Справа № 560/1613/20
іменем України
14 квітня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" про визнання протиправною та скасування постанови,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Мігдальського Павла Павловича від 13.12.2019 про відкриття виконавчого провадження №60874825 за виконавчим написом від 11.10.2019 №2882 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобита Станіслава Олександровича щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" заборгованості за період з 28.12.2017 по 29.07.2019 у розмірі 142226,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірна постанова винесена на підставі виконавчого напису нотаріуса, який не відповідає вимогам пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". Так, нотаріус наклав виконавчий напис на не завіреній копії договору позики без наявності передбачених законодавством оригіналу кредитного договору та виписки з рахунку ОСОБА_1 . Водночас, за договорами позики стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів не передбачено Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172. Також, сума заборгованості, яка зазначена в виконавчому написі нотаріуса (142226,50 грн), не зазначена в договорі позики №339071 від 28.12.2017, на який складено цей напис. Тому, державний виконавець після отримання такого виконавчого напису, в силу пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", зобов'язаний був повернути його стягувачу (товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН").
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що виконавчий напис містить законодавчо визначені реквізити, а саме: дата прийняття рішення - 11.10.2019 (дата вчинення виконавчого напису); номер рішення - №2882 (номер запису в реєстрі). При цьому, виконавчим документом визначено саме виконавчий напис.
Державний виконавець не є суб'єктом, якому надано право перевіряти правомірність нарахування суми заборгованості чи її змінювати. Відповідальність за вчинення виконавчого напису та його відповідність вимогам статті 87 Закону України "Про нотаріат" покладається на нотаріуса, який вчиняє цю ді. Державний виконавець перевіряє відповідність відповідного документа вимогам Закону України "Про виконавче провадження" при їх пред'явленні до примусового виконання.
Звертає увагу на те, що позивач не оскаржив сам виконавчий напис, а намагається змінити суму боргу за виконавчим документом у цьому спорі.
До суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просить задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що номер та дата, зазначені в виконавчому написі, на підставі якого винесено спірну постанову, є датою і номером самого виконавчого документу, а не рішення, згідно з яким його видано. Тобто, відповідач підміняє поняття "номер і дата виконавчого документу" і "номер і дата рішення, згідно з яким видано виконавчий документ". Додатково зазначає про подання ОСОБА_1 позову до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" (справа №760/5166/20) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Легкобита С.О. від 11.10.2019 №2882.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" правом подати письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог не скористалася.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
У зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.04.2020 відкрито провадження в цій справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 13.04.2020. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН".
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.04.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про залучення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобита Станіслава Олександровича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Відзив містить клопотання відповідача про зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" надати пояснення по факту складання договору позики, що став підставою для складання виконавчого напису №2882 від 11.10.2019 по питаннях відсутності підпису сторін на договорі та способу нарахування заборгованості.
Оцінюючи це клопотання, суд вважає відсутніми підстави для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
Тобто, наведені положення не містять обов'язку третьої особи надавати пояснення. При цьому, правомірність складення договору позики та визначення суми заборгованості не є предметом розгляду у цій справі. Крім того, ухвалою суду від 02.04.2020 товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" встановлено строк для надання пояснень. Проте, третя особа таким правом не скористалася.
У відзиві відповідач просив перенести судове засідання на дату, після закінчення дії постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з метою забезпечення можливості повноцінного представництва його інтересів в суді.
Щодо зазначеного клопотання, суд зазначає, що відсутні підстави для його задоволення, оскільки вказаним актом не зупинено (призупинено) функціонування органів державної влади, в тому числі судів, які наразі працюють в звичайному режимі, але з дотриманням норм, попереджаючих розповсюдження інфекції.
Більше того, на своєму засіданні 17.03.2020 Рада суддів Україні рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя незважаючи на епідемію коронавірусу і карантин, однак, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін.
У судове засідання, призначене на 13.04.2020, учасники справи не з'явилися, про день, час та місце її розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Разом з цим, представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Тому, з метою дотримання строку розгляду справи, визначеного частиною 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, протокольною ухвалою суду від 13.04.2020 суд постановив розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи у письмовому проваджені.
