ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 квітня 2020 року м. Київ № 640/3877/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особа про Державної фіскальної служби України Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення у формі листа Державної фіскальної служби України від 20.12.2019 № 8636/Т/99-99-04-04-02-14 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, відповідно до Закону України "Про міліцію";
- зобов'язати Державну фіскальну службу України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, відповідно до Закону України "Про міліцію" у 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 04.08.2003 по 01.03.2019 він проходив службу в органах внутрішніх справ України та у підрозділах податкової міліції Державної фіскальної служби України. Під час проходження служби з позивачем стався нещасний випадок, за результатами розслідування якого відповідачем складено акт про розслідування нещасного випадку, яким підтверджено, що такий нещасний випадок стався при виконанні службових обов'язків. В подальшому позивачу встановлено ІІ групу інвалідності за наслідками травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків. Проте відповідачем, за твердженням позивача, було протиправно відмовлено у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
Ухвалою суду від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/3877/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
13.03.2020 до суду від представника відповідача Лопохи К.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві, зокрема, зазначено про відсутність законодавчо встановлених підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги та про те, що проведення розрахунків та виплат одноразової грошової допомоги працівникам та пенсіонерам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України чи прийняття нового нормативно-правового акта.
17.03.2020 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення на позов, у яких представником додатково звернуто увагу на помилковість позиції відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_1 проходив службу, зокрема на посаді старшого оперуповноваженого з ОВС відділу оперативних заходів управління протидії корупції в митній сфері Головного управління внутрішньої безпеки ДФС України.
Наказом Державної фіскальної служби України від 27.02.2019 № 52-ос ОСОБА_1 звільнено з 01.03.2019 з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби у відставку (зі зняттям з військового обліку) за підпунктом "б" (через хворобу), пункт 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114 та пункту 7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 22.10.2019 серія АВ № 0998000 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 21.10.2019. Причиною інвалідності у вказаній довідці зазначено: "пов'язана з виконанням службових обов'язків". Зв'язок отримання позивачем травми з виконанням ним службових обов'язків також підтверджується свідоцтвом про хворобу № 91/Зв від 11.02.2019, Актом розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 01.12.2016 та Актом про нещасний випадок (у тому числі поранення), затвердженого головою Державної фіскальної служби України у січні 2017 року.
02.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням йому ІІ групи інвалідності.
Листом Державної фіскальної служби України від 20.12.2019 № 8636/Т/99-99-04-04-02-14 позивачу у задоволенні його звернення щодо здійснення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, було відмовлено. Відмова мотивована тим, що питання призначення та виплати вказаної грошової допомоги регулюється Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, однак їх дія не поширюється на працівників податкової поліції.
Відповідно до статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Згідно частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" (у редакції Закону України від 13.02.2015 року №208-VIII, який набрав чинності 12.03.2015 року), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
У зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, який набув чинності 07.11.2015, Закон України "Про міліцію" втратив чинність.
Разом з тим, абзацом 3 пункту 15 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (пункт 15 розділу XI доповнено абзацом третім згідно із Законом України від 23.12.2015 року № 900-VIII, який набрав чинності 29.12.2015 року) передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Вищезазначеним спростовуються посилання відповідача, викладені у листі від 20.12.2019 № 8636/Т/99-99-04-04-02-14 на адресу позивача, на те, що з моменту набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію" у позивача відсутні правові підстави для отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, що були передбачені Законом України "Про міліцію".
21.10.2015 Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" прийнято постанову № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".
Пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції до набрання чинності Законом України № 208-VІІІ від 13.02.2015 "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію", одноразова грошова допомога виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007.
Із системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що колишні працівники міліції, а також податкової міліції, яким внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, встановлено інвалідність після набрання чинності Законом України № 208-VІІІ від 13.02.2015 "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію", мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до положень статті 23 Закону України "Про міліцію" в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850.
Як уже зазначалось, ОСОБА_1 ІІ групу інвалідності встановлено з 21.10.2019, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 22.10.2019 серія АВ № 0998000. Причиною інвалідності у вказаній довідці зазначено: "пов'язана з виконанням службових обов'язків".
Зв'язок отримання позивачем травми з виконанням ним службових обов'язків підтверджується свідоцтвом про хворобу № 91/Зв від 11.02.2019; Актом розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 01.12.2016; Актом про нещасний випадок (у тому числі поранення), затвердженого головою Державної фіскальної служби України у січні 2017 року.
Вказане свідчить про помилковість позиції відповідача щодо непоширення на колишніх працівників податкової міліції дії постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою № 850, визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 22.10.2019 серія АВ № 0998000 позивачу з 21.10.2019 встановлено ІІ групу інвалідності, причиною якої є травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків, а отже право на отримання спірної грошової допомоги у нього виникло саме з дати встановлення інвалідності.
Таким чином, оскільки позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності з 21.10.2019, суд дійшов висновку, що до правовідносин щодо порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в даному випадку необхідно застосовувати положення Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, прийнятого на підставі статті 23 Закону України "Про міліцію" з урахуванням змін, внесених Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII.
Відповідно до положень п.п. 2 п. 3 вищевказаного Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі - 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Враховуючи вищевикладене та матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , як особа, що перебувала на службі в органах податкової міліції та отримала травму під час виконання службових обов'язків, яка призвела до встановлення останньому інвалідності ІІ групи з 21.10.2019, має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення у формі листа Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 39292197) від 20.12.2019 № 8636/Т/99-99-04-04-02-14 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, відповідно до Закону України "Про міліцію".
Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 39292197) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, що настала в період проходження служби в податковій міліції внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, відповідно до Закону України "Про міліцію" у 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.П. Катющенко