ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 квітня 2020 року м. Київ № 640/1894/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариство "Укртрансгаз" до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 16.03.2020) про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. від 15.01.2020 у виконавчому провадженні №60980338 про стягнення основної винагороди в розмірі 230.543.400,00 грн., з урахуванням вимог постанови про внесення змін до процесуальних документів від 13.03.2020 про стягнення з боржника AT "Укртрансгаз" основної винагороди в розмірі 10 відсотків суми від вартості майна боржника, що підлягає передачі згідно з наказом Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 №17/32 - 10 відсотків вартості природного газу в кількості 305.000.000 куб.м.
Ухвалою суду від 02.03.2020 відкрито провадження в адміністративній у справі та призначено судовий розгляд справи. В судовому засіданні 16.03.2020 судом прийнято заяву про зміну предмета спору, яка подана в зв'язку з тим, що приватним виконавцем внесено зміни до оскаржуваної постанови, судовий розгляд відкладено, встановлено строк для подання відзиву, запропоновано представнику відповідача подати матеріали виконавчого провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 №17/32, який став підставою для здійснення приватним виконавцем заходів з примусового виконання рішення суду у виконавчому провадженні №60980338 є виконавчим документом немайнового характеру, тому протиправним є визначення приватним виконавцем основної винагороди в розмірі 10 відсотків від вартості майна боржника, що підлягає передачі згідно з наказом Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 №17/32 - 10 відсотків вартості природного газу в кількості 305.000.000 куб.м.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. подав до суду відзив, відповідно до якого позов не визнається, оскільки у зв'язку зі скасуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про зміну способу виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32 приватним виконавцем прийнято постанову від 13.03.2020 про внесення змін до процесуальних документів, якою внесено зміни до постанови про стягнення основної винагороди, яка становить 10 відсотків вартості природного газу в кількості 305.000.000 куб.м., про що зазначено в резолютивній частині рішення арбітражного суду.
Сторони участі повноважних представників у судому засіданні 06.04.2020 не забезпечили, про місце, дату та чай його проведення повідомлялись належним чином, позаяк представники були присутні в судому засіданні 16.03.2020, коли оголошувалось судом про відкладення розгляду справи та отримали повістки.
Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі в зв'язку з запровадженням карантинних заходів та неможливістю прибуття до суду. Представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205, з урахуванням частини третьої статті 268 КАС України, суд продовжив розгляд справи в письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, суд установив.
Рішенням Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32: визнано за Закритим акціонерним товариством "Укренергозбут" право власності на природній газ у кількості 305000000 куб.м, який знаходився в газотранспортній системі Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України; зобов'язано Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України поставити природній газ у кількості 305000000 куб. м. споживачам Закритого акціонерного товариства "Укренергозбут" за його вказівками.
З метою примусового виконання рішення Арбітражним судом міста Києва видано наказ від 12.07.2000 №17/32.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018, залишеної без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 та постановою Верховного Суду від 20.05.2019, задоволено заяву ПАТ "Укренергозбут" про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 №17/32.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №17/32 задоволено заяву ПАТ "Укренергозбут" про зміну способу виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32: змінено спосіб виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32, стягнуто з АТ "Укртрансгаз" (ідентифікаційний код 30019801) на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест" (ідентифікаційний код 42681905) 2.305.434.000,00 грн., а також про заміну стягувача у виконавчому провадженні, яке відкрите на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 у справі №17/32: ПАТ "Укренергозбут" замінено на ТОВ "Фінансова компанія "Фін-Інвест".
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. прийнято постанову від 15.01.2020 на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 №17/32, якою відкрито виконавче провадження №60980338 щодо стягнення з АТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "ФК "Фін-Інвест" 2.305.434.000,00 грн. з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі №17/32.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. прийнято постанову від 15.01.2020 про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №60980338 у сумі 230.543.400,00 грн.
Постановами Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у справі №17/32: скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020, якою змінено спосіб виконання рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32 та відмовлено в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду; скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 в частині заміни стягувача у виконавчому провадженні.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. про внесення змін до процесуальних документів у виконавчому провадженні №60980338, внесено зміни до постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 13.03.2020, якою викладено наступній редакції пункт 1 резолютивної частини постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 15.01.2020 у виконавчому провадженні №60980338: "Стягнути з боржника Акціонерне товариство "Укртрансгаз" основну винагороду в розмірі 10 відсотків суми від вартості майна боржника, що підлягає передачі згідно наказу від 21.03.2007 №17/32 Господарського суду міста Києва, а саме 10 відсотків від вартості природного газу у кількості 305000000 куб. м.".
Не погоджуючись з визначеною приватним виконавцем суми основної винагороди за примусове виконання рішення суду, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними та приватними виконавцями врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Як убачається з матеріалів виконавчого провадження, ТОВ "ФК "Фін-Інвест" подано заяву про примусове виконання рішення, дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 №17/32, ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про заміну стягувача у виконавчому провадженні та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 про зміну способу виконання рішення.
Частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з частиною сьомою статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 №1403-VIII приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено: виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша); виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина друга); за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Пунктом 19 "Порядку виплати винагороди державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 №643, встановлено, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом (абзац перший). Приватний виконавець, який забезпечив у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізична особа, одержує основну винагороду в розмірі чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, та за виконавчим документом немайнового характеру, за яким боржником є юридична особа, - в розмірі вісьмох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року (абзац третій).
