вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" квітня 2020 р. м. Київ
Справа № 911/721/20
Суддя А.Р. Ейвазова, розглянувши матеріали
за позовом Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області
(07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 137)
в інтересах держави
в особі Броварської міської ради Київської області
(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 15)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ольтаріс”
(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 15)
про розірвання договору оренди,
Заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Броварської міської ради Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ольтаріс” (далі - ТОВ “Ольтаріс”) та просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 16.08.2007, укладений між Броварською міською радою Київської області та ТОВ “Ольтаріс”, що зареєстрований в реєстрі за №1570 (запис про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №6421230).
В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, що полягає у систематичному не внесенні орендної плати. Також прокурор зазначає, що уповноважений орган - Броварська міська рада тривалий час не здійснює заходів реагування за фактом безоплатного використання орендарем об'єкту оренди, що призводить до порушення принципу доцільного та ефективного використання комунального майна.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.03.2020 вказану позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків - протягом 10 днів з моменту вручення вказаної ухвали.
Копію вказаної ухвали прокурор отримав 02.04.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103272745394.
07.04.2020 від прокурора надійшла заява про усунення недоліків, яка здана для відправлення відділенню зв'язку №1 м. Бровари 04.04.2020.
Оскільки виявлені недоліки усунуто, суд вважає за необхідне відкрити провадження за поданим позовом.
В силу ст.12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказового або позовного (загального або спрощеного) провадження.
Дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Поряд з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне провадження у даній справі зупинити з наступних підстав.
У даній справі вимоги прокурором заявлені з посиланням на ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У поданій позовній заяві прокурор зазначає, що Броварська міська рада Київської області тривалий час не здійснює необхідних дій, що призводить до порушення економічних інтересів територіальної громади та інтересів держави внаслідок не надходження коштів від оренди земельної ділянки до бюджету.
З Єдиного реєстру судових рішень суд встановив, що Великою Палатою Верховного Суду на даний час переглядаються судові акти у справі №912/2385/18.
Ухвалою від 07.11.2019 Велика Палата Верховного Суду постановила прийняти до розгляду справу № 912/2385/18, погодившись з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми та необхідність забезпечення формування єдиної практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, а також зазначила, що відсутність єдиної практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави становить порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, передаючи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначену справу, обґрунтувала свій висновок доводами про те, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, та вказала на правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а саме: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду).
Окрім того, за позицією колегії суддів Верховного Суду, існує також інше питання, що потребує правового висновку - які правові наслідки, в разі, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"). Зокрема, за висновком колегії суддів Верховного Суду правового висновку Великої Палати потребують питання: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності; які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Ухвалою від 24.03.2020 у вищевказаній справі учасників справи повідомлено, що розгляд касаційної скарги відбудеться 28.04.2020.
У відповідності до п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Таким чином, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі.
У відповідності до п.11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, п.7 ч.1 ст.228, 234-235 ГПК України, суд
1. Відкрити провадження у справі за поданою позовною заявою.
2. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
3. Встановити строки для подання:
- відповідачем - відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а також доказів направлення відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити учасникам справи, що:
- докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подала, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї;
- копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи; суд не бере до уваги докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними;
- докази, які раніше не додані до позовної заяви чи відзиву на неї, якщо інше не передбачено ГПК України, подаються через канцелярію суду або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи;
- клопотання про витребування доказів судом надається у строки, визначені в ч.2, 3 ст.80, ст.81 ГПК України;
- письмові докази відповідно до ч.2 ст.91 ГПК України подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
- клопотання про продовження встановленого судом процесуального строку, в силу ч.2 ст.119 ГПК України, подається до закінчення такого строку.
5. Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в силу ч.2 ст.178 ГПК України, а у разі ненадання копії відзиву на позов іншому учаснику справи - постановити ухвалу про стягнення штрафу відповідно до п.4 ч.1 ст.135 ГПК України.
6. Зупинити провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №912/2385/18
7. Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у строк, встановлений ст.256 ГПК України, та у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова