ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2286/20
провадження № 3/753/1542/20
"10" квітня 2020 р. м. Київ
Суддя Дарницького районного суду м. Києва О.В. Домарєв, за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника Александрова Д.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
20.01.2020 року приблизно о 02 год. 30 хв. біля буд. № 1-Б по вул. К. Осьмака в м.Києві ОСОБА_1 керував автомобілем «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився в Київській міській наркологічній лікарні «Соціотерапія»», за результатами якого лікарем був складений висновок про те, що ОСОБА_1 під час огляду перебував в стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання канабіноїдів (марихуани).
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у скоєнні зазначеного правопорушення не визнав та суду пояснив, що в зазначений в протоколі день та час він не перебував за керуванням автотранспортним засобом біля буд. № 1-Б по вул . К. Осьмака , а перебував за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , так як знаходився під дією запобіжного заходу у виді домашнього арешту, застосованого відносно нього в рамках кримінального провадження, та не міг покинути місце свого проживання. Вдома він знаходився з друзями та рідними. Таким чином, ОСОБА_1 стверджував, що його не зупиняли працівники поліції, а протокол був складений зовсім на іншу особу.
Захисник Александров Д.О. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . В обґрунтування підстав необхідності закриття провадження захисник зазначив, що поліція всупереч вимог закону склала протокол на підставі відомостей про особу, яка міститься в базі «Армор», що на думку захисника свідчить про наявність в діях працівників поліції ознак службового злочину. Також захисник зазначав, що у висновку лікаря відсутні належні ОСОБА_1 підписи та відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 здав сечу на аналіз. Крім того, в протоколі відсутні підписи осіб, які б засвідчували відмову ОСОБА_1 від підписання протоколу, а до протоколу не надано направлення для огляду в лікарні. Також, захисник зазначив, що до матеріалів справи не долучено відеодоказів зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , доставки його до лікарні та огляду його лікарем.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили покази ОСОБА_1 та пояснили, що дійсно 20.01.2020 року приблизно о 02 год. 30 хв. вони перебували за місцем проживання ОСОБА_1 та знаходились в гаражному приміщенні, ремонтуючи мопед. Свідки заперечували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та вказували, що в цей вечір вони не спілкувались з працівниками поліції. Також свідки зазначили, що ОСОБА_1 має у користуванні автомобіль «ВАЗ», а не «Мерседес».
Допитаний в судовому засіданні як свідок інспектор патрульної поліції ОСОБА_4 підтвердив, що 20.01.2020 року приблизно о 02 год. 30 хв. біля буд. № 1-Б по вул. К. Осьмака екіпажем патрульної поліції, в складі якого він перебував, був зупинений автомобіль «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 . За кермом цього автомобіля перебував ОСОБА_1 . Оскільки останній не мав при собі ні посвідчення водія, ні паспорту, його особу було перевірено по спеціалізованій обліковій базі «Армор», так як ця особа представилась ОСОБА_1 . В базі «Армор» була наявна фотокартка на ОСОБА_1 , яка надавала йому можливість впевнено ідентифікувати водія саме як ОСОБА_1 . У останнього були наявні ознаки наркотичного сп'яніння, які він зазначив в протоколі, а саме: почервоніння очей, відсутність реакції зіниць очей на світло, порушення мови. У зв'язку з цим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в лікарні, на що ОСОБА_1 погодився, та водія було доставлено до КМНКЛ «Соціотерапія», де на підставі відповідного направлення лікарем був проведений огляд на стан сп'яніння. Після цього ним були складені на ОСОБА_1 протоколи за ч.1 ст. 130 та ч.1 ст.126 КУпАП.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
А відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 №085761 від 20.01.2020 р. \а.с.1\, висновок щодо результатів медичного огляду, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння \а.с.3\, відомості з обліків Дарницького УП ГУНП у м. Києві \а.с. 44-47\, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2.9-а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У судовому засіданні об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, перебуваючи під впливом наркотичних речовин. Обговорюючи позицію водія, який заперечував факт перебування за кермом автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 20.01.2020 року приблизно о 02 год. 30 хв. та взагалі перебування в цей день та час біля буд. № 1-Б по вул. К. Осьмака, суд бере до уваги, що зазначена позиція спростовується показами інспектора патрульної поліції ОСОБА_4., який в судовому засіданні стверджував, що саме ОСОБА_1 20.01.2020 року приблизно о 02 год. 30 хв. перебував за кермом автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений біля буд. № 1-Б по вул. К. Осьмака. Його особу було встановлено по базі «Армор», де наявна фотокартка ОСОБА_1 , якого інспектор патрульної поліції також впізнав в суді у судовому засіданні. Також судом було витребувано інформацію з бази «Армор» та на запит суду надійшла відповідь, у тому числі фотокартка на ОСОБА_1 , що дозволяє суду встановити, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та особа, відомості відносно якої містяться в базі Армор є однією особою, що підтверджує покази свідка ОСОБА_4 щодо можливості встановлення особи ОСОБА_1 по фотокартці, яка наявна в базі «Армор». Також покази інспектора патрульної поліції стосовно керування автомобілем без документів підтверджуються відомостями щодо ОСОБА_1 , які містяться в базі «Армор», де зазначено, що 20.01.2020 р. ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1а ПДР України за керування транспортним засобом без відповідних документів та на нього накладено адміністративне стягнення у розмірі 425 грн. При цьому суд враховує, що відповідно до облікових відомостей ОСОБА_1 сплатив зазначений штраф, що також підтверджує факт перебування на місці події саме ОСОБА_1 , а не іншої особи. З урахуванням показів інспектора поліції ОСОБА_4 та витребуваних судом відомостей, суд приходить до висновку, що особою, яка була зупинена 20.01.2020 р. о 02-30 год. біля буд. № 1-Б по вул. К. Осьмака за керуванням автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 був саме ОСОБА_1 , а не інша особа. Оцінюючи покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд не може взяти ці покази до уваги та визнати належними доказами перебування ОСОБА_1 в іншому місці, оскільки встановлено, що ці особи є знайомими ОСОБА_1 та зацікавленими особами, а будь - які інші докази, які б підтверджували покази ОСОБА_1 та вказаних свідків в матеріалах справи відсутні.
