ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 квітня 2020 року м. Київ № 640/5857/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської державної адміністрації
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання неправомірними дії Київської міської державної адміністрації щодо відмови у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та про зобов'язання Київську міську державну адміністрацію видати посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, та зазначає про протиправність дій Київської міської державної адміністрації щодо відмови у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, оскільки вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи та їй встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.12.2018 № 2194 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 2012.2018 № 2321, яким затверджено Положення про Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та зазначає про відсутність підстав для видачі ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, оскільки на час встановлення зв'язку захворювання та інвалідності з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 не належала до осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (категорія 4), так як не проживала (не працювала) на території зони посиленого радіоекологічного контролю (проживала у м. Києві).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 з 1981 року по 2015 рік року проживає у місті Каневі Черкаської області.
09.09.1991 позивачу наданий статус громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоактивного контролю у 1986/93 роках та відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видано посвідчення категорії 4.
Висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС" № 9287 від 21.05.2018 встановлено, що захворювання позивача пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.
З 23.07.2018 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серія АВ № 0984159.
07.12.2018 позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про видачу посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 1.
До заяви додано:
довідку медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0984159 про встановлення ІІ-ої групи інвалідності пов'язаної з впливом аварії на Чорнобильській АЕС - довічно;
експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до індивідуальності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 21.05.2018 № 9287 про зв'язок її захворювання пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС;
копію посвідчення громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серії НОМЕР_1 , видане Київською обласною державною адміністрацією 09.09.1999;
копію паспорту та копію картки платника податків.
За результатами розгляду матеріалів особової справи ОСОБА_1 , Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян прийнято рішення (протокол від 13.02.2019 № 1) про відсутність підстав для визначення статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 1. У витягу з протоколу засідання Комісії зазначено, що у зв'язку з прийняттям Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» статтю 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - виключено, водночас внесено зміни, зокрема до Закону України «Про правовий режим території що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких абзац п'ятий частини другої статті 2 виключено - із зон радіоактивного забруднення виключено зону посиленого радіоекологічного контролю. ОСОБА_1 на даний час не проживає, не працює і не навчається у зоні посиленого радіоекологічного контролю, пільгами (в тому числі встановлення причинного зв'язку захворювання із Чорнобильською катастрофою) не користується.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (пункт 4 частина 1).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Отже, для отримання постраждалими статусу категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Відповідно до статті 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.
Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, який визначає процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Пунктом 11 Порядку № 551 встановлено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
Як встановлено судом, позивачем метою отримання посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1 надано:
довідку медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0984159 про встановлення ІІ-ої групи інвалідності пов'язаної з впливом аварії на Чорнобильській АЕС - довічно;
експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до індивідуальності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 21.05.2018 № 9287 про зв'язок її захворювання пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС;
копію посвідчення громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серії НОМЕР_1 , видане Київською обласною державною адміністрацією 09.09.1999.
При цьому, рішення відповідача, яким відмовлено позивачу у видачі посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, мотивовано відсутністю з 01.01.2015 у переліку зон радіоактивного забруднення зони посиленого радіоекологічного контролю та скасуванням статті 23 Закону № 796-XII, якою передбачалося надання відповідних пільг і компенсацій особам, віднесеним до 4 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Разом з тим, суд зазначає наступне.
Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій до ухвалення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII містилося у статті 2 Закону № 796-XII. Відповідно до цієї статті до зон радіоактивного забруднення було віднесено такі зони: (1) зона відчуження, (2) зона безумовного (обов'язкового) відселення, (3) зона гарантованого добровільного відселення та (4) зона посиленого радіоекологічного контролю.
Аналогічне визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій містилося у статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».
01.01.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII, яким статтю 2 Закону № 796-XII виключено (підпункт 1 пункту 4). Виключено також абз. 5 частини 2 статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зону посиленого радіоекологічного контролю як одну із зон радіоактивно забруднених територій.
Цим законом не передбачено, що раніше видані посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, є недійсними.
09.09.1991 позивач набула статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4, тобто до 01.01.2015 і цей статус є безстроковим.
Виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки такий статус було набуто правомірно, а законні підстави для його припинення відсутні.
Крім того, Закон № 796-XII у редакції, чинній після 01.01.2015, передбачає надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, певних пільг та компенсацій. Зокрема, статті 51, 56 вказаного Закону передбачають надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, додаткової пенсії та пільг щодо обчислення стажу роботи (служби).
Отже, виключення з 01.01.2015 зони посиленого радіоекологічного контролю із переліку радіоактивно забруднених територій не позбавляє статусу потерпілого осіб, яким раніше було встановлено статус і видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особа, якій видано безтермінове посвідчення громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), для цілей застосування пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 796-XII, вважається потерпілим від Чорнобильської катастрофи.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, оскільки його отримання до 01.01.2015 відбулось правомірно, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не вплинули на статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 697/121/17 та від 19.02.2020 у справі № 697/2382/16-а.
З урахуванням наведеного та враховуючи той факт, що позивачу встановлено друга група інвалідності (захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС), відповідно суд приходить до висновку про наявність права у позивача на отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Київської міської державної адміністрації (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 00022527) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Київської міської державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
3. Зобов'язати Київську міську державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Бояринцева