вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" квітня 2020 р. м. Київ Справа № 911/803/20
За заявою Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» про забезпечення позову
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бузівське»,
ОСОБА_1 ,
Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «ГОТОВО» Гнатюк Мирослави Валеріївни
Шведенка Олега Миколайовича
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Компанії з обмеженою відповідальністю «Новаліс Груп Лімітед»
та третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельний Центр»
про визнання недійсним рішення загальних зборів СГ ТОВ «Бузівське», визнання недійсним договору купівлі продажу частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Бузівське», укладеного між ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» та ОСОБА_1 , визнання недійсним статуту СГ ТОВ «Бузівське» та скасування державної реєстрації змін до установчих документів СГ ТОВ «Бузівське», витребування частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Бузівське» в розмірі 9,7% та визнання права власності на частку в статутному капіталі СГ ТОВ «Бузівське» в розмірі 9,7%.
Суддя Карпечкін Т.П.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області 02.04.2020 року надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бузівське», ОСОБА_1 , Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «ГОТОВО» Гнатюк Мирослави Валеріївни, ОСОБА_3 за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Компанії з обмеженою відповідальністю «Новаліс Груп Лімітед» та третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельний Центр» про визнання недійсним рішення загальних зборів СГ ТОВ «Бузівське», визнання недійсним договору купівлі продажу частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Бузівське», укладеного між ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» та ОСОБА_1 , визнання недійсним статуту СГ ТОВ «Бузівське» та скасування державної реєстрації змін до установчих документів СГ ТОВ «Бузівське», витребування частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Бузівське» в розмірі 9,7% та визнання права власності на частку в статутному капіталі СГ ТОВ «Бузівське» в розмірі 9,7%.
Вищенаведеному позову згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2020 року, присвоєно Єдиний унікальний номер судової справи № 911/803/20 та для розгляду визначено суддю Карпечкіна Т.П.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Закрите акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон-Капітал») було протиправно позбавлено права власності на частку в статутному СГ ТОВ «Бузівське» в розмірі 9,7 %.
16.03.2015 року єдиний акціонер Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» ОСОБА_2 здійснив продаж цінних паперів Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» в кількості 3 917 000 штук, загальною вартістю 1 985 500 грн. (тобто 100 % акцій) компанії НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED), у зв'язку з чим єдиним акціонером Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» з 2015 року є НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED).
11.05.2017 року ОСОБА_2 згідно довіреності від 11.05.2017 року, посвідченої державним нотаріусом Восьмої донецької нотаріальної контори Дубінською Л.І., уповноважив ОСОБА_4 представляти свої інтереси як засновника (учасника) Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон-Капітал».
Після оформлення довіреності на ОСОБА_4., зміни директора позивача на ОСОБА_4. відбувається відступлення частки, частки, що належить позивачу (ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал») в статутному капіталі СГ ТОВ «Бузівське» в розмірі 97000 грн., що становить 9,7% статтного капіталу іншій особі - ОСОБА_5
31.07.2017 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань акціонеру позивача, компанії НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД відносно СГ ТОВ «Бузівське», на запит від 31.07.2017 за № 1002869044 станом на 25.05.2017 стало відомо про те, що ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» не є учасником товариства, а частка відчужена фізичній особі - ОСОБА_1
Акціонером позивача здійснено захист свої прав та інтересів у судовому порядку, внаслідок чого, у справі № 910/23629/17 визнано недійсним довіреність Бабенко О.І. про уповноваження на вчинення певних дій ОСОБА_4. від ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» (довіреності виданої Дубінською Л.І. державним нотаріусом 8-ї Донецької державної нотаріальної контори 11.05.2017 за реєстровим номером 2-115), та рішення про звільнення/призначення директорів ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал», в тому числі щодо призначення директором ОСОБА_4. та скасовано записи про державну реєстрацію.
Законність і обґрунтованість рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/23629/17 підтверджена Постановою Верховного Суду від 04.12.2018.
Позивач вказує, що враховуючи рішення у справі № 910/23629/17, яким визнано недійсною довіреність на ОСОБА_4. , відтак ОСОБА_4 не був належним чином уповноважений брати участь на зборах СГТОВ «Бузівське» щодо відчуження часток від імені ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал».
У справі № 910/23635/17 встановлено відсутність волі акціонера позивача на відчуження часток і вихід зі складу учасників СГ ТОВ «Бузівське», отже частка позивача в статутному капіталі СГ ТОВ «Бузівське» в розмірі 9,7 % частки, що становить 97 000 грн вибула з володіння позивача не з волі позивача, іншим шляхом.
Враховуючи відсутність рішень/дозволів акціонера позивача, вбачається, що акціонер позивача не мав наміру відчужувати частку в СГ ТОВ «Бузівське», акціонер позивача - Компанія НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД рішень про відчуження частки і вихід з СГ ТОВ «Бузівське» не приймав, дозволу на відчуження корпоративних прав позивача у СГ ТОВ «Бузівське» не видавав, про відчуження корпоративних прав не повідомляв.
Майно - 9,7% частки статутного капіталу у СГ ТОВ «Бузівське» в розмірі 97 000 грн. вибуло з володіння власника (ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал») не з його волі іншим шляхом та в подальшому третіми особами переоформлено з ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» на ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Бузівське» від 24.05.2017 року № 24/05/17-2 та з подальшим внесенням змін до статуту СГ ТОВ «Бузівське» та до державного реєстру (недійсність протоколу про відчуження, вказаного договору, зміни до статуту та до державного реєстру є предметом розгляду у справі № 910/23635/17).
Позивач також зазначає, що 22.01.2018 року відбувся наступний перепродаж частки (9,7% статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське»), що вибула з володіння позивача не з його волі іншим шляхом.
