10 квітня 2020 року справа № 580/264/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Мошурівський консервний завод” до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про скасування постанови про накладення штрафу, -
20.01.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Мошурівський консервний завод” (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить: скасувати постанову № 10 від 05.11.2019 про накладення штрафу на ТОВ “Мошурівський консервний завод”, винесену Головним управлінням Держпродспоживслужби в Черкаській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.11.2019 начальником Головного управління Держспоживслужби в Черкаській області винесено постанову про накладення штрафу №10, за якою на позивача за невиконання припису накладено штраф у розмірі 33384,00 грн.
Позивач вважає помилковими висновки акта інспектування щодо невиконання позивачем припису, оскільки відразу після оформлення вказаного припису ТОВ «Мошурівський консервний завод» вчинив всі можливі дії щодо його виконання, а саме: замовили та отримали результат лабораторних досліджень виготовленої продукції, що підтверджується експертними висновками.
Щодо порушення про прийняття молока без документів, що засвідчують епізоотичне благополуччя тварин господарства позивач зазначає, що відповідачем невірно кваліфіковано дане порушення, як порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 49 та ч. 3 ст. 51 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»; приймання молока без документів, що засвідчують епізоотичне благополуччя тварин господарства взагалі не має відношення до вищезазначених порушень, на які посилається відповідач.
Позивач також вказує, що у подальшому ним забезпечується отримання ветеринарних документів, що засвідчують епізоотичне благополуччя тварин господарства, в якого здійснюється закупівля молока для його подальшої переробки (довідки №6 від 05.07.2019, довідка №7 від 06.08.2019 та ветеринарне свідоцтво БТ-23 № 431910).
Позивач вважає, що ним виконано вимоги припису, у зв'язку з чим постанова № 10 від 05.11.2019 про накладення штрафу є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
05.02.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позаплановим інспектуванням встановлено невиконання припису позивачем; ні під час позапланового заходу, ні під час розгляду справи щодо притягнення позивача до відповідальності, останнім жодними доказами не спростовано невиконання припису, не надано відповідних документів про виконання припису, відтак, винесена постанова про накладення штрафу є законною та обґрунтованою.
Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає про таке.
На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 14.06.2019 №1294-ОД, на виконання щорічного плану державного контролю Держпродспоживслужби (у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини) на 2019 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, посадовими особами Тальнівського районного управління Головного управління Держспоживслужби в Черкаській області з 19.06.2019 по 20.06.2019 проведено планове інспектування щодо дотримання вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів у ТОВ «Мошурівський консервний завод» за адресою: провул. Шевченка, 14, с. Мошурів, Тальнівський район, Черкаська область.
За наслідками інспектування складено акт №20 від 20.06.2019, в якому встановлено порушення вимог:
- п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а саме: молоко для переробки прийнято без супровідного ветеринарного документа, який засвідчує його якість та безпечність;
- ч. 3 ст. 51 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а саме: виготовлена продукція досліджується не на всі показники, визначені нормативними документами; не дотримано періодичність проведення лабораторних досліджень.
На підставі вказаного акта, 20.06.2019 відповідачем складено припис №12 про усунення порушень вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів; зобов'язано інформацію про виконання вимог припису надіслати письмово до 01.07.2019.
Листом позивача від 28.06.2019 №154 відповідача повідомлено, що молоко для переробки приймається за наявності супровідних документів, які засвідчують його якість та безпечність; укладено договір та проводяться дослідження виготовленої продукції в акредитованій лабораторії з дотриманням періодичності проведення лабораторних досліджень.
На підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області від 21.10.2019 №2367-ОД, посадовими особами Тальнівського районного управління Головного управління Держспоживслужби в Черкаській області 24.10.2019 проведено позапланове інспектування щодо виконання припису №12 від 20.06.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері безпечності та якості харчових продуктів.
