15 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3191/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Іваничівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_2 в його інтересах звернулася з позовом до Іваничівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі - Іваничівський РС УДМС України у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення №2503-ХІІ); зобов'язання оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до вказаного Положення.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що діючи в інтересах неповнолітнього сина, по досягненню ним 16-річного віку звернулася разом із сином до відповідача із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР). У заяві повідомлялося про відмову від оформлення паспорта типу НОМЕР_1 -картки, від надання згоди на обробку і зберігання персональних даних в ЄДДР, від зняття біометричних даних. Проте відповідач письмово повідомив про неможливість оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки, оскільки чинний порядок передбачає видачу документів у вигляді ІD-картки.
ОСОБА_1 вважає, що відмова відповідача в оформленні паспорта у формі книжечки порушує конституційні права неповнолітнього сина ОСОБА_2 та, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в рішенні від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17, просила їх застосувати при вирішенні даного спору та позов задовольнити.
Ухвалою суду від 11 березня 2020 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -- КАС України).
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечив, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.20-24). В обґрунтування цієї позиції зазначив, що частиною четвертою статті 21 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” передбачено виготовлення паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. З прийняттям цього Закону паспорт громадянина України оформляється територіальними органами та підрозділами Державної міграційної служби України, починаючи з чотирнадцятирічного віку, тільки у формі картки. Положення №2503-ХІІ має переживаючу дію та згідно з пунктом 1 розділу V “Перехідні положення” наведеного Закону поширюється на тих осіб, які отримали паспорт у формі книжечки до прийняття цього закону; на нові правовідносини, які виникли вже після його прийняття, дія Положення не поширюється. Тому правових підстав для оформлення ОСОБА_2 паспорта у формі книжечки немає. Усі бланки паспортів у вигляді книжечки були передані Управлінню ДМС України у Волинській області для знищення. Крім того, заявник для оформлення паспорта не заповнив заяву встановленого зразка. За відсутності необхідних документів відсутня і протиправна відмова щодо неоформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, так само відсутні підстави для зобов'язання видати такий паспорт. Також відповідач зауважив, що згода на обробку персональних даних надається особою як для виготовлення паспорта у формі книжечки, так і для виготовлення паспорта у вигляді НОМЕР_2 -картки.
З урахуванням наведеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Від сторін не надходили клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його матір'ю (законним представником) є ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ). Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.10). Після реєстрації шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_3 законний представник змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с.11-13).
ОСОБА_2 з матір'ю звернулись до Іваничівського РС УДМС України у Волинській області із заявою від 28 грудня 2019 року про оформлення йому паспорта громадянина України виключно у формі паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ. У заяві зазначалося, що ОСОБА_2 не дає згоду на збір і обробку персональних даних, використання будь-яких засобів ЄДДР. До заяви додано дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см для оформлення паспорта, копії свідоцтва про народження неповнолітнього, паспорта законного представника (а.с.26-29).
На зазначену заяву Іваничівський РС УДМС України у Волинській області листом від 23 січня 2020 року №0714-7/0714.1-20 повідомив законного представника про відсутність підстав для оформленні і видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України відповідно до Положення №2503-ХІІ, а видача паспорта здійснюється відповідно до Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її соціальний статус” у формі картки, при цьому ЄДДР ведеться з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних” (а.с.8-9).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що спір у цій справі виник у зв'язку з тим, що неповнолітньому ОСОБА_2 відповідач відмовив у видачі (не видав) паспорт громадянина України у вигляді (формі) паспортної книжечки.
При вирішенні даного публічно-правового спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із підпунктом “а” пункту 1 частини першої статті 13 Закону України від 20 листопада 2012 року №5492-VI “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (далі - Закон №5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.
Як передбачено частиною третьою статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Разом з тим, на даний час діє Положення №2503-ХІІ, пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1 - 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (далі - Постанова №302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
03 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302”, відповідно до якої пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: “Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року”.
Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591 (далі - Порядок №456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України”, постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302”, Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 “Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України”.
Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, рішення суду.
Отже, суд звертає увагу, що чинним законодавством України передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Суд також не бере до уваги викладені у відзиві доводи відповідача про те, що звернення позивача не є заявою про надання адміністративної послуги, та покликання на наявність підстав, визначених частиною сьомою статті 16 Закону №5492-VI, для відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України за його заявою у зв'язку із невідповідністю заяви встановленій формі й ненаданням заявником усіх передбачених документів, оскільки відмовляючи у видачі паспорта, відповідач про такі мотиви у листі від 23 січня 2020 року №0714-7/0714.1-20 не вказав. Посилання у відзиві на передачу бланків паспортів у формі книжечки зразка 1994 року до Управління ДМС України у Волинській області згідно з накладною (вимогою) від 13 квітня 2017 року №17-3 з урахуванням викладених вище висновків суду теж не може слугувати підставою для відмови відповідачем у видачі паспорта у формі книжечки.
Крім того, при вирішенні цієї справи суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року зразковій справі №806/3265/17 за позовом ОСОБА_6 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Так Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді НОМЕР_2 -картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Іваничівського РС УДМС України у Волинській області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки та зобов'язання оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-XII.
Керуючись статтями 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 ) в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Іваничівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (45300, Волинська область, селище міського типу Іваничі, вулиця Грушевського, 35) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Іваничівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Зобов'язати Іваничівський районний сектор Управління Державної міграційної служби України у Волинській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя Ж.В. Каленюк