13.04.2020 р. Справа№ 914/849/20
Суддя Мороз Н. В.,
розглянувши заяву: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”, м. Львів
до особи, яка в подальшому може набути статусу відповідача у справі: Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів
про забезпечення позову до подання позовної заяви (вих.№ 790007.2-СК-2923-0420 від 03.04.2020),
Представники:
Не викликались
На поштову адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” до Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго” про забезпечення позову у порядку п.1 ч.1 ст. 138 ГПК України, у якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Приватному акціонерному товариству “Львівобленерго” тимчасово вчиняти дії щодо припинення чи обмеження розподілу електричної енергії об'єкта - філії АТ “Львівгаз” санаторій “Арніка” в точках розподілу електричної енергії, розміщених за адресою: м. Трускавець, вул. Бойківська, 18 (ЕІС код точки розподілу 92Z0861086383726), м. Трускавець, вул. Біласа, 12а (ЕІС код точки розподілу 92Z9156019595976), м. Трускавець, вул. Біласа, 12а (ЕІС код точки розподілу 92Z6527891690913), м. Трускавець, вул. Біласа, 12а (ЕІС код точки розподілу 92Z2761652399269), м. Трускавець, вул. Біласа, 12а (ЕІС код точки розподілу 92Z6987274103636) до набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2020 заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Мороз Н.В.
Приписами ст. 136 ГПК України, встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст. 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Законодавцем у ст.138 ГПК України, диференційовано випадки, у яких заявник може звернутися до господарського суду із заявою про забезпечення позову.
Згідно ч.1 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про повернення її заявнику без розгляду, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 58 ГПК України). Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи. У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (ч.4 ст.60 ГПК України).
Довіреність визначає повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення.
Заява про забезпечення позову підписана представником АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” за довіреністю - адвокатом Москалем А.Б. Довіреність, долучена до матеріалів заяви на підтвердження наявності у Москаля А.Б. повноважень для виконання представницьких функцій від імені АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”, містить перелік прав, які товариство надає адвокату для здійснення представництва. Однак, серед таких прав відсутнє право подавати заяву про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви.
Отже, докази, які б підтверджували право адвоката Москаля А.Б. підписувати від імені АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” дану заяву, відсутні.
Відповідно до п.10 ст.11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відтак, заяву про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви підписано особою, яка не має права її підписувати.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 139 ГПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як доказ сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, заявником долучено платіжне доручення № 4120 від 02.04.2020 на суму 1 051,00 грн. Однак, як вбачається із призначення платежу у вказаному документі, судовий збір сплачено не за заяву про забезпечення позову, а за позов АТ «Львівгаз».
Відповідно до п. 3.1. Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
У заяві про забезпечення позову зазначено, що з метою захисту своїх прав АТ “Львівгаз” буде звертатись до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до ПрАТ “Львівобленерго” про визнання протиправними та скасування вимог №№097036, 097037, 097038, 097039, 097040 про приведення розрахункового вузла обліку у відповідність до вимог нормативно-технічних документів від 08.01.2020 (позов немайового характеру).
Відтак, неможливо достеменно встановити за що саме сплачено судовий збір, та прийняти долучене платіжне доручення як доказ, що підтверджує сплату заявником судового збору у встановленому порядку за подання заяви про забезпечення позову.
Таким чином, дана заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ч.5 ст. 139 ГПК України.
Частиною 7 ст.140 ГПК України, визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, заява про забезпечення позову підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 139, 140, 170, 234, 235 ГПК України, суд,
Заяву представника Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” від 03.04.2020 вих. № 790007.2-ск-2923-0420 про забезпечення позову до подання позовної заяви - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.