ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
13 квітня 2020 року м. Київ № 640/7944/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М., ознайомившись з позовною заявою
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
доГоловного управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15)
провизнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 02 січня 2020 року № 3 о/с;
поновити ОСОБА_1 , на службі в Національній поліції України на посаді начальника сектору контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві з 03.01.2020 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суд розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з позовної заяви позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 02 січня 2020 року № 3 о/с, яким було скасовано:
наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18.09.2018 № 931 о/с "Щодо особового складу" про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві.
наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 10.10.2018 № 1021 о/с "Щодо особового складу" про призначення капітана поліції ОСОБА_1 дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування житлового" масиву "Виноградар") Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві.
Тобто позивач, по суті просить скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 02 січня 2020 року, яким його було звільнено з займаної посади, а саме: з посади начальника сектору за обігом зброї у сфері дозвільної системи відділу превенції Подільського управління поліції ГУНП у м. Києві, строк на оскарження якого, передбачено ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (один місяць).
У той же час, до суду з даним позовом позивач звернувся 07 квітня 2020 року, тобто поза межами встановленого ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративно судочинства України місячного строку.
Згідно з частиною шостої статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що позивачем одночасно з позовною заявою подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Пропуск строку звернення до суду обґрунтовано тим, що 15 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про ознайомлення його з матеріалами проведеного службового розслідування відносно оспорюваного наказу, оскільки його звільнення є наслідком застосування до адміністративного стягнення.
Як зазначає позивач, у вказаний спосіб, він намагався встановити дійсні підстави прийняття оспорюваного наказу, в тому числі належним чином отримати достатні докази для того, аби звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Як вказує позивач, 17.02.2020 року ним особисто отримано лист відповідача за № Т-32/125/26/01-2020, згідно якого останнім було повідомлено про те, що службове розслідування стосовно оспорюваного наказу не проводилось.
А тому, на думку позивача, оскільки необхідні для звернення до суду відомості про обставини його звільнення ним було отримано за межами строку на звернення до суду, просить поновити пропущений процесуальний строк для звернення до суду із позовом, пов'язаними із проходженням публічної служби.
Суд бере до уваги викладене вище, та одночасно звертає увагу позивача, що лист, з дати якого останній починає відлік строку на звернення з даним позовом до суду, ним отримано 17.02.2020 року, в той час, як до суду позов подано 07.04.2020 року.
Доказів поважності неможливості звернення до суду з 17.02.2020 року по 07.07.2020 року позивачем не надано, так само як не було надано належним та допустимих доказів неможливості звернення до суду з 15.01.2020 року.
Таким чином, суд розглянувши подану позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду, вважає зазначені в ній підстави неповажними, та надає позивачеві строк для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом.
Відповідно до частини першої та другої ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Водночас, суд враховує положення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"), яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 169 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали, перебіг якого починається з наступного дня після закінчення строку дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (зі змінами та доповненнями).
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.М. Погрібніченко