У період розгляду справи № 910/23635/17 в суді першої інстанції, а саме 22.01.2018 року шляхом проведення державної реєстрації відбувається зміна складу або інформації про засновників (реєстраційний номер 13391050021003816 державний реєстратор Ракул О.В., приватний нотаріус Ракул О.В.).
Крім того, 20.03.2018 року (реєстраційний номер 13391070022003816 державний реєстратор Ракул О.В., приватний нотаріус Ракул О.В внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, зміна додаткової інформації.
У період з 22.01.2018 року відбувся повторний перепродаж оспорюваної частки належної ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» в розмірі 9,7 % статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське» і відчуження якої є предметом судового розгляду у даній справі від ОСОБА_1 на ОСОБА_3 .
Відтак останнім набувачем частки в розмірі 9,7% в статутному капіталі СГ ТОВ «Бузівське», яка вибула з володіння ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» не з його волі іншим щляхом, є ОСОБА_3 .
Таким чином, з викладених у позові обставин вбачається відсутність у позивача волі на відчуження частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Бузівське», а отже майно вибуло з власності позивача не з його волі, іншим шляхом та в подальшому перепродане.
Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з позовом.
Одночасно з позовом поивачем подано заяву від 31.03.2020 року про забезпечення позову, в якій позивач просить застосувати до СГ ТОВ «Бузівське» заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на частку в статутному капіталі СГ ТОВ «Бузівське» в розмірі 97 000 грн., що становить 9,7% статутного капіталу; заборонити СГ ТОВ «Бузівське» вчиняти дії - приймати рішення про продаж частки в статутному капіталі в розмірі 97 000 грн., що становить 9,7% статутного капіталу; заборонити внесення змін до статуту СГ ТОВ «Бузівське» щодо розміру статутного капіталу.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що для того, щоб ускладнити/істотно унеможливити відновлення права позивача на корпоративні права відбувся перепродаж оспорюваної частки належної ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» в розмірі 97 000 грн., що становить 9,7 % статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське».
Заявник вважає, що повторний перепродаж спірної частки вказує на те, що така фізична особа, як ОСОБА_3 є ніби-то добросовісним набувачем, який може здійснити подальший перепродаж частки, або збільшити дану частку, таким чином відновлення порушення корпоративного права позивача унеможливлюється, адже забезпечення позову вживається не лише для можливості виконати рішення суду, але і для захисту порушених прав та інтересів, в даному випадку корпоративних прав та інтересів
Спочатку без волевиявлення заявника, без належного рішення ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» відбувається продаж частки ОСОБА_1 , згодом відбувся повторний перепродаж оспорюваної частки з фізичної особи ОСОБА_1 на фізичну особу ОСОБА_3 .
Заявник зазначає, що в розрізі перепродажу оспорюваної частки іншій особі (яка ніби - то вважається добросовісним набувачем і витребування у такої особи потребує захисту прав і інтересів позивача), а отже вказані обставини істотно ускладнюють та унеможливлюють поновлення порушених прав та інтересів позивача, крім того, в зв'язку з перепродажем часток унеможливлюється виконання рішення суду.
Заявник вважає, що лише забезпечення позову дасть можливість захистити позивачу порушені корпоративні права та інтереси.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер і діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).
Оскільки суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як посилання заявника на потенційну можливість подальшого перепродажу спірної частки не є достатньо обґрунтованими, а тому суд, у відповідності до ст. 140 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.
Доводи заявника на реальну можливість подальшого перепродажу корпоративних прав ОСОБА_3 не підтверджені належними і допустимими доказами.
Докази на підтвердження вчинення ОСОБА_3 (після 22.01.2018) реальних дій, щодо відчуження належної ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» в розмірі 9,7 % статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське» надані заявником документи, також не містять.
З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Щодо корпоративних спорів, ч. 10 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України містить застереження, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті (9. Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу), заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
Зі змісту позову вбачається наявність корпоративного спору стосовно права позивача, як власника частки в розмірі 9,7% статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське», тому виходячи з обсягу корпоративних прав позивача, щодо яких він має право заявляти позов, наведена в заяві про забезпечення позову заборона вчинення дій виходить за межі предмету спору і безпосередньо з ним не пов'язана, може порушити права інших акціонерів (учасників) господарського товариства, що підпадає під застереження, наведене в ч. 10 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, обрані позивачем заходи забезпечення позову не є співмірними з позовними вимогами. Зокрема, з викладених у позові обставин вбачається, що порушення, які стали підставою для подання позову мали місце в діях осіб, які незаконно перепродавали частку розмірі 9,7 % статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське», спірна частка на момент звернення до суду перебуває у власності ОСОБА_3 таким чином, позов передбачає встановлення незаконності відчуження частки в розмірі 9,7 % статутного капіталу СГ ТОВ «Бузівське» в межах вимоги про недійсність Договору купівлі-продажу частки і саме така позовна вимога є основною.
В той же час, з викладених в позові обставин не вбачається жодних порушень в діях СГ ТОВ «Бузівське», позовні вимоги до нього мають похідний характер і фактично спрямовані на відновлення становища та усунення наслідків протиправних дій інших осіб.
Однак, в заяві про забезпечення позову позивач просить застосувати заходи забезпечення позову саме до СГ ТОВ «Бузівське», що є безпідставним з огляду на зміст позовних вимог.
Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Таким чином, враховуючи, що наведені в заяві про забезпечення позову заходи є неспівмірними із заявленими позивачем вимогами і вжиття відповідних заходів виходить за межі корпоративних прав позивача, заява ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» від 31.03.2020 року про забезпечення позову не обґрунтована і суперечить ч.ч. 4, 10 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, тому задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладаються судом на заявника.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» від 31.03.2020 року про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст.140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т.П. Карпечкін