07.04.2020 Справа № 914/1325/17
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк»
до відповідача Приватного підприємства «Територія МЖК»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про звернення стягнення на предмет іпотеки
за участю представників:
від позивача не з?явився
від відповідача не з?явився
від третьої особи не з?явився
У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до відповідача Приватного підприємства «Територія МЖК» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
07.04.2020р. представник відповідача подав заяву (вх.№15456/20), в якій просить суд розглянути клопотання про призначення судово-економічної експертизи за відсутності представника Приватного підприємства «Територія МЖК» та наступне судове засідання призначити з врахуванням строку дії карантину.
Відповідач та третя особа явку представників в підготовче засідання 07.04.2020р. не забезпечили.
Представник позивача в підготовче засідання 07.04.2020р. з'явився, щодо клопотання відповідача про призначення судово-економічної заперечив.
Розглянувши клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи (вх.№673/20 від 05.03.2020р.) суд зазначає таке.
14.07.2005р. між Акціонерним товариством «УкрСиббанк» (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №449/05 Р-231/108, відповідно до умов якого та додаткових договорів до нього банком надається позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Як зазначає позивач, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо своєчасного та повного повернення кредиту, сплаті процентів за вказаним кредитним договором у позичальника виникла заборгованість.
У поданому клопотанні про призначення експертизи відповідач зазначає про необхідність визначення точного розміру вимог позивача, у зв'язку з чим необхідно встановити розмір грошових коштів, наданих позивачем у кредит, дати їх надання, розмір грошових коштів, сплачених позичальником на виконання умов кредитного договору та дати такої сплати.
Як зазначає відповідач, необхідно також встановити обгрунтованість розрахунку, на підставі умов кредитного договору, розміру простроченої заборгованості, для прийняття судом законного та обґрунтованого рішення у даній справі.
Відповідач вважає, що вказані розрахунки заборгованості, здійснені позивачем, є недостовірними, не відповідають умовам договору та вимогам законодавства, здійснені без врахування фактичних обставин справи, а у наданих позивачем суду довідках-розрахунках заборгованості за кредитним договором жодним чином не вказано формули розрахунку такої заборгованості.
Крім того відповідач посилається на те, що банком при нарахуванні відсотків за користування кредитом застосовано невірний розмір відсотків, а також зазначено, що позивачем безпідставно здійснено нарахування відсотків та пені за кредитним договором в період з 24.07.2015р. по 13.06.2017р.
А тому, враховуючи складність розрахунку, термін за який необхідно здійснити такий розрахунок, неодноразову зміну умов договору щодо відсоткової ставки, зміну порядку сплати та розміру грошової суми, що підлягала щомісячній сплаті позичальником, а також не систематичність виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 , за твердженням відповідача необхідним є використання спеціальних знань у галузі економіки, а відтак на його думку в даному випадку є обгрунтовані підстави для призначення судово-економічної експертизи.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з'ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач до матеріалів справи долучив належним чином завірені копії договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії та додаткових угод до нього, меморіальних ордерів, банківських виписок та довідок-розрахунків заборгованості за кредитним договором. Також позивачем до позовної заяви долучено розрахунок позовних вимог.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що в даному випадку суд самостійно має можливість з'ясувати обставин, що мають значення для справи, оскільки в матеріалах справи міститься достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Крім того, суд зазначає, що всі доводи відповідача щодо необхідності призначити у справі судову експертизу зводяться лише до заперечень щодо здійснених позивачем нарахувань. При цьому відповідач не наводить свій контррозрахунок позовних вимог, а лише стверджує про необхідність встановити обгрунтованість розрахунку шляхом призначення судової експертизи.
Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на це, суд не вбачає дійсної потреби для призначення у справі судової експертизи, а тому у задоволенні клопотання про її призначення слід відмовити.
При цьому суд зазначає, що оцінка всіх доводів та заперечень, на які посилаються сторони, буде здійснена судом під час встановлення фактичних обставин справи при вирішенні спору суті.
Згідно частини 2 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
У відповідності до пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі №914/1325/17 та призначення справи до судового розгляду по суті.
Суд звертає увагу сторін на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», установлено на усій території України карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 р. Постановою Кабінету міністрів від 25.03.2020р. № 239 внесено зміни до зазначеної постанови, відповідно до яких карантин продовжено до 24.04.2020р.
Рада суддів України листом від 16.03.2020 № 9рс-186/20 рекомендувала на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року встановити особливий режим роботи судів України, зокрема: роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справи у зв'язку із карантинними заходами; учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; утриматися від відвідування приміщення суду, а всі необхідні документи надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», факсом або дистанційними засобами зв'язку.
Рішенням обласної комісії техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської обласної державної адміністрації від 16.03.2020р. рекомендовано, зокрема, обмежити дозволені збори людей у групах до 10 осіб, обмежити пересування населення на адміністративних територіях, запровадити дистанційний режим роботи працівників тощо.
Також, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 530-IX від 17.03.2020р. викладено статтю 325 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131 в такій редакції:
"Стаття 325. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням
1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, -
карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років".
Відповідно до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтями 7, 13, визначено, що кожна сторона має рівні права, а суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Господарським процесуальним кодексом України.
Враховуючи наведене вище, з метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань, у тому числі викликаних коронавірусною інфекцією COVID-19, проте задля забезпечення прав учасників справи передбачених Господарським процесуальним кодексом України, суд дійшов висновку рекомендувати сторонам забезпечувати явку представників у судове засідання на власний розсуд, при цьому брати до уваги наявність потреби їхньої безпосередньої участі у судовому засіданні, використовуючи можливість реалізувати свої права як учасника справи у спосіб надіслання своїх письмових доводів, заперечень, клопотань та пояснень на адресу суду.
Разом з тим, суд звертає увагу сторін на те, що в Господарському суді Львівської області працює система "Електронний суд" за допомогою якого учасники судового процесу можуть подавати до суду процесуальні документи (позовні заяви, клопотання тощо) в електронному форматі. Крім того, відслідковувати рух та стан розгляду свого документа в суді, сплачувати судовий збір, а також подавати до суду заявки про отримання процесуальних документів в електронному вигляді по конкретній справі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020р. внесено зміни та доповнення до Господарського процесуального кодексу України.
Так, розділ X "Прикінцеві положення" доповнено абзацом 2 пункту 4 такого змісту:
«Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Керуючись статтями 99, 177, 182, 183, 185, 234, пунктом 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Відмовити у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи (вх.№673/20 від 05.03.2020р.).
2. Закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.04.2020 р. на 12:00 год. у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128.
3. Судове засідання 30.04.2020р. проводити без виклику сторін.
4. Явка учасників справи в судове засідання на власний розсуд.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на сторінці Господарського суду Львівської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, а саме: https://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/ .
Права та обов'язки учасників справи передбачені у статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
Процесуальні права та обов'язки сторін передбачені у статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.