Справа № 752/6613/18
Провадження № 2/752/1464/19
Іменем України
30.09.2019 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Колдіної О.О.
з участю секретаря - Петрова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним,
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 25.12.2012 р., посвідченого державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Костенко Л.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 11-1181 (номер запису про право власності 20409351), визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 15.06.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шупенею О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 340 (номер запису про право власності 20935779).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником кв. АДРЕСА_1 .
В березні 2018 р. йому стало відомо, що право власності на зазначену квартиру перереєстровано на іншу особу, однак будь-яких дій щодо її відчуження він не вчиняв.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 13.05.2017 р. державним реєстратором Дмитренко А.В. Філії КП Мирнопільської сільської ради «Результат» в м.Києві, здійснено реєстрацію переходу права власності на квартиру на підставі договору дарування, серії та номер 11-1181, виданого 25.12.2012 р. державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори.
16.05.2017 р. державним реєстратором Дмитренко А.В. Філії КП Мирнопільської сільської ради «Результат» в м.Києві внесені зміни в розмір частки у майні, права власності на яке перереєстровано.
15.06.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шупеня О.М. зареєстровано перехід права власності від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 15.06.2017 р., зареєстрованого в реєстрі за № 340.
Позивач, посилаючись на те, що він не укладав будь-яких правочинів щодо відчуження належної йому квартири, просить визнати оспорювані правочини недійсними.
12.09.2018 р. справа прийнята в провадження судді Колдіної О.О. та відповідачам надано строк для подачі відзиву у справі.
На момент розгляду справи відповідачі не скористались своїм правом на подачу відзиву.
Представники позивача в ході судового розгляду підтримали заявлені вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі, просили суд позов задовольнити, посилаючись на відсутність волевиявлення у позивача на відчуження належної йому квартири, а також звернули увагу суду, що за Договором дарування серії та номер 11-1181, виданого 25.12.2012 р. державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори відчужено інший об'єкт нерухомого майна.
Відповідачі повторно в судове засідання не з'явились, про місце і час судового розгляду повідомлялись у спосіб, передбачений ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки та розміщення судової повістки на офіційному сайті суду.
В зв'язку з повторною неявкою відповідачів в судове засідання, відсутністю даних про причини такої неявки, суд вважає за можливе, за згодою представників позивача, провести заочний розгляд справи відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.
Вислухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло, виданого 28.10.1999 р. Управлінням справами Національної академії наук України, квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в рівних долях.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Спадкоємцем майна померлого ОСОБА_4 є ОСОБА_1 , про що видано Свідоцтво про право на спадщину за законом 24.04.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Н.В.
Відповідно до відомостей Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно 13.05.2017 р. державним реєстратором Дмитренко Анастасією Володимирівною Філії КП Мирнопільської сільської ради «Результат» у м.Києві прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Як зазначено в довідці зазначена реєстрація здійснена на підставі технічного паспорту серії б/н, виданого 15.01.2013 р. Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Інформаційної довідки серії та номер: КВ-2017 № 674, виданого 05.05.2017 р. КП Київське міське бюро технічної інвентаризації, договору дарування серії та номер: 11-1181, виданого 25.12.2012 р. державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Костенко Л.Ю.
16.05.2017 р. державним реєстратором Дмитренко Анастасією Володимирівною Філії КП Мирнопільської сільської ради «Результат» у м.Києві внесені відомості про зміну розміру частки з Ѕ на 1/1.
15.06.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шупенею О.М. здійснена реєстрація права власності на кв. АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири серія та номер: 340,виданого 15.06.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шупенею О.М,
Судом в ході розгляду справи був досліджений договір дарування серії та номер: 11-1181, виданого 25.12.2012 р. державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Костенко Л.Ю., що витребуваний судом.
Зі змісту даного договору вбачається, що сторонами Договору дарування є: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 як Дарувальники, та ОСОБА_8 - Обдарований.
Предметом дарування у договорі визначено квартиру за номером АДРЕСА_2 .
За приписами ст.11 Цивільного кодексу, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За загальним правилом, викладеним у ч.1 ст.627 ЦК, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК).
Пунктом 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Саме волевиявлення є важливим зовнішнім проявом будь-якої укладеної правочину. Волевиявлення має бути спрямоване на досягнення відповідного юридичного наслідку в результаті укладення будь-якого правочину.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Підстави недійсності правочину встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).
Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Отже, судом встановлено, що ні позивач, ні ОСОБА_4 не укладали договір дарування серії та номер: 11-1181, виданого 25.12.2012 р., що посвідчений державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Костенко Л.Ю., на підставі якого було зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , а отже у них була відсутня воля на відчуження зазначеного майна, що є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
В даному випадку, до правовідносин сторін не можуть бути застосовані наслідки недійсності правочину, а також до відповідачів не може бути заявлений віндикаційний позов, оскільки спірна квартира фактично не вибували із володіння позивача.
Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання недійсним договору дарування від 25.12.2012 р. № 11-1181 та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 15.06.2017 р. за № 340.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Лише визнання правочину, на підставі якого здійснена державна реєстрація права власності, недійсним є підставою для скасування такої реєстрації.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем вірно обраний спосіб захисту порушеного права, вимоги про визнання оспорюваних правочинів недійсними є обґрунтованими,доведеними і підлягають задоволенню.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати у справі.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним задовольнити.
Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 25.12.2012 р., посвідченого державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Костенко Л.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 11-1181 (номер запису про право власності 20409351).
Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 15.06.2017 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шупенею О.М., зареєстрований в реєстрі за № 340 (номер запису про право власності 20935779).
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частинах на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 10409 гривень 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя