Справа № 752/5647/20
Провадження №: 1-кс/752/2624/20
14.04.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020100000000253 від 10.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, -
слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було тимчасово вилучене 17.03.2020 року під час затримання ОСОБА_5 , а саме: проїзний квиток, ключі з брилком, грошові кошти в сумі 27 гривень, мобільний телефон марки «Самсунг» imei НОМЕР_1 , сумка чорного кольору, папка в середині якої лежали копії документів (заяв, актів перевірок), блокнот для записів, ручки, службове посвідчення №49 видане ПрАт «АК «Київводоканал» Департамент екологічного нагляду видане на ім'я ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено про те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100000000253 від 10.03.2020, за заявою ОСОБА_6 щодо вимагання від нього неправомірної вигоди інженером відділу інспектування підприємства та організацій міста управління договірної роботи та обстежень підприємств Департаменту екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал» ОСОБА_5 неправомірної вигоди, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом Голови правління-генеральним директором ПрАТ «АК «Київводоканал» № 26-К від 22.01.2020, ОСОБА_5 призначено на посаду інженера відділу інспектування підприємства та організацій міста управління договірної роботи та обстежень підприємств Департаменту екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал».
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді інженера відділу інспектування підприємства та організацій міста управління договірної роботи та обстежень підприємств Департаменту екологічного нагляду
ПрАТ «АК «Київводоканал» 03.03.2020 здійснив виїзд за адресою: м. Київ, вул. Введенська,буд. 15-Б, де провів перевірку приміщення, яке належить ПП «ТК Фірма НАДІЯ» на предмет можливих порушень з підключення мереж водопостачання. Після чого, цього ж дня, ОСОБА_5 зустрівся з
ОСОБА_6 , який, на підставі довіреності від 02.01.2020, являється представником приватного підприємства «ТК Фірма НАДІЯ», та повідомив останньому, що за результатами перевірки в будівлі по вул. Введенській,
будинок 15-Б у м. Києві він зобов'язаний виписати припис та як наслідок застосування штрафних санкцій, а також додаткових затрат на технічне усунення порушень.
Тоді ж у ОСОБА_5 виник злочинний корисливий умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення, шляхом вимагання та одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди за позитивний акт огляду за результатами перевірки.
В ході подальшої розмови, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, висунув вимогу ОСОБА_6 про передачу останньому готівкових грошових коштів у сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень і за цю суму коштів він не буде видавати припис про виявлені порушення та складе позитивний акт за результатами перевірки. ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що у разі невиконання протиправних вимог ОСОБА_5 , він не зможе повною мірою реалізувати своє право на використання мереж водопостачання, не бажаючи, у зв'язку з цим, настання для себе негативних наслідків, будучи поставленим у безвихідь, змушений був погодитися на його протиправні вимоги.
Однак, розуміючи незаконність зазначених вимог та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 , 10.03.2020 звернувся із заявою до правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_5 .
Після цього, ОСОБА_6 почав діяти під контролем правоохоронних органів, з метою викриття протиправних дій ОСОБА_5 .
Так, 16.03.2020 близько 15 години 45 хвилин ОСОБА_5 знову зустрівся з ОСОБА_6 .
В ході зустрічі, ОСОБА_5 , висунув вимогу про передачу йому неправомірної вигоди та запропонував декілька варіантів вирішення ситуації, що склалася. Зокрема, останній мав два шляхи реалізації свого злочинного умислу, а саме: отримати неправомірну вигоду у розмірі 15 000 (п'ятнадцяти тисяч) гривень за, що він зобов'язувався переробити дозвільні документи, а також сприяти в погоджуванні умов та норм скидання стічних вод або ж отримати неправомірну вигоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень за складання позитивного акту огляду за результатами проведеної ОСОБА_5 перевірки, а також за безперешкодне (у найкоротший термін) погодженням зі своїм керівництвом всіх необхідних документальних матеріалів. Крім того, за будь-який із вище вказаних варіантів ОСОБА_5 гарантував відсутність у ОСОБА_6 аби яких проблемних питань та перевірок з боку ПрАТ «АК «Київводоканал» терміном на один рік.
Разом з тим, ОСОБА_5 , діючи умисно та переслідуючи корисливі мотиви, з метою реалізації свого злочинного умислу, висунув перед
ОСОБА_6 категоричну вимогу про необхідність передачі йому грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень, тому що тільки за таких обставин він, як посадова особа ПрАТ "АК "Київводоканал", складе позитивний акт огляду за результатами перевірки будівлі за адресою: м. Київ, вул. Введенській, буд. 15-Б.
Наприкінці зустрічі, ОСОБА_5 зажадав провести наступну зустріч 17.03.2020 на якій ОСОБА_6 мав передати йому вище зазначену неправомірну вигоду.
В подальшому, 17.03.2020, близько 12 годин 40 хвилин, ОСОБА_6 на виконання вимоги ОСОБА_5 , приїхав на зустріч з останнім, яка відбулась за адресою м. Київ, вул. Межигірська, 1.
Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_6 , діючи під контролем правоохоронних органів, виконуючи злочинні вимоги ОСОБА_5 , повідомив останнього, що готовий надати грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.
В свою чергу, ОСОБА_5 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення, отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі
10 000 (десять тисяч) гривень, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів, а предмет неправомірної вигоди було вилучено в ході огляду місця події.
Проведеним досудовим розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , якого 17.03.2020 о 13 годині 00 хвилин було затримано в порядку ст.208 КПК України.
17.03.2020 слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.
Слідчий вказує на те, що з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об'єктивних обставин у кримінальному провадженні, для слідства є необхідним провести та дослідити всі наявні та встановлені дії, пов'язані з вилученим майном. Для унеможливлення здійснити дії, пов'язані із здійсненням переховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження іншим способом, з метою прийняття законних процесуальних рішень, притягнення винних осіб до відповідальності необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту, в зв'язку з чим слідчий звернувся до суду з даним клопотанням.
У судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву з проханням розглядати клопотання у його відсутність.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно із ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий судя -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було тимчасово вилучене 17.03.2020 року під час затримання по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: проїзний квиток, ключі з брилком, грошові кошти в сумі 27 гривень, мобільний телефон марки «Самсунг» imei НОМЕР_1 , сумка чорного кольору, папка в середині якої лежали копії документів (заяв, актів перевірок), блокнот для записів, ручки, службове посвідчення №49 видане ПрАт «АК «Київводоканал» Департамент екологічного нагляду видане на ім'я ОСОБА_5 .
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.
Слідчий суддя: