розгляд справи призначений на 16.03.2020 року здійснювати за його відсутності.
16.03.2020 року судом закінчено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2020 року.
В судове засідання 08.04.2020 року сторони не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник позивача подав до суду клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача подав до суду клопотання про проведення судового засідання за його відсутності.
Згідно з частиною 3 статті 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
У відповідності до частини 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наведені положення процесуального законодавства, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 ПК України, головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Соборного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН ТОВ "СК СОЛАР", за результатами якої складено акт від 30.09.2019 року №9208/04-36-51-30/39928784.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "СК СОЛАР" (і.к. 39928784) граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за червень, вересень 2017 року та червень 2019 року в ЄРПН, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
На підставі вказаних висновків, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 року №0105475030, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 280432,10 грн:
- за затримку реєстрації ПН №8 від 30.06.2017 у розмірі 20 % у сумі 206666,67 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ - 1033333,33 грн.;
- за затримку реєстрації ПН №1 від 12.09.2017 у розмірі 40% у сумі 59086,26 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ - 147715,64 грн.;
- за затримку реєстрації ПН №7 від 12.06.2019 у розмірі 10% у сумі 14679,17 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до 15 календарних днів на суму ПДВ - 146791,67 грн..
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до 201.1 та 201.7 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.
Відповідно до пунктів 11-15 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної/розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної/розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної/розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної/розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній/розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної/розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Отже, як ПК України, так і Порядком №1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Як видно з матеріалів справи, перевіркою встановлено порушення ТОВ "СК СОЛАР" вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме: порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН: №8 від 30.06.2017 року (27 днів), №1 від 12.09.2017 року (347 днів), №7 від 12.06.2019 року (2 дні).
Відповідальність платника податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Відповідно до 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже, допущення платником податку правопорушення граничного строку реєстрації податкових накладних має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу, розмір якого залежить від кількості пропущених днів реєстрації.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 28 лютого 2020 року справа №825/824/17 (касаційне провадження №К/9901/41590/18), необхідно враховувати, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
З системного аналізу наведених положень вбачається, що для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
З матеріалів справи видно, що за затримку реєстрації ПН №8 від 30.06.2017 року на 27 днів податковим органом застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 206666,67 грн..
Оцінюючи доводи представника позивача про те, що відповідачем протиправно не враховано частину 1 Закону України від 13 липня 2017 року №2143-VIII, відповідно до якого штрафні санкції за порушення строків для реєстрації податкових накладних, складених у період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31.07.2017 року та вважаються такими, що зареєстровані своєчасно, а тому останнім днем реєстрації ПН, складеної 30.06.2017 року була дата 31.07.2017 року, тому саме з наступного дня після цієї дати - з 01.08.2017 року повинна рахуватися кількість днів порушення термінів реєстрації, у зв'язку з чим реєстрація ПН №8 відбулася із затримкою на 11 днів, суд зазначає про хибність такої позиції та неправильне трактування представником позивача положень Закону України від 13 липня 2017 року №2143-VIII, з огляду на таке.
26.07.2017 року набрав чинності Закон України №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерних мереж платників податків», відповідно до якого Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктами 42-45 такого змісту: « 42. Штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.
Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими».
Отже, конструкцією вищеприведеної норми прямо визначено, що штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України не застосовуються до податкових накладних, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року лише за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.
З наведеного випливає висновок, що у разі відсутності факту реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, до 31 липня 2017 року, відповідальність платника наступає в загальному порядку.
Суд також враховує, що податкова накладна позивача №8 від 30.06.2017 року зареєстрована не 01.08.2017, а тільки 11.08.2017, доказів наявності у позивача об'єктивних та незалежних від нього обставин, що зумовили допущення такого пропуску суду не надано, не надано позивачем також і доказів того, шо ним було вчинено усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку щодо своєчасної реєстрації означеної податкової накладної.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням норм Закону, що регулює дане питання суд доходить висновку, що податковим органом правомірно застосовано до ТОВ "СК СОЛАР" штраф за порушення граничних строків реєстрації ПН №8 від 30.06.2017 року у розмірі 20% у сумі 206666,67 грн..