За наслідками інспектування складено акт від 24.10.2019 №50, в якому встановлено невиконання припису Головного управління Держспоживслужби в Черкаській області від 20.06.2019 №12 (термін виконання 01.07.2019), а саме:
- молоко для переробки приймається без документів, що засвідчують епізоотичне благополуччя тварин господарства, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
- не проводиться лабораторне дослідження виготовленої продукції, що є порушенням ч.3 ст. 51 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
24.10.2019 складено протокол про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про харчові продукти та корми, 05.11.2019 начальником Головного управління Держспоживслужби в Черкаській області винесено постанову про накладення штрафу №10, за якою на підставі п.19 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», на ТОВ «Мошурівський консервний завод» накладено штраф у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, що становить 33384,00 грн.
05.12.2019 позивачем до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів подано скаргу №136 на постанову про накладення штрафу від 05.11.2019 №10.
Листом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №23.2-5/1/8475 від 20.12.2019 прийнято рішення про залишення постанови від 05.11.2019 №10 без змін, а скарги - без задоволення.
Вважаючи протиправною постанову відповідача про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Закон України від 23.12.1997 № № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі - Закон) регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї.
Згідно з п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
Відповідно до п.п. 92, 95 ч. 1 ст. 1 Закону харчовий продукт - речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначені для споживання людиною; харчовий продукт тваринного походження - молоко, м'ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їх похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною;
Гігієнічні вимоги до харчових продуктів встановлені статтею 49 Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону оператори ринку дотримуються таких вимог: 1) забороняється прийняття об'єктів санітарних заходів (крім живих тварин), що використовуються для виробництва харчових продуктів, після переробки яких отриманий харчовий продукт є непридатним для споживання людиною; 2) первинна продукція та всі інгредієнти, які зберігаються на потужностях, утримуються в умовах, що запобігають їх псуванню та забезпечують захист від забруднення; 3) харчові продукти повинні бути захищеними від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу; 4) ведеться результативна боротьба із шкідниками і гризунами; 5) дотримується температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, можливе протягом обмеженого періоду часу в процесі підготовки харчового продукту до перевезення, зберігання, продажу, сервірування харчових продуктів за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров'ю споживачів; 6) потужності з виробництва, обробки, транспортування, зберігання, первинного пакування перероблених харчових продуктів повинні мати належні приміщення для окремого зберігання перероблених харчових продуктів від неперероблених, у тому числі морозильні камери достатнього розміру; 7) якщо харчові продукти мають зберігатися або пропонуватися до споживання при низьких температурах, вони повинні бути якнайшвидше охолоджені після стадії термічної обробки або останньої стадії виробництва до температури, яка не спричинить ризик здоров'ю споживачів; 8) розморожування харчових продуктів здійснюється таким чином, щоб мінімізувати ризик розмноження патогенних мікроорганізмів або формування токсинів у харчових продуктах. Під час розморожування харчові продукти утримуються при температурі, яка не спричиняє ризик здоров'ю споживача. Якщо рідина, яка виникає внаслідок розморожування, може спричинити ризик здоров'ю, вона зливається у безпечний спосіб. Після розморожування харчові продукти утримуються у спосіб, що мінімізує ризик розмноження патогенних мікроорганізмів або формування токсинів; 9) небезпечні та/або неїстівні речовини, включаючи корми для тварин, чітко маркуються та зберігаються в окремих безпечних контейнерах.
Статтею 51 Закону встановлюються гігієнічні вимоги під час термічної обробки.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 51 Закону вимоги цієї статті поширюються на харчові продукти, які вводяться в обіг у герметичних упаковках (контейнерах).
Будь-який процес термічної обробки, що використовується для переробки необробленого харчового продукту або для подальшої переробки обробленого харчового продукту, повинен: 1) включати нагрівання кожної частини харчового продукту, що обробляється, до визначеної температури протягом визначеного періоду часу; 2) запобігати забрудненню харчового продукту під час переробки.
