Справа № 752/6099/20
Провадження № 2-з/752/147/20
06 квітня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Рожок В.В.,
вирішивши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Власюк Катерина Петрівна до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім"ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав,
встановив:
у провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Власюк Катерина Петрівна до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім"ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав.
Провадження у справі відкрито 03.04.2020 року, з призначенням справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Одночасно з позовною заявою представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Власюк К.П. звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом зобов'язання відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Учасники справи у судове засідання не викликались відповідно до правил ч.1 ст. 153 ЦПК України.
За правилами ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Питання щодо забезпечення позову може вирішуватися судом на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування виду забезпечення позову, який належить застосувати. Відповідно до змісту ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими вимогами.
Також, слід зазначити, що згідно роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Судом встановлено, що між сторонами у справі є спір щодо визначення місця проживання їх спільної малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За правилами ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
За правилами ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Позивачем не обґрунтовано необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову, як зобов"язання батька передати малолітнього сина матері, не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову, не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Крім того, забезпечення позову шляхом відібрання малолітнього сина від батька і передачі дитини матері на час розгляду справи судом за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітнього сина з матір'ю.
Отже, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Власюк К.П. про забезпечення позову у спосіб, обраний останьою у заяві, шляхом відібрання дитини у батька.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149 - 151 ЦПК України, суд -
ухвалив:
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Власюк Катерина Петрівна до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім"ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав, залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення або отримання її копії, особами, що не були присутніми в судовому засіданні.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя К.Г.Плахотнюк