Щодо застосування штрафу за затримку реєстрації ПН №1 від 12.09.2017 (яка зареєстрована 12.09.2018 року, тобто із затримкою 347 днів) у розмірі 40% у сумі 59086,26 грн., суд враховує таке.
Як видно з матеріалів справи, позивачем не заперечується факт допущеного порушення, однак позивач зазначає, що таке порушення відбулося не з його вини, а з вини податкового органу, що підтверджується обставинами, які встановлені судовими рішеннями у справах №804/7596/17, №160/7444/18 та №160/878/19.
Проаналізувавши обставини, які встановлені судовими рішеннями у вищезазначених справах, суд відхиляє такі доводи позивача.
Відповідно до вимог ч.4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Дослідивши зміст рішень суду у справах №804/7596/17, №160/7444/18 та №160/878/19, суд зазначає, що жодне з означених рішень не містить відомостей про обставини, які були об'єктивною перешкодою для ТОВ "СК СОЛАР" у здійсненні ним реєстрації податкових накладних у період з 12.09.2017 по 12.09.2018, тобто протягом року. Рішеннями суду у справах №804/7596/17, №160/7444/18 та №160/878/19 надано оцінку конкретним фактам щодо реєстрації окремих податкових накладних позивача, які були предметом дослідження у цих справах.
З урахуванням чого, суд доходить висновку про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України у розмірі 40% у сумі 59086,26 грн., за затримку реєстрації ПН №1 від 12.09.2017.
Також, суд доходить висновку про правомірність нарахування штрафу контролюючим органом за затримку реєстрації ПН №7 від 12.06.2019 у розмірі 10% у сумі 14679,17 грн., враховуючи таке.
Оцінюючи посилання позивача, на те, що у позивача були об'єктивні підстави пропуску строку реєстрації ПН №7 02.07.2019 року, оскільки документи від ТОВ "Енерджи Солар" - замовника, в адресу якого і була складена податкова накладна №7 від 02.07.2019 року, отримані поштою лише 02.07.2019 року, що підтверджується актом ТОВ "СК СОЛАР" про розкриття конверта від 02.07.2019 року, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Зазначені доводи позивача відхиляються судом через те, що наявні в матеріалах справи Довідка форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2019 року від 12.06.2019 року та Акт форми КБ-2в б/н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року від 12.06.2019 року між ТОВ "СК СОЛАР" та ТОВ "Енерджи Солар" були підписані обома представниками 12.06.2019 року, а тому саме з 12.06.2019 року у позивача виникло податкове зобов'язання відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України.
Також слід зазначити, що в матеріалах справи відсутній конверт з відміткою пошти, про отримання ТОВ "СК СОЛАР" вищезазначених документів.
Обґрунтовуючи протиправність застосування штрафу податковим органом, щодо реєстрації з порушенням граничних строків податкових накладних №1,7, складених за звітній період 12.09.2017 та 12.06.2019 року, позивачем зазначається лише про те, що він був позбавлений можливості належного виконання зобов'язань щодо своєчасності реєстрації податкових накладних виключно з причин, що не залежали від його волі.
Разом з тим позивачем не надано суду належних і достатніх доказів оскарження дій контролюючого органу щодо відмови у реєстрації, квитанцій про їх реєстрацію, доказів звернення до контролюючого органу із повідомленнями про наявність збоїв/помилок у роботі системи електронного адміністрування ПДВ, які не залежали від платника.
Таким чином, проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримані вимоги ПК України та Порядку №1246 щодо порядку та строків реєстрації вищевказаних податкових накладних в ЄРПН.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, обґрунтовано та правомірно. У той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування заявлених позовних.
Отже, накладення на позивача штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН на загальну суму 280432,10 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 07.11.2019 №0105475030 здійснено Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області правомірно, обгрунтовано, на виконання наданих відповідачу законодавством України повноважень, а тому вказане податкове повідомлення - рішення є правомірним і не підлягає скасуванню, а позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 132, 139, 194, 205, 241-246, 205 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позовну Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СОЛАР" (вул. Лоцманський узвіз, 3 Л, м.Дніпро, 49005 і.к. 39928784,) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 4900, і.к. 543145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.11.2019 року № 0105475030 ( форми "Н") відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 08 квітня 2020 року.
Суддя О.В. Царікова