Номер провадження 2/754/2440/20
Справа №754/14395/19
іменем України
09 квітня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
з участю секретаря судового засідання Крутікової-Вільховченко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі. Сторони мають спільних доньок ОСОБА_3 , 2010 року народження та ОСОБА_4 , 2013 року народження, які проживають з позивачем. Причиною розірвання шлюбу є різні погляди на життя та на процес виховання дітей. Шлюб носить формальний характер, проживають окремо, спільне господарство не ведуть, шлюбно-сімейні відносини припиненні, примирення неможливе. Вказує на те, що наразі для доньок створене безпечне, спокійне та стійке середовище проживання, у зв'язку з чим є доцільним визначення їх місця проживання з позивачем.
03.10.2019. ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
28.12.2019 зі сторони третьої особи надійшов висновок щодо визначення місця проживання малолітніх дітей.
28.01.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Від представника позивача в судове засідання надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, вимоги позову підтримують в повному обсязі.
Від представника відповідача надходили заяви про визнання вимог позову в повному обсязі, просять розглядати справу за їх відсутності.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві просив розглядати справу за його відсутності на підставі зібраних доказів, з урахуванням поданого висновку.
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.
Встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 29 вересня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, а/з № 593.
Сторони мають спільних доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Діти проживають з матір'ю, позивачем по справі, що підтверджується матеріалами справи та визналось відповідачем.
Подружнє життя не склалось, причиною розірвання шлюбних відносин стало те, що шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують, спільне господарство не ведуть, при цьому зберегти сім'ю та відновити свої стосунки сторони не бажають.
Згідно ст. ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Так, відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч.1 ст.24 СК України).
Ч.ч. 3, 4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалась та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім'ї призведе до порушення інтересів сторін та їх дітей, тому є наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.
Щодо вимог позову про визначення місця проживання дитини, суд зазначає наступне.
В п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12 червня 1998 року "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України " вказано, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов'язаних із вихованням дітей, обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.
Згідно з Висновком №102/03/37-9817 від 12.12.2019, Деснянська РДА в м. Києві вважає за доцільне визначити місце проживання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю, ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини і розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стаття 157 СК України передбачає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Пунктами 1,2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно з ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
У відповідності до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Разом з тим, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Судом встановлено, що позивач має постійне місце роботи, отримує стабільний дохід та має постійне місце проживання.
Зокрема, вбачається, що відповідач визнав вимоги позову в повному обсязі та не заперечував щодо визначення місця проживання дітей з позивачем.
За ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи вказане, та на підставі наведених правових норм, суд приходить до висновку про задоволення вимог позову та визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір'ю, ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі по 768, 4 грн. за кожну вимогу позову, на загальну суму 1 536, 8 грн.
Оскільки відповідач визнав позовні вимоги на користь позивача з відповідача стягується 50 відсотків судового збору (768, 4 грн.), а інші 50 відсотків (768, 4 грн.) повертаються позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 211, 258, 259, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 27, 141, 157, 161 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 29 вересня 2010 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, а/з № 593 - розірвати.
Визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків понесених нею судових витрат зі сплати судового збору в сумі 768, 4 грн.
Повернути ОСОБА_1 50 відсотків понесених нею судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 768,4 грн. з державного бюджету України, сплачених по квитанції № 2944 від 24.09.2019.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Третя особа - Орган опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації - пр - т Маяковського, 21Г.
Повний текст рішення складено 09.04.2020.
Суддя