13 квітня 2020 року Чернігів Справа № 620/1219/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобан Д.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі" до акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання незаконним та скасування пункту наказу,
Всеукраїнська незалежна профспілка "Трудящі" звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати пункт 1 наказу № 30 від 06.03.2020 АТ “ДАК “Автомобільні дороги України”.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Разом з тим, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад, участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Згідно з п.п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
При цьому п. 7 ст. 4 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб'єкт владних повноважень” позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Більш того, відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За загальною практикою Європейського суду з прав людини словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з “…” питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів “…”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
Отже, за змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Більш того, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що єдиною та необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є одночасна сукупність наступних умов: 1) однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи установа, якій державою делеговано виконання відповідних владно-розпорядчих функцій; 2) спірні правовідносини виникли у зв'язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій; 3) перебування сторін спору у відносинах влади-підпорядкування.
В той же час, ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
У відповідності до п. 1.1 Статуту акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дорого України», затвердженого Наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29.07.2019 № 237 (далі - Статут) акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дорого України» (далі - Компанія) створено рішенням Державного агентства автомобільних доріг України (наказ Укравтодору від 05 березня 2002 року № 93) на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2001 року № 1056 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та інших законодавчих актів України.
Згідно п. 4.11 Статуту компанія має право утворювати, реорганізувати та ліквідувати у встановленому законом порядку філії, представництва, інші відокремлені структурні підрозділи та дочірні підприємства як на території України так і за її межами. Рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію таких філій, представництв, інших відокремлених структурних підрозділів та дочірніх підприємств Компанії приймається відповідно до законодавства та цього Статуту.
У відповідності до п. 4.12, 4.13 Статуту дочірні підприємства Компанії діють на підставі законодавства, статуту Компанії, статутів дочірніх підприємств, затверджених Вищим органом, внутрішніх документів Компанії та їх внутрішніх документів. Дочірні підприємства несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями згідно з законодавством.
Пунктом 4.17 Статуту передбачено, що управління поточною діяльністю дочірнього підприємства Компанії здійснює одноособовий (директор) чи колегіальний (дирекція) виконавчий орган. Порядок діяльності виконавчого органу дочірнього підприємства Компанії, його компетенція, склад та кількість членів визначаються статутом дочірнього підприємства. Призначення одноосібного виконавчою органу дочірнього підприємства або членів колегіального виконавчого органу дочірнього підприємства (всіх чи окремо одного або декількох з них), відсторонення (усунення) їх від виконання обов'язків, їх звільнення здійснюється Головою Правління Компанії за погодженням з Вищим органом. З кожним членом виконавчого органу дочірнього підприємства Компанія укладає трудовий договір (контракт).
Згідно п. 4.18 Статуту Компанія має право здійснювати перевірки дочірніх підприємств відповідно до законодавства, внутрішніх документів Компанії та статутів дочірніх підприємств.
Отже, Статутом акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дорого України» визначено види правової природи відносин, які виникають між директором дочірнього підприємства «Київський облавтодор» та Компанією, тому враховуючи підставу виникнення у директора дочірнього підприємства відповідальності за порушення трудових відносин, а саме те, що особа, в інтересах якої діє позивач є стороною цивільно-правового договору, тому даний спір слід вирішувати за нормами цивільного права, оскільки між сторонами склалися правовідносини на підставі цивільно-правового договору.
Проаналізувавши вказані нормативно-правові акти та зміст викладених позивачем у позовній заяві обставин суд зазначає, що звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено тим, що відповідач за порушення дотримання законодавства директором дочірнього підприємства «Київський облавтодор» наказом від 06.03.2020 № 30 застосував до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що свідчить про те, що даний спір виник внаслідок можливого порушення цивільного права у сфері трудових правовідносин.
Враховуючи суб'єктний склад сторін, зміст заявлених позивачем вимог та предмет, з огляду на той факт, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.
При цьому, на виконання положень частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу роз'яснюється, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 160-162, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У відкритті провадження у справі за позовом Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі" до акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання незаконним та скасування пункту наказу - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 13.04.2020.
Суддя Д.В. Лобан