Справа №752/22045/16-ц
Провадження № 2/752/394/19
Іменем України
01.11.2019 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря Петрова Є.В.,
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя,
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.04.1986 р. між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано Шевченківським відділом РАЦС м.Києва, про що складено актовий запис 485.
Позивач посилається на те, що останні десять років вони з відповідачем не проживають однією сім'єю в зв'язку з наявними протиріччями, примирення між сторонами не можливе.
Крім того позивач посилається на те, що за час шлюбу з відповідачем ними було набуте рухоме майно на загальну суму 343900 гривень, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та Ѕ квартири АДРЕСА_1 .
Інша Ѕ частина зазначеної квартири належить доньці сторін - ОСОБА_3 .
Оскільки сторони в добровільному порядку не досягли згоди щодо поділу майна подружжя, позивач просить в судовому порядку розірвати шлюб та поділити спільне майно, виділивши йому у власність Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , відступивши від засад рівності часток, оскільки саме він заробляв кошти для сімейного бюджету, та виділити ОСОБА_2 рухоме майно: телевізор «Samsung» вартістю 2500 гривень, телевізор «Toshiba» вартістю 900 гривень, холодильник «Мінськ 15» вартістю 800 гривень, холодильник «Vestfrost» вартістю 26000 гривень, персональний комп'ютер «Pentium» вартістю 27000 гривень, персональний комп'ютер «Pentium» вартістю 24000 гривень, принтер «Samsung» вартістю 12000 гривень, принтер «Samsung» вартістю 2700 гривень, стіл обідній однотумбовий з масиву дерева «тропічний дуб» вартістю 12000 гривень, пральна машина «Virpul» вартістю 8000 гривень, душе парова-масажно-релакційна кабіна «Eclera» вартістю 78000 гривень, вбудована кухня «AMD вартістю 150000 гривень,а всього на загальну суму 343900 гривень.
До участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог залучені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
07.09.2018 р. справа прийнята в провадження судді Голосіївського районного суду м.Києва Колдіної О.О. та розгляд справи призначений за правилами загального позовного провадження.
В ході судового розгляду позивач підтримав заявлені вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі, просив суд позов задовольнити, з підстав, зазначених в позовній заяві.
Відповідач не заперечувала проти задоволення позову.
Третя особа ОСОБА_3 подала заява, відповідно до якої вона підтримала заявлені вимоги позивача та просила розглядати справу у її відсутність.
Третя особа ОСОБА_4 подав письмові пояснення до суду, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позову в частині поділу Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , оскільки дана частина квартири придбана ним з прилюдних торгів та не може бути предметом поділу.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.04.1986 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано Шевченківським відділом РАЦС м.Києва, про що складено актовий запис 485.
Від даного шлюбу у сторін народилась дитина - ОСОБА_3 , яка на час розгляду справи є повнолітньою.
Звертаючи до суду, позивач просить розірвати шлюб, укладений між сторонами.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд зв'ясову фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями, які викладені в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судом встановлено, що сторони не підтримують шлюбних відносин, мешкають окремо, не ведуть спільне господарство, у них відсутні взаємні права і обов'язки.
Зазначені обставини були встановлені при розгляді справи в судовому засіданні.
Сторони заперечують проти примирення, вважаючи, що збереження шлюбу є не можливим в зв'язку з відсутністю взаємної згоди для цього.
Відповідно до ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб грунтується на віьній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допукається.
В силу положень ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають , пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про розірвання шлюбу, оскільки подальше існування сім'ї є неможливим та носить формальний характер.
Крім того, звертаючись до суду, позивач просить поділити спільне майна подружжя, оскільки добровільна згода з даного приводу між сторонами не досягнута.
Як встановлено в ході судового розгляду сторона на час перебування у шлюбі мешкали в кв. АДРЕСА_1 .
Зазначена квартира належить на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по Ѕ частині кожній, на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 15.05.1995 р., виданого Відділом приватизації Залізничної районної ради народних депутатів м.Києва.
Тобто, Ѕ частина кв. АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві власності, що набуто шляхом приватизації державного житлового фонду.
Сторонами за час шлюбу були придбано наступне майно: телевізор «Samsung» вартістю 2500 гривень, телевізор «Toshiba» вартістю 900 гривень, холодильник «Мінськ 15» вартістю 800 гривень, холодильник «Vestfrost» вартістю 26000 гривень, персональний комп'ютер «Pentium» вартістю 27000 гривень, персональний комп'ютер «Pentium» вартістю 24000 гривень, принтер «Samsung» вартістю 12000 гривень, принтер «Samsung» вартістю 2700 гривень, стіл обідній однотумбовий з масиву дерева «тропічний дуб» вартістю 12000 гривень, пральна машина «Virpul» вартістю 8000 гривень, душепарова-масажно-релакційна кабіна «Eclera» вартістю 78000 гривень, вбудована кухня «AMD вартістю 150000 гривень,а всього на загальну суму 343900 гривень.
Обставини щодо належності подружжю зазначеного майна та придбання його за час шлюбу не оспорювались сторонами.
Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Згідно з ст.70 Сімейного кодексу України та ст.372 Цивільного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, частки майна є рівними.
Згідно з ст.71 Сімейного кодексу України, майно, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пп. 23, 24 своєї постанови від 21 грудня 2007 N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).
В силу положень ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Отже, Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 є особистою власністю ОСОБА_2 та не підлягає поділу.
Крім того, не можуть бути поділене між подружжям рухоме майно, у спосіб, визначений позивачем.
В даному випадку, виділивши у власність відповідачки все придбане за час шлюбу рухоме майно, як неподільні речі, без відповідної компенсації частки іншому із подружжя призведе до порушення прав позивача та принципу рівності часток подружжя у спільному майні.
З огляду на викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, лише в частині вимог про розірвання шлюбу.
Вимоги позивача про поділ спільного майна подружжя не підлягають задоволенню в зв'язку з їх необґрунтованістю та невідповідністю вимогам чинного законодавства, що регулює даний вид правовідносин.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі, пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25.04.1986 р. Шевченківським районним відділом реєстрації актів цивільного стану м.Києва, актовий запис № 485 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 гривня 21 копійка.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя