Справа №752/5640/18
Провадження № 2/752/1410/19
Іменем України
23.01.2019 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Петрова Є.В.,
розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 в інтересах якого виступає ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , законним представником якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі були зареєстровані колишнім власником квартири.
Оскільки наявність реєстрації відповідачів перешкоджає реалізації права власності на нерухоме майно в повному обсязі, позивач просить в судовому порядку визнати відповідачів такими, що втратив право користування жилим приміщенням, оскільки після переходу права власності на квартиру від власника до іншої особи члени сім'ї власника квартири втрачають право користування нею.
16.05.2018 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва було відкрито провадження у справі. Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на підставі положень ст. 274-279 ЦПК України без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гровінг Стейт», що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.09.2017 р.
В квартирі зареєстровані члени сім'ї колишнього власника квартири ОСОБА_10 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Також право користування даним жилим приміщенням належить неповнолітньому ОСОБА_1 , законним представником якого є ОСОБА_1 .
Підставами звернення позивача до суду з даним позовом є порушення права власності без позбавлення права користування і володіння майном.
Відповідно до роз'яснень, викладених в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.
Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.
Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
На підставі ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Відповідно до ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
За змістом ст. 156 ЖК УРСР, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших члені» сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідачі були зареєстровані в квартирі та набули права користування нею, як члени сім'ї колишнього власника власника житла.
Тобто, право користування квартирою АДРЕСА_1 відповідачів нерозривно пов'язано з правом власності колишнього власника житла ОСОБА_10 .
Право членів сім'ї власника квартири користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на квартиру в особи, членами сім'ї якого вони є. З припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-158цс14 від 05.11.2014 р.
Зміст права власності відповідно до ст. 317 ЦК України включає в себе право володіння, користування та розпорядження майном.
На підставі п.1 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.
Отже, на підставі зазначених судом норм чинного законодавства, що регулюють даний вид правовідносин, беручи до уваги всі зібрані і досліджені судом докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обгрунтованим, обставини, зазначені в позовній заяві, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, в зв'язку з чим він підлягає задоволенню.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гровінг Стейт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 в інтересах якого виступає ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) в інтересах якого виступає ОСОБА_1 , ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) такими, що втратили право користування жилим приміщенням, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя