15 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3908/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року у розмірі 71 процент грошового забезпечення; зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та її виплату, виходячи з розміру 71 процент грошового забезпечення (з урахуванням виплачених сум), з 01 січня 2018 року і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну розміру чи припинення виплати пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, де з 27 липня 1997 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Пенсія призначена в розмірі 71 процент від суми грошового забезпечення, однак при її перерахунку на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” відповідач протиправно зменшив основний розмір пенсії до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Як зазначив позивач, 03 лютого 2020 року він звертався до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2018 року, виходячи із розміру 71 процент грошового забезпечення, але відповідач повідомив, що за чинною редакцією статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів.
ОСОБА_1 не погоджується з такими діями відповідача та вважає, що оскільки набув право на пенсію у розмірі 71 процент грошового забезпечення, то зменшення її розміру при проведенні перерахунку є звуженням соціальних гарантій пенсійного забезпечення. Для перерахунку пенсії мають застосовуватись норми Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що визначають її розмір у відсотках відповідних сум грошового забезпечення, які діяли на момент призначення пенсії.
Посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в рішенні у зразковій справі №240/5401/18, позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 23 березня 2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Згідно з частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечив, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню (а.с.44-49). В обґрунтування цієї позиції вказав, що пенсія ОСОБА_1 була призначена з 28 липня 1997 року у розмірі 71 процент грошового забезпечення. З часу призначення пенсії позивачу стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” неодноразово зазнавала змін. Відповідно до чинної редакції статті 13 цього Закону (зі змінами, внесеними Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні”) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Вказана норма набрала чинності 01 травня 2014 року та вона не визнана неконституційною. На час звернення до суду з даним позовом позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої Волинським обласним військовим комісаріатом. Відповідач вважає, що частина друга статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосовується як для призначення, так і для перерахунку пенсії. Також зауважив, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.
З наведених вище підстав відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Частиною другою статті 263 КАС України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини другої статті 262 КАС України у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, розгляд справи по суті розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною другою статті 262, частиною другою статті 263 КАС України.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. Відповідно до розрахунку на пенсію Міністерства оборони за вислугу років від 11 серпня 1997 року пенсія позивачу призначена з 28 липня 1997 року; вислуга становить 27 років та основний розмір пенсії склав 71 процент грошового забезпечення (а.с.54).
З матеріалів пенсійної справи позивача №ХА13959-Міноборони, копії якої містяться у справі, видно, що з часу призначення позивачу пенсії вона неодноразово перераховувалась та її основний розмір залишався незмінним - 71 процент від суми грошового забезпечення (а.с.55-61).
ІНФОРМАЦІЯ_1 сформував та скерував до ГУ ПФУ у Волинській області довідку 13 березня 2018 року №ХА13959 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій; як видно з довідки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, становить: посадовий оклад - 5220,00 грн; оклад за військовим званням (підполковник) - 1410,00 грн; надбавка за вислугу років (50 процентів) - 3315,00 грн; всього - 9945,00 грн (а.с.62).
На підставі вказаної довідки та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, виходячи із розміру 70 процентів грошового забезпечення, зазначеного у довідці Волинського обласного військового комісаріату від 13 березня 2018 року №ХА13959; основний розмір перерахованої пенсії (без урахування доплат) становить 6961,50 грн (а.с.63).
03 лютого 2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугу років, виходячи з розміру 71 процент суми відповідного грошового забезпечення (а.с.21). Листом від 18 лютого 2020 року №283-271/Г-02/8-0300/20 (а.с.22) ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що перерахунок його пенсії здійснено за чинною редакцією Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, з нового грошового забезпечення у розмірі 70 процентів (максимальний).
Не погоджуючись із таким перерахунком пенсії та застосуванням її обмеження максимальним розміром 70 процентів грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2262-ХІІ). Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно із пунктом “а” частини першої, частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Як вбачається із розрахунку на пенсію за вислугу років від 11 серпня 1997 року (а.с.54), на день звільнення вислуга позивача становила 27 років, тому пенсія була обчислена у розмірі 71 процент відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (надалі - Постанова №103, чинна на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 1 якої передбачено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Позивачу здійснено з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії, виходячи із розміру 70 процентів від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Волинського обласного військового комісаріату від 13 березня 2018 року №ХА13959; при здійсненні перерахунку та визначенні нового розміру пенсії відповідач застосував чинну норму частини другої статті 13 Закону №2262-XII (а.с.62-63).
Згідно із частиною другою статті 13 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”, далі - Закон №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18, які полягають у такому.
Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-XII, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Відтак, при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Таким чином, суд дійшов переконання, що відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 протиправно застосовано розмір відсоткової складової грошового забезпечення - 70 процентів, а не 71 процент, що був обчислений відповідно до наявної у позивача вислуги років. Крім того, суд враховує, що після набрання чинності змінами до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, внесеними Законом №1166-VII, позивачу не проводився перерахунок пенсії із зменшенням його відсоткового розміру, а здійснено це було лише під час проведення перерахунку пенсії на підставі Постанови №103.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, а також наданих частиною другої статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу розміру пенсії з 71 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при проведенні її перерахунку та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум), починаючи з 01 січня 2018 року (до настання обставин, з якими закон пов'язує зміну розміру чи припинення виплати пенсії).
Суд не бере до уваги доводи відповідача про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, що визначений частиною другою статті 122 КАС України. КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до частини другої статті 55 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
На думку суду, оскільки при перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2018 року її розмір у процентному значенні був зменшений з вини відповідача, тому шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом не підлягає застосуванню.
Вказане також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22 січня 2019 року у справі №201/9987/17.
За правилами, визначеними статтею 139 КАС України, підстав для розподілу судових витрат у цій справі немає.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 71 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 71 процент відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя Ж.В. Каленюк