ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11556/19
провадження № 2/753/826/20
"06" квітня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Долі М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в Дарницький районний суд м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтований тим, що з 13.07.2013 він перебуває шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період спільного проживання з відповідачем їм не вдалося створити дружне гарне подружжя, як з'ясувалося у них зовсім різні характери та погляди на життя, з цієї причини між ними постійно виникали суперечки та сварки. Сім'я збереглася формально. Шлюбні відносити не підтримують понад одного року. Причиною припинення шлюбних відносин послугувало взаємне небажання зберегти шлюб.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.07.2019 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06.02.2020 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.
Позивач у призначене судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, на розподілі судових витрат не наполягав.
Відповідач у призначене судове засідання також не прибула, проте подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначила, що позовні вимоги про розірвання шлюбу вона визнає, проти їх задоволення не заперечує.
Суд розглянув справу за відсутністю сторін за наявними у суду матеріалів, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, оскільки від обох учасників справи надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З позовної заяви та заяви відповідача про визнання позову, судом встановлено, що внаслідок відсутності порозуміння та розбіжностей у поглядах на життєві і сімейні цінності та взаємне небажання зберегти шлюб, сторони не підтримують шлюбі відносини, як зазначив позивач понад одного року, та бають розірвати шлюб.
Правовими підставами для задоволення позову є відповідні положення сімейного законодавства.
Так, відповідно до положень частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За приписом частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже враховуючи, що відповідач визнала позов, і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, наявні підстави для задоволення позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись статями 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 13 липня 2013 року у Московському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 599, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Заставенко М.О.