14 квітня 2020 року справа № 580/574/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в м. Києві про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
14 лютого 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в м. Києві (01601, м. Києві, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 08592201), в якому позивач просить:
1) визнати рішення відповідача, викладене в листі від 24.09.2019 №1/1034-Пд, про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності протиправним;
2) зобов'язати відповідача заяву позивача разом з доданими документами, а також із відповідним висновком направити до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття остаточного рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки у відповідності з нормами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 відповідач повинен був його заяву та додані до неї документи разом зі своїм висновком подати до МВС України, а не самостійно приймати рішення про відмову у виплаті йому одноразової грошової допомоги.
Ухвалою судді Тимошенко В.П. від 18.02.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив в якому зазначив, що листом №46/01/4343 від 24.09.2019 позивача повідомлено про те, що відповідно до п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Оскільки позивачу встановлена вища група інвалідності більше ніж через 8 років після первинного огляду, то в нього відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги. Враховуючи вищевикладене, відповідач не мав права направлять висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги до МВС України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.
Наказом по особовому складу Національної академії внутрішніх справ України МВС України від 15.06.2011 №66 о/с ОСОБА_1 звільнено у відставку за п. 65 «А» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внцтрішніх справ.
15.06.2011 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, що сторонами не заперечується.
Зі змісту Довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №462089 вбачається, що з 05.06.2019 ОСОБА_1 встановлено інвалідність ІІ групи безтерміново у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
06.09.2019 позивач звернувся до Національної академії внутрішніх справ України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановлення ІІ групи інвалідності.
Національна академія внутрішніх справ України листом від 12.09.2019 №46/01/434 направила заяву позивача за належністю до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в м. Києві для її розгляду в установленому порядку.
Листом від 24.09.2019 №1/1034-Пд Головне управління МВС України в м. Києві розглянуто заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, та зазначено, що як з'ясовано з надісланих матеріалів, при первинному огляді МСЕК ОСОБА_1 з 15.06.2011 встановлено ІІІ групу інвалідності. Під час повторного огляду МСЕК позивачу з 05.06.2019 встановлено ІІ групу інвалідності. Оскільки з дати первинного огляду МСЕК до повторного огляду пройшло більше 2 років, що перевищує Порядком №850 дворічний термін, то підстав для направлення висновку щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 для затвердження МВС не має. Матеріали заяви з додатками повернуто Національній академії внутрішніх справ України.
Національна академія внутрішніх справ України листом від 09.10.2019 №46/02/П-4868 повідомила позивача про те, що його за результатами розгляду його заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності ІІ групи надійшла відповідь від ГУ МВС України в м. Києві та повернуто оригінали всіх документів.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію", який набрав чинності 07.11.2015 року (далі - Закон про Нацполіцію).
Згідно п. 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
Водночас, приписи п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про Нацполіцію визначають, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
До набрання чинності Законом про Нацполіцію порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 (далі - Порядок №850).
Так, відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІI групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Зі змісту п. 1 Порядку №850 вбачається, що він визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно пп. 2 п. 3 вказаного Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Пунктом 2 Порядку №850 закріплено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Приписами п. 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
За правилами п. 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавством встановлено порядок дій щодо вирішення питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги, згідно якого, після надходження заяви (рапорту) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності з додатковими документами керівником органу внутрішніх справ, в якому проходив (проходить) службу працівник міліції, у п'ятнадцятиденний строк з моменту надходження такої заяви направляється до МВС висновок щодо виплати грошової допомоги. При цьому жодних застережень щодо наявності повноважень у відповідача здійснювати перевірку змісту поданих до заяви (рапорту) документів вимогам чинного законодавства матеріали справи не містять.
Таким чином, направлення відповідачем листа від 24.09.2019 №1/1034-Пд із вказівкою на те, що з дати первинного огляду МСЕК до повторного огляду пройшло більше 2 років, що перевищує Порядком №850 дворічний термін, перебуває поза межами компетенції даного суб'єкта владних повноважень, а відтак йде у розріз з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України та Порядку №850, оскільки після отримання заяви (рапорту) та доданих до неї (нього) документів керівник органу внутрішніх справ, в якому проходив (проходить) службу працівник міліції у п'ятнадцятиденний строк з моменту надходження такої заяви повинен до МВС України висновок щодо виплати грошової допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати рішення Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в м. Києві (01601, м. Києві, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 08592201), викладене в листі від 24.09.2019 №1/1034-Пд, про відмову у виплаті ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності протиправним.
Зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в м. Києві (01601, м. Києві, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 08592201) направити заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) разом з доданими до неї документами, а також висновком щодо виплати грошової допомоги направити до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття остаточного рішення.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення суду набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 14.04.2020.
Суддя В.П. Тимошенко