Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 квітня 2020 р. № 520/2230/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування вимоги, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-16297-17 від 12.02.2020 згідно із якою вимагається від ФОП ОСОБА_1 сплата суми боргу 13236,62 грн., з яких недоїмка 8262,54 грн., штраф 330,83 грн., пеня 4643,25 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним та прийнятим без дотримання вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 20.02.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача 16.06.2019 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що при прийнятті спірного рішення діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець з 19.06.2003, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця. Перебуває на податковому обліку як платник податків, є платником єдиного внеску, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_1 .
Податковим органом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-16297-17 від 12.02.2020 у сумі 13236,62 грн., з яких недоїмка 8262,54 грн., штраф 330,83 грн., штраф 330,83 грн., пеня 4643,25 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, а також порядок, строки подання звіту до фіскальних органів та І його форму визначає та встановлює Закон України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VІ) та Порядок формування, та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом №435 від 14.04.2015 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року №441 (далі - Порядок).
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати. обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно п.1 Розділу III Порядку № 435, такі страхувальники у частині подання Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видамизагальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п. 6 ч. 1ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно ч. 7 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сума недоїмки не підлягає списанню.
Відповідно ч. 10 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на сумунедоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно ч. 13 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у стром встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені застосуванням штрафів.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно ч. 6 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до п. 6 та п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", органи доходів і зборів мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Згідно п. 300.1 ст. 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем щорічно подавалися звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, зокрема, за 2013 рік в паперовій формі, що підтверджується таблицею 2. "Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування".
Згідно вказаної звітності позивачем визначено суму, на яку нараховується єдиний внесок в розмірі 1147 грн. за період з січня по листопад 2013 року, включно та за грудень 2013 року в розмірі 1218 грн.
Згідно платіжних документів, за період здійснення підприємницької діяльності позивачем щоквартально сплачувалися внески з ЄСВ у відповідності до звітної документації.
Проте, виходячи із даних, які внесені відповідачем до інтегрованої картки вбачається, що податковим органом було допущено помилку при внесені даних зі звіту позивача за 2013 рік, поданого у паперовій формі, в електронну форму, у зв'язку з чим виникла недоїмка.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-16297-17 від 12.02.2020 є необґрунтованою, через що позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування підлягають задоволенню.
Щодо витрат пов'язаних з правничою допомоги судом встановлено наступне.
Позивачем зазначено, що ним понесенні судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката на загальну суму 9000,00 грн.
Відповідно ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходив зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).
На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги від 17.02.2020, попередній розрахунок вартості правової допомоги, акт виконаних робіт (наданих послуг), квитанція до прибуткового касового ордера.
Аналіз вказаних норм дозволяє стверджувати, що підлягають розподілу лише витрати на правничу допомогу, які вже були понесені та які є деталізованими.
Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.
Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
Згідно до ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що у даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із: складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, оскільки підготовка по даній справі не потребує значного часу на надання адвокатом зазначених вище послуг, а сама справа не може вважатися справою значної складності.
Суд зазначає, що вказана справа була розглянута в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання, як справа незначної складності.
Таким чином, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи та надані адвокатом послуги, а тому суд дійшов висновку що заява позивача про стягнення судових витрат пов'язаних з правничою допомогою, підлягає частковому задоволенню.
Таким чином, суд присуджує позивачу з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 9000,00 грн.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43143704) про скасування вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-16297-17 від 12.02.2020 згідно із якою вимагається від ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплата суми боргу 13236,62 грн., з яких недоїмка 8262,54 грн., штраф 330,83 грн., пеня 4643,25 грн.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (ЄДРПОУ 39599198).
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати пов'язані з наданням правничої допомоги адвоката в розмірі 9000 (дев'ять тисяч ) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43143704).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов