Справа № 822/4950/14
іменем України
14 квітня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в складі колегії: головуючого-судді Шевчука О.П. , суддів Салюка П.І. , Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про визнання незаконним та скасування наказу №130-р від 24 жовтня 2014 року,зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Фонду державного майна України про визнання незаконним та скасування наказу №130-р від 24 жовтня 2014 року, поновлення на посаді начальника регіонального відділення фонду державного майна по Хмельницькій області, зобов'язання Фонду державного майна проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої ч.3 ст.1 Закону України "Про очищення влади", стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року до дня поновлення на роботі.
Ухвалою суду від 24 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про визнання незаконним та скасування наказу.
Ухвалою суду від 25 лютого 2015 року зупинено провадження у справі №822/4950/14 за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до вирішення Конституційним судом України справи за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади".
Згідно ухвали суду від 27 квітня 2017 року суддею Шевчуком О.П. прийнято адміністративну справу №822/4950/14 за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про визнання незаконним та скасування наказу №130-р від 24 жовтня 2014 року, зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, до свого провадження.
Ухвалою суду від 19 березня 2020 року судом поновлено провадження у розгляді справи № 822/4950/14 за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про визнання незаконним та скасування наказу №130-д від 24 жовтня 2014 року та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.
Cуд встановив, що позивач, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року , що підтверджується копією актового запису про смерть №326 від 04 жовтня 2017 року складеного Старокостянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).
Представник відповідача подала до суду 14.04.2020 клопотання про закриття провадження по справі в зв'язку із смертю позивача згідно п.5 ч.1 ст.238 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи наявність інформації про смерть позивача, суд вважає за необхідне розглянути питання про закриття провадження у справі в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 183 КАС України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі: у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Суд встановив, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією актового запису про смерть №326 від 04 жовтня 2017 року складеного Старокостянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький).
10 квітня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_2 , який зазначив, що являється сином позивача у справі №822/4950/14, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У клопотанні заявник просить винести ухвалу про заміну позивача на ОСОБА_2 , який є сином та спадкоємцем померлого.
Заявник також зазначив, що він є спадкоємцем грошових коштів у виді середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року по дату смерті позивача.
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року до дня поновлення на роботі.
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 цього кодексу.
Відповідно до ст.270 ЦК України, відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи.
Суд зазначає, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки стосуються питання незаконного звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області поновлення його на посаді, що є його особистими немайновими правами.
Суд звертає увагу, що середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 не було присуджено на його користь за його життя, а тому вказані кошти не входять до спадщини прийнятої ОСОБА_2 .
Вирішуючи питання про залучення правонаступника, суд обов'язково повинен з'ясувати, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво.
Процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу повноважень (для суб'єкта владних повноважень), прав і обов'язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.
Однією з підстав для залучення до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи може бути смерть фізичної особи або оголошення її померлою, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Згідно з ст.1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
З аналізу наведених норм, стверджується, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №522/19647/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд встановив, що предметом спору у даній справі є незаконне звільнення позивача з посади, його поновлення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Отже, правовідносини, які виникли в даній адміністративній справі правонаступництва не допускають, а тому суд вважає, що клопотання ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п.5 ч.1 ст.238 КАС України у зв'язку з тим, що заявлені вимоги вказують на те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, адже нерозривно пов'язані із особою позивача.
Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про визнання незаконним та скасування наказу №130-р від 24 жовтня 2014 року, зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, закрити, в зв'язку з смертю позивача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Судді О.П. Шевчук П.І. Салюк А.І. Петричкович