Як уже вказувалось, підставою позову зазначено необґрунтованість визначення приватним виконавцем суми основної винагороди приватного виконавця в розмірі 10 відсотків від вартості майна боржника, що підлягає передачі згідно з наказом від 21.03.2007 №17/32 Господарського суду міста Києва - 10 відсотків від вартості природного газу в кількості 305000000 куб.м.
Зі змісту рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32 вбачається, що ЗАТ "Укренергозбут" звернулось до ДК "Укртрансгаз" НАК Нафтогаз України" про скасування окремих пунктів актів прийому передачі-природного газу, визнання права власності на природній газ обсягом 305000000 куб.м. та зобов'язання поставити цей газ. У рішенні арбітражного суду зазначено, що між ДК "Укртрансгаз" і ЗАТ "Укренергозбут" укладено договір від 21.09.1999 про передачу природного газу до газотранспортної системи ДК "Укртрансгаз" та умови транспортування природного газу споживачам. За наслідками дослідження актів прийому передач об'ємів природного газу арбітражним судом встановлено, що в газотранспортній системі ДК "Уктрансгаз" знаходився газ обсягом 305000000 куб.м., який належав ЗАТ "Укренергозбут" та не був транспортований споживачам власника. Арбітражним судом вирішено зобов'язати ДК "Укртрансгаз" НАК Нафтогаз України" поставити природний газ у кількості 305000000 куб. м. споживачам власника газу ЗАТ "Укренергозбут" за його вказівками.
На думку суду, зміст рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32 дає підстави дійти висновку про зобов'язальний характер резолютивної частини рішення щодо обов'язку ДК "Укртрансгаз" поставити газ обсягом 305000000 куб. м., який знаходився у газотранспортній системі, споживачам ЗАТ "Укренергозбут". У даному випадку визначальним є зобов'язання боржника ДК "Укртрансгаз" рішенням арбітражного суду здійснити поставку газу відповідно до договору, який знаходився в газотранспортній системі, та який ЗАТ "Укренергозбут" було передано ДК "Укртрансгаз" для транспортування відповідним споживачам. Оскільки йдеться про неналежне виконання ДК "Уктрансгаз" договірних зобов'язань з поставки газу споживачам власника газу ЗАТ "Укренергозбут", зважаючи на предмет спору щодо зобов'язання поставити недопоставлений газ, відсутність в резолютивній частині суми стягнення, спір у справі №17/32 мав немайновий характер. При цьому суд зауважує, що приватним виконавцем помилково визначено розмір основної винагороди, виходячи з вартості майна боржника, позаяк газ, який боржник зобов'язаний поставити за рішенням суду не є його власністю.
Отже, необгрунтованим є визначення приватним виконавцем суми основної винагороди в розмірі 10 відсотків від вартості майна боржника, що підлягає передачі згідно наказу від 21.03.2007 №17/32 Господарського суду міста Києва - 10 відсотків від вартості природного газу в кількості 305000000 куб м., оскільки наказ господарського суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження, видано на підставі рішення Арбітражного суду міста Києва від 12.07.2000 у справі №17/32 у спорі щодо зобов'язання поставити газ у визначеній кількості, що свідчить про немайновий характер в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" щодо визначення суми основної винагороди приватного виконавця .
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. від 15.01.2020 у виконавчому провадженні №60980338 з урахуванням постанови про внесення змін до процесуальних документів від 13.03.2020 щодо стягнення з боржника AT "Укртрансгаз" основної винагороди в розмірі 10 відсотків від вартості майна боржника, що підлягає передачі згідно з наказом Господарського суду міста Києва від 21.03.2007 №17/32 - 10 відсотків вартості природного газу в кількості 305.000.000 куб.м.
Щодо тверджень представника позивача про те, що основа винагорода приватного виконавця не може бути стягнута, оскільки виконавче провадження відкрито за заявою неналежного стягувача, то, на думку суду, це не є предметом спору, оскільки оцінці підлягає постанова приватного виконавця в частині відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 21.020,00 грн. (платіжне доручення від 16.01.2020 №415 та меморіальний ордер від 12.02.2020 №0210-UTG). Оскільки, позов задоволено повністю, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 21.020,00 грн. за рахунок відповідача.
Здійснюючи розподіл судових витрат, судом ураховано, що прийняття заяви про зміну предмета спору не змінило суму судового збору, яка сплачена в максимальному розмірі за вимогу майнового характеру, позаяк 10 відсотків вартості природного газу в кількості 305.000.000 куб.м. перевищує суму 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що вустановлено статтею 3 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича від 15 січня 2020 року у виконавчому провадженні №60980338 з урахуванням постанови про внесення змін до процесуальних документів від 13 березня 2020 року щодо стягнення з боржника Акціонерного товариства "Укртрансгаз" основної винагороди в розмірі 10 відсотків від вартості майна боржника, що підлягає передачі згідно з наказом Господарського суду міста Києва від 21 березня 2007 року №17/32 - 10 відсотків вартості природного газу в кількості 305.000.000 куб.м.
Стягнути на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 21.020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича .
Позивач - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (ідентифікаційний код 30019801, місцезнаходження: 01021, місто Київ, вулиця Кловський узвіз, будинок 9/1).
Відповідач - Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пишний Артема Володимирович (посвідчення від 20.06.2017 №0055, місцезнаходження: 01054, місто Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 35В).
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Судові рішення за наслідками розгляду судом першої інстанції справи, визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно до пункту 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами згідно з Законом України від 30.03.2020 №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя В.А. Донець