Також суд враховує, що відповідно до облікових відомостей відносно ОСОБА_1 , останній 01.03.2020 р. притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44 КУпАП, тобто за дії, пов'язані з незаконним зберіганням наркотичних засобів без мети збуту.
Обговорюючи також позицію захисника в тій частині, що ОСОБА_1 перебував під домашнім арештом та не міг вийти з будинку 20.01.2020 р., суд враховує цю позицію неналежною, оскільки на підставі сукупності вищенаведених та досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що саме ОСОБА_1 перебував в цей день за кермом автомобіля «Мерседес» та був зупинений працівниками поліції, а факт перебування ОСОБА_1 під дією запобіжного заходу у виді домашнього арешту не свідчить про відсутність фізичної можливості ОСОБА_1 покинути місце свого проживання, а об'єктивно свідчить лише про підтверджений факт порушення обвинуваченим ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби в рамках кримінального провадження.
Обговорюючи позицію захисника в тій частині , що лікарем був проведений огляд на стан наркотичного сп'яніння з недотриманням встановленої законом процедури, суд враховує відсутність належних доказів на підтвердження цієї обставини. Навпаки судом встановлено, що висновок щодо результатів медичного огляду оформлений відповідно до вимог законодавства, в ньому зазначені день та час проведення огляду та результати за його наслідками, а тому відсутні підстав ставити під сумнів цей висновок. Крім того, суд враховує, що захисником не заявлялись клопотання про виклик та допит в судовому засіданні лікаря-нарколога, яким був проведений вказаний огляд та про витребування відповідних медичних документів, у тому числі результатів лабораторних досліджень.
Також обговорюючи позицію захисника щодо відсутності в протоколі підписів свідків, в присутності яких водій відмовився від підпису протоколу та відсутності в матеріалах справи направлення для огляду на стан сп'яніння, суд враховує, що законом не передбачено обов'язку працівників поліції залучати відповідних свідків для фіксації відмови водія від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення. Також закон не передбачає долучення до матеріалів справи направлення для проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки таке направлення зберігається у лікаря -нарколога та є підставою для проведення лікарем відповідного огляду.
Також суд враховує, що, посилаючись на неправомірні, на думку захисника, дії працівників поліції та лікаря -нарколога, захисником не надано відомостей, що ОСОБА_1 або захисник звертались зі скаргами на дії зазначених працівників до правоохоронних органів, або до суду та не надали суду відповідних рішень, які б встановлювали в діях цих осіб ознак будь-яких порушень Закону.
Крім того, обговорюючи позицію захисника про неправомірність складення протоколу відносно ОСОБА_1 , який був складений раніше, ніж був складений відповідний висновок лікаря-нарколога, суд враховує, що протокол складається на місці вчинення або виявлення правопорушення. Факт встановлення стану наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 під час огляду лише підтверджує висновки, які були зроблені інспектором патрульної поліції під час складення протоколу, а саме щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а ПДР України. Таким чином, суд враховує, що у випадку відсутності на момент огляду факту перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння, судом було б прийнято рішення про неналежність даного протоколу як доказу.
На підставі аналізу вищенаведених обставин та вимог закону, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, де Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253), суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та про необхідність накладення на особу, винну у вчиненні адміністративного правопорушення, адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн. 40 коп., який також підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.
Керуючись ст. ст. 130 ч.1,251,252, 268,283-285 КУпАП,-
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. на користь держави.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя О.В. Домарєв