Номер провадження 2/754/3640/20
Справа №754/80/20
30 березня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Грей О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання особи таким, що втратив право користування жилим приміщенням, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . У квартирі також зареєстрований відповідач, який є колишнім чоловіком позивачки ОСОБА_1 . У липні 2018 року відповідач виїхав з спірної квартири, забрав всі свої особисті речі, його місцезнаходження невідомо, з того часу він квартирою не цікавиться, квартплату та комунальні послуги не сплачує. На підставі викладеного позивачі звертаються до суду з даним позовом, в якому просять визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивачі не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у своїх заявах просять розглядати справу в їх відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності позивачів.
Представник позивачів у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить розглядати справу в його відсутність.
Відповідач у судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача, за наявних у справі матеріалів.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своєму листі просить розглядати справу в його відсутність. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Судом встановлено, що спірним житловим приміщенням є квартира АДРЕСА_1 .
Співвласниками вказаної квартири є позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло.
Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2007 року по 22.11.2019 року включно, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та рішенням суду про розірвання шлюбу.
На даний час у квартирі зареєстровані позивачі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_4 та двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , 2009 року народження, та ОСОБА_6 , 2017 року народження.
Згідно із ст. 405 ЦК України член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік.
Згідно із п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про визнання наймача або члена його сім?ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з?ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім?ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Судом встановлено, що з липня 2018 року відповідач ОСОБА_4 добровільно залишив квартиру АДРЕСА_1 і на даний час в квартирі не проживає.
Той факт, що відповідач не проживає у спірній квартирі підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
-свідоцтвом про право власності від 05.12.2006 року;
-актами ЖЕД-303 від 14.09.2018 року, 15.11.2018 року, 14.01.2019 року, 23.07.2019 року, 22.08.2019 року про те, що ОСОБА_4 у спірній квартирі не проживає;
-письмовими показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_4 з 2018 року у спірній квартирі не проживає.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідач тривалий час ніяких витрат по утриманню спірної квартири не несе, квартплату, комунальні послуги та електроенергію не сплачує, доказів того, що він намагався вирішити питання про вселення до спірної квартири, суду надано не було, що свідчить про те, що квартирою він не цікавиться.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, оскільки дані вимоги є підставними та обґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-284 ЦПК України, Конституцією України, ст. 405 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання особи таким, що втратив право користування жилим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Позивачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлений 13 квітня 2020 року.
Суддя О.В.Лісовська