Частина третя статті 51 Закону визначає, що оператори ринку забезпечують відповідність процесів термічної обробки, які вони застосовують, визначеним результатам шляхом регулярних перевірок встановлених основних параметрів (температура, тиск, цілісність пакування, мікробіологічні показники).
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що за наслідками позапланового інспектування позивача встановлено невиконання вимог припису, а саме: молоко приймається без документів, що засвідчують якість та безпечність молока, епізоотичне благополуччя тварин господарства (п.1 ч. 1 ст. 49 Закону); не проводяться лабораторні дослідження виготовленої продукції (ч.3 ст. 51 Закону).
На підтвердження здійснення лабораторних досліджень виготовленої продукції позивачем до суду надано копії експертних висновків, виданих Черкаською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (№002203 д.к./19 від 29.06.2019, №002545 п/19 від 29.07.2019, №003468 з/19 від 11.08.2019, №003153 п/19 від 29.09.2019, №003375 п/19 від 09.09.2019, №004274 п/19 від 28.10.2019).
Дослідивши вказані експертні висновки, суд встановив, що деякі їх копії не містять «висновків» випробувань за показниками щодо відповідності вимогам ТУ; у експертному висновку від 09.09.2019 №003375 п/19 (а.с. 47) за наслідками випробувань зазначено, що надіслані зразки: 003375п/1/19-Йогурт «Персик» за мікробіологічними показниками (БГКП (колі-форми) в 0,1 г) не відповідає ТУ У 15.5.25027034-019-01; 003375п/4/19-Ряжанка (3,2% жирності) за мікробіологічними показниками (БГКП (колі-форми) в 0,1 г) не відповідає ТУ У25027034-005-99.
Крім того, суд зазначає, що лабораторні дослідження готової продукції проводились один раз в місяць, один раз в півтора місяці, що не свідчить про регулярність перевірок харчових продуктів, які вводяться в обіг у герметичних упаковках, що передбачено статтею 51 Закону.
Відтак, судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, порушення позивачем вимог ст. 51 Закону.
Стосовно приймання молока без документів, що засвідчують його якість та безпечність, епізоотичне благополуччя тварин господарства, суд зазначає таке.
Закон України від 18.05.2017 № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (далі - Закон № 2042-VIII) визначає правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України.
Стаття 40 Закону № 2042-VIII врегульовує питання державного контролю сирого молока та молозива.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 40 Закону № 2042-VIII тварини, що використовуються для виробництва сирого молока та/або молозива, підлягають державному контролю, що здійснюється державним ветеринарним інспектором або уповноваженим ветеринаром з метою перевірки дотримання законодавства щодо виробництва сирого молока та/або молозива, стану здоров'я тварин та використання ветеринарних препаратів.
Господарства, де утримуються тварини, що використовуються для виробництва сирого молока та/або молозива, підлягають державному контролю з метою перевірки дотримання операторами ринку гігієнічних вимог, встановлених законодавством про харчові продукти. У разі виявлення порушення гігієнічних вимог державний ветеринарний інспектор вживає заходів, спрямованих на впровадження оператором ринку коригувальних дій.
Під час державного контролю беруться до уваги результати лабораторних досліджень (випробувань) показників безпечності сирого молока та/або молозива, проведених оператором ринку або на його замовлення.
Частина четверта статті 40 Закону № 2042-VIII визначає, що оператор ринку зобов'язаний розробити та впровадити процедури періодичної перевірки сирого молока для визначення рівня загального бактеріологічного забруднення та/або кількості соматичних клітин. Якщо за результатами такої перевірки виявляється невідповідність, оператор ринку має негайно повідомити про це компетентний орган. Якщо протягом трьох місяців з дати такого повідомлення зазначену невідповідність не усунуто, відправлення сирого молока з відповідного господарства забороняється. Така заборона застосовується до моменту надання оператором ринку компетентному органу підтвердження усунення невідповідності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону оператори ринку дотримуються таких вимог: забороняється прийняття об'єктів санітарних заходів (крім живих тварин), що використовуються для виробництва харчових продуктів, після переробки яких отриманий харчовий продукт є непридатним для споживання людиною.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України від 24.06.2004 № 1870-IV «Про молоко та молочні продукти» забороняється продаж молока та молочної сировини без документа, що засвідчує епізоотичне благополуччя тварин у господарствах, який видається безплатно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, згідно із законодавством України.
Зі змісту п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, вбачається, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників).
Судом встановлено, що на підтвердження прийняття молока з ветеринарними документами, що засвідчують його якість та безпечність, епізоотичне благополуччя тварин господарства, позивачем до суду надано:
- довідки №6 від 05.07.2019 та №7 від 06.08.2019, видані СФГ «Нетровіт» (с. Попівка Маньківського району) (а.с. 49-50), за яким належні йому молоко від корів піддано ветеринарному огляду, та визначені дати щеплень тварин на сибірку, лейкоз, мастити;
- ветеринарне свідоцтво БТ-23 №431910 (Форма №2), видане 04.10.2019 Маньківською РДЛВМ (а.с. 51), за яким оглянуто молоко коров'яче збірне від населення від корів СФГ «Петровіт», визначені дати щеплень.
Надаючи оцінку вказаним доказам, суд зазначає, що довідки СФГ «Нетровіт» не є належними документами, що засвідчують якість та безпечність молока, епізоотичне благополуччя тварин господарства, в розумінні вищевикладених норм законодавства про харчові продукти та корми.
Вказані довідки не підтверджують проходження державного контролю господарства, де утримуються тварини, що використовуються для виробництва сирого молока та/або молозива, з метою перевірки дотримання операторами ринку гігієнічних вимог, встановлених законодавством про харчові продукти; не підтверджують також лабораторних досліджень (випробувань) показників безпечності сирого молока та/або молозива, проведених оператором ринку або на його замовлення.
Щодо ветеринарного свідоцтва БТ-23 №431910 від 04.10.2019 Форми №2, суд зазначає, що відповідно до п. 3 Поряду видачі ветеринарних документів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 №857 (далі - Порядок), об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду супроводжуються такими ветеринарними документами, зокрема: ветеринарні свідоцтва (для України - форми № 1 та 2) - під час переміщення за межі території Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, районів, міст (крім харчових продуктів тваринного та рослинного походження для споживання людиною).
Сире молоко є харчовим продуктом в розумінні п.п. 92, 95 ч. 1 ст. 1 Закону, відтак, ветеринарні свідоцтва не застосовуються для підтвердження ветеринарно-санітарного стану тварин, якості та безпечності вказаного продукту.
Також, надане позивачем ветеринарне свідоцтво не містить результатів безпосереднього огляду товару (клінічний огляд тварин, ветеринарно-санітарний огляд харчових продуктів).
Таким чином, судом встановлено, що у період червень - жовтень 2019 року позивачем як оператором ринку приймалось молоко без документів, що засвідчують його якість та безпечність, епізоотичне благополуччя тварин у господарствах, що є порушенням вимог п.1 ч. 1 ст. 49 Закону.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про невиконання позивачем вимог припису від 20.06.2019 №12.
При цьому, доводи позовної заяви про невірну кваліфікацію порушення законодавства про харчові продукти за п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону є необґрунтованими, не спростовують невиконання позивачем вимог припису про усунення вказаних порушень.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 65 Закону № 2042-VIII оператори ринку несуть відповідальність за такі правопорушення: невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Враховуючи встановлене порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», суд вважає, що під час прийняття постанови про накладення штрафу від 05.11.2019 №10 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Учасники справи:
1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мошурівський консервний завод» (20432, Черкаська область, Тальнівський район, с. Мошурів, пров. Шевченка, 14, код ЄДРПОУ 34282645);
2) відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 120, код ЄДРПОУ 40333440).
Суддя О.А. Рідзель