Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 квітня 2020 р. Справа № 520/6882/19
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ) від 13.01.2020 року, подану в порядку ст. 383 КАС України про зобов'язання відповідача виконати рішення суду по справі 520/6882/19,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено.
Визнано протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 01.02.2017 по 31.12.2017 в сумі 50146,58 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 01.02.2017 по 31.12.2017 в сумі 50146,58 грн. без відстрочення її виплати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з невиплатою перерахованої пенсії за період з 01.02.2017 по 31.12.2017 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Згідно даних програми "Діловодство спеціалізованого суду" рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року по справі № 520/6882/19 набрало законної сили 11.11.2019 року.
На виконання вказаного рішення суду Харківським окружним адміністративним судом 13.09.2019 видано позивачу виконавчий лист по справі № 520/6882/19.
13.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заяву в порядку статей 249, 383 КАС України, в якій просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо порядку виконання ним рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року по справі №520/6882/19 в частині порядку розрахунку суми компенсації за несвоєчасну виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2017 по 31.12.2017 виходячи з суми залишку заборгованості з виплати пенсії станом на 01.11.2019 року у сумі 37505,16 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо порядку виконання ним рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року по справі №520/6882/19 в частині невиплати ОСОБА_1 залишку заборгованості пенсії за період з 01.02.2017 по 31.12.2017 разом з компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії у найближчий виплатний період однією сумою;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року №520/6882/19 шляхом здійснення розрахунку суми компенсації за несвоєчасну виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з всієї суми несвоєчасно виплаченої суми пенсії за період 01.02.2017 по 31.12.2017 у розмірі 50146,58 грн., а також шляхом проведення виплати усіх належних ОСОБА_1 сум пенсії та компенсації за несвоєчасну виплату пенсії і найближчий виплатний період однією сумою (без обмеження такої виплати будь-якими строками, у тому числі згідно з постановою КМУ від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» та постановою КМУ від 24.12.2019 №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян»);
- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Харківській області строк у тридцять днів для надання відповіді до суду про повне виконання ним рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 по справі №520/6882/19 з наданням розрахунків виплачених сум та доказів надсилання цих документів на адресу позивача.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що відповідачем на час подачі вказаної заяви, не виконано рішення суду від 13.09.2019 року, а саме: компенсація відповідачем по справі була розрахована виходячи із суми залишку заборгованості відповідача з виплати пенсії станом на 01.11.2019 року у сумі 37505,16 грн. (а не з суми 50146,58 грн.) , а також виплату заборгованості з пенсії за 2017 рік та виплату нарахованої до виплати компенсації не проведено відповідачем з посиланням на постанову КМУ від 22.08.2018 року №649 (зі змінами).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 року заяву ОСОБА_1 від 13.01.2020 року, подану в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду по справі № 520/6882/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо порядку виконання рішення - повернуто позивачу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2020 року, апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 по справі №520/6882/19 скасовано. Справу № 520/6882/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії направити для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.
Матеріали адміністративної справи після апеляційного перегляду надійшли до Харківського окружного адміністративного суду 07.04.2020.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача в порядку ст.ст.249, 383 КАС України, з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до листа від 20.12.2019 року №6382/К-14 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області на звернення ОСОБА_1 повідомило, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року по справі №520/6882/19 було нараховано компенсацію втрат частини доходу з 01.02.2017 року, яка буде виплачуватись в порядку, який визначений постановою КМУ від 22.08.2018 року №649 «Про погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 21.08.2019 року №788). Отже, рішення суду по справі №520/6882/19 Головним управлінням виконано в межах покладених зобов'язань. А також на прохання позивача надано розрахунок компенсації втрати частини доходу.
Суд зазначає, що, оскільки предметом позову, який розглянуто судом, був саме перерахунок пенсії з 01.02.2017 по 31.12.2017, а також разом з невиплатою компенсації за несвоєчасну виплату суми пенсії грошового забезпечення позивача, всі інші позовні вимоги були пов'язані саме з цим предметом, відповідно до наявних доказів, рішення суду виконані відповідачем у межах покладених зобов'язань.
Також суд зазначає, що в заяві позивач просить ухвалити рішення в порядку статті 249 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Згідно ч.3 ст. 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Отже, окрема ухвала виноситься судом у зв'язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб'єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв'язання спору по суті.
Разом з тим, суд зазначає, що 13.09.2019 року судовий розгляд справи закінчено прийняттям рішенням Харківським окружним адміністративним судом, у зв'язку з чим заява щодо винесення окремої ухвали в порядку ст. 249 КАС України розгляду не підлягає.
Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення у разі необхідності вказується про порядок і строк виконання рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.
Разом з тим, вказаною нормою КАС України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Натомість, захист прав позивача внаслідок рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду передбачено положеннями ст. 383 КАС України.
Матеріали справи свідчать, що при постановленні рішення судом першої інстанції судовий контроль не встановлювався.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлення судового контролю за відповідною заявою позивача вже після постановлення рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №826/18826/14.
З огляду на зазначене, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.
Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність, вчинену суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України, суд звертає увагу на таке.
За приписами ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Заявник не надав до суду доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Зазначеними доказами можуть виступати рішення, оформлені листом, протоколом, з яких вбачається, що відповідач проігнорував висновки суду та (або) відмовився від виконання рішення суду повністю або частково.
В даному випадку позивач звернувся до суду із вимогами в порядку статті 383 КАС України, обґрунтовуючи необхідність застосування судом судового контролю тривалим невиконанням рішення суду та несвоєчасним надсиланням, отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження. Водночас, разом із такою заявою до суду першої інстанції не надано жодних доказів, які підтверджують, що відповідачем не враховано висновки суду першої інстанції та не вчинено дій на виконання такого рішення або прийнято рішення про перерахунок пенсії, що має ознаки протиправності.
Отже, станом на момент розгляду такої заяви, суд приходить до того, що у спірних відносинах відсутні протиправні дії відповідача щодо неналежного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 у справі № 520/6882/19 та звернення до суду за відсутності доказів протиправності дій відповідача є передчасним.
Водночас надання до суду доказів, які на думку позивача, підтверджують протиправність дій відповідача у формі листа від 20.12.2019 року №6382/К-14, в якому зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року по справі №520/6882/19 було нараховано компенсацію втрат частини доходу з 01.02.2017 року, яка буде виплачуватись в порядку, який визначений постановою КМУ від 22.08.2018 року №649 «Про погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 21.08.2019 року №788).
Отже, рішення суду по справі №520/6882/19 Головним управлінням виконано в межах покладених зобов'язань. А також на прохання позивача надано розрахунок компенсації втрати частини доходу.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
У свою чергу, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.
Частиною 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Тому суд додатково зазначає, що державним виконавцем не використано всіх передбачених чинним законодавством засобів, щодо належного виконання судового рішення, відтак, звернення ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним.
Оскільки позивач не довів протиправність рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, то суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви від 13.01.2020 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення та визнання протиправним рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 248, 249, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України по справі №520/6882/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.М.Шляхова