Згідно з приписами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.04.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легкобит Станіславом Олександровичем 11.10.2019 вчинено виконавчий напис за реєстровим №2882, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за договором позики №339071 від 28.12.2017, укладеного між нею та товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН", на користь останнього заборгованості за вказаним договором. Визначено, що загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 складає 142226,50 грн.
У виконавчому написі зазначено, що він набирає чинності з дати його вчинення та має бути пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом року з дати його вчинення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" звернулося до Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області з заявою від 09.12.2019 про відкриття виконавчого провадження по виконанню вказаного виконавчого напису. До заяви було долучено: виконавчий напис №2882 від 11.10.2019, копію довіреності на представника товариства.
Державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 13.12.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60874825 з примусового виконання виконавчого напису №2882 від 11.10.2019.
Позивач, вважаючи цю постанову протиправною та такою, що порушує його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зміст виконавчого напису визначено в статті 89 Закону України "Про нотаріат", а саме, у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Разом з цим, за змістом пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі написи нотаріусів є виконавчими документами.
Приписами статті 90 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Зі змісту наведених норм слідує, що виконавчий напис від 11.10.2019 №2882 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобита Станіслава Олександровича є виконавчим документом, стягнення за яким провадиться у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Вимоги до виконавчого документа визначені частиною 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
У виконавчому документі зазначаються дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ (пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження").
Підстави та строки повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем визначені у частині 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.
При цьому виконавчий напис від 11.10.2019 №2882 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобита Станіслава Олександровича за своїм змістом та формою цілком відповідає вимогам, що передбачені у пункті 6 частині 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". Так, у ньому міститься відомості щодо дати вчинення виконавчого напису (11.10.2019), реєстраційного номеру (2882), договору позики №339071 від 28.12.2017.
Наведене свідчить про необґрунтованість посилання позивача на не зазначення в виконавчому написі від 11.10.2019 №2882 номеру і дати рішення, згідно з яким видано виконавчий документ.
Таким чином, у державного виконавця не було належних правових підстав для повернення цього виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
Одночасно суд наголошує на тому, що державний виконавець не вправі давати правову оцінку діям приватного нотаріуса при вчиненні виконавчого напису від 11.10.2019 №2882.
Щодо твердження позивача про те, що при зверненні стягувача до державного виконавця не було подано кредитного договору та виписки з рахунку ОСОБА_1 , та про спірність зазначеної в виконавчому написі від 11.10.2019 №2882 суми заборгованості, суд вважає їх необґрунтованими. Зі змісту наведених норм слідує, що достатніми підставами для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача та виконавчий напис нотаріуса, який в свою чергу і є виконавчим документом.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що він не укладав кредитний договір, а за договорами позики стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів не передбачено Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що не є предметом розгляду цієї правомірність дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Легкобита Станіслава Олександровича при винесенні виконавчого напису від 11.10.2019 №2882.
З аналогічних підстав суд критично оцінює твердження представника позивача з посиланням на постанову Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №201/11696/16-ц, про те, що виконавчий напис від 11.10.2019 має бути лише підтвердженням наявного права у товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 142226,50 грн, а не створювати таке право для товариства.
Позивач фактично не погоджується з вказаним виконавчим написом, однак не надав рішення суду, яке набрало законної сили, відповідно до якого напис визнано таким, що не підлягає виконанню або про його скасування.
Таким чином, суд вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2019 №60874825 прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач спростував, а позивач не довів правомірність заявлених позовних вимог, а тому, в їх задоволенні необхідно відмовити.
Враховуючи наведене, а також положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" про визнання протиправною та скасування постанови від 13.12.2019 про відкриття виконавчого провадження №60874825 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 14 квітня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
Відповідач:Перший відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Тернопільська 13/2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 37225066)
Третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" (вул. Героїв Севастополя буд.48, м. Київ, 03061 , код ЄДРПОУ - 